Культура стародавнього Китаю

Вовк — одна з найбільш розповсюджених хижих тварин у світі. У Китаї є дуже відома і з повчальним змістом казка про цю тварину.

Гуань Ханьцін* жив під час правління династії Юань і є засновником юаньської драми. Будучи відомим як китайський Шекспір, він вважається найбільшим драматургом Піднебесної.

Спочатку китайський ієрогліф 笛 (dí) означав стародавню бамбукову флейту, що мала сім отворів.

У період династії Східна Хань (25—220) місцевим правителем області Вей служила людина на ім'я Сюнь Шу. Він належав до...

Автор знаменитого трактату «Мистецтво війни» Су́нь-цзи був полководцем і стратегом. У всі часи китайської історії його вважали великим...

У Китаї в період Весни і Осені, який тривав з 770 до 476 рр.. до н.е., в царстві Цзінь жив сліпий вчитель музики. Він...

Чжуанцзи жив у 369—286 рр. до н.е. Він ніколи у житті не займав в уряді високих посад, а лише недовгий час був дрібним чиновником у своєму рідному містечку.

Це друга частина статті про традиційне китайське свято Дуань-у.

Свято Дуань-у (端午节) вважається третім найважливішим традиційним китайським святом після китайського Нового року та свята Середини осені.

Китайський ієрогліф 像 (xiàng) позначає зображення або образ. Він також містить таке значення, як подоба і схожість.

Роки життя Мо́цзи — приблизно 470—391 до н.е. Він народився в дуже темну і жорстоку епоху, після Ла́оцзи та Конфуція...

Китайська ідіома 一鼓作氣 (yì gǔ zuò qì) означає зробити щось одним енергійним зусиллям. Вона виникла із розповіді про стратегію військового радника...

Ме́нцзи, також відомий як Менцій, був наступником учення Конфуція. Він вважається одним із найвидатніших філософів, ідеологів і ...

Онук Чингісхана Хубілай (1215—1294) об’єднав Китай і поклав край правлінню династії Південна Сун. Він став засновником династії Юань у Китаї, а також Сецен-ханом (Мудрим ханом) Монгольської імперії, чия територія простягалася від Азії до Східної Європи.

Китайська ідіома 舉棋不定 (jǔ qí bù ding) перекладається як «підняти шахову фігуру, та не зважуватися зробити хід».

В останні сотні років правління династії Чжоу (1122—222 до н.е.) люди стали корисливішими. Стародавня велика доброчесність і гідність імператорів династій Ся...

У культурі Китаю ієрогліф 馬 (mǎ) — кінь — займає особливе місце.

У період Весни й Осені (770—476 до н.е.) у царстві Чу жила людина на ім’я Чу Чжулян, що називала себе Йє-гуном*.

У період Весни й осені (770—476 до н.е.) правитель царства Цзінь відправив посла у царство Лу.

Учений-конфуціанець Йєлю Чуцай (1190—1244) був царським нащадком династії Ляо (кидані) і жив у столиці династії Цзінь (сьогоднішній Пекін).