• Нашим світом керує примара комунізму. Вступ

  • Від авторів книги «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»
  • П'ятниця, 28 грудня 2018 року

Вступ

Зла примара компартії не зникла услід за розпадом компартії у Східній Європі

Зміст

  1. Комунізм — це диявол, мета якого — знищити людство
  2. Головний спосіб, яким диявол знищує людство
  3. Комуністична ідеологія — це форма мислення диявола
  4. Характерні риси диявола, який є надприродною силою
  5. Багатообразність диявола
  6. Соціалізм — це початкова стадія комунізму
  7. Мрії про комунізм — це романтичні ілюзії
  8. Викликані дияволом руйнування культури та падіння моральності
  9. Повернутися до Бога, відродити традиції й не наслідувати плани диявола

Попередня | Перейти до змісту | Наступна

* * *


Розпад СРСР і крах комуністичних урядів в Східній Європі відзначили собою закінчення «холодної війни», яка тривала між великими таборами Заходу і Сходу майже півстоліття. Багато людей були раді цьому, вважаючи, що комуністична загроза вже залишилась у минулому.

Проте насправді як фундаментальна, так і змінена зовні комуністична ідеологія як і раніше лагодить свавілля у всьому світі. Це відбувається в країнах, де відкрито дотримуються комуністичної ідеології, таких як Китай, Північна Корея, Куба, В’єтнам. А також в країнах, де комуністичні чинники все ще дуже сильні — країни Східної Європи та колишнього СРСР. Це відбувається і в країнах, що виступають під прапорами демократії та республіканства, де просувається соціалізм: численні країни Африки та Південної Америки. Комуністичні чинники сильно роз’їдають і демократичні країни Європи та Північної Америки, де навіть не усвідомлюють цього.

Війни, голод, масові вбивства та репресивна політика, які проводив комунізм, хоч і є жахливими, але шкода комунізму не обмежується тільки цим. Все більше людей усвідомлюють, що на відміну від усіх політичних систем, які були в історії людства, комунізм вороже відноситься до природи людини, людських цінностей й гідності. Більш ніж за 100 років він створив групу великих тоталітарних країн, включаючи СРСР та Китай, в яких насильницькою смертю загинуло понад 100 мільйонів чоловік і було поневолено декілька сотень мільйонів чоловік. Окрім цього, комуністичний табір привів світ на грань ядерної війни. Але найсумніше те, що він привів до розпаду сімей, хаосу у суспільстві, занепаду моралі в усієї людської цивілізації.

У чому ж полягає суть комунізму? У чому полягає його кінцева мета? Чому комунізм практично в усіх областях є ворогом для людства? Чи є порятунок для людей?

1. Комунізм — це диявол, мета якого — знищити людство

«Примара бродить по Європі, примара комунізму». Слово «примара» на початку «Маніфесту Комуністичної партії» зовсім не випадково прийшло в голову Марксу. Як згадувалося в передмові до цієї книги, комунізм — це не просто деяке віяння, доктрина або невдала спроба людей знайти вихід. Це диявол. Його також називають злим духом комунізму. Він створений з ненависті та різної зіпсованої матерії низьких рівнів Всесвіту. Спочатку він був в образі змії, а в поверхневому просторі проявляється у формі червоного дракона. Він стоїть в одному ряду з дияволом, який вороже відноситься до праведних Богів. Одночасно з цим він використовує різних низьких духів та нечисть, щоб створювати хаос у світі людей. Кінцева мета цієї злої примари полягає саме в тому, щоб знищити людство. Щоб, коли прийде Бог для порятунку людей, люди не вірили у Бога. Щоб моральність людей зіпсувалася до такої міри, що вони відречуться від Бога та традицій, не розумітимуть настанов Бога та у результаті будуть відсіяні.

Після «холодної війни» комуністичні режими у Східній Європі та СРСР пали, але комунізм зовсім не зник, а комуністична примара не померла. Її отрута не лише продовжує отруювати колишні комуністичні країни, вона давно вже в різних формах просочилося і поширилася по всьому світу. За допомогою контролюючої людей ідеології, злий дух проник в усі сфери людського суспільства. Злий дух комунізму старанно насаджує людству всілякі мутовані представлення, і вони непомітно для людей наводнили увесь світ. Люди, що збилися зі шляху, навіть приймають їх за свої власні думки та бажання. Це призводить до того, що критерії людства про правильне й помилкове, добре та погане значною мірою пішли під укіс і перекинулися з ніг на голову. Підступний задум злого духу вже майже вдався!

Коли в найближчому майбутньому злий дух комунізму з пекельним реготом святкуватиме свою перемогу, переважна більшість людей думатимуть, що він близький до поразки. Люди коштують на краю загибелі, але як і раніше перебувають у несвідомому стані. Чи може ситуація бути більш небезпечною?

2. Головний спосіб, яким диявол знищує людство

Людину створив Бог. Милосердний Бог завжди захищає людей. Диявол добре це розуміє і хоче, щоб Бог перестав піклуватися про створене їм людство. Єдиний спосіб це зробити — розірвати зв’язок між людиною та Богом. Найголовніший метод, який злий дух використовує для знищення людства, — руйнування переданої Богом культури й розкладання моральності людей. Тобто доведення мутації людей до такої міри, коли Богові стане вже важко їх врятувати.

У людині одночасно існують і божественна, і диявольська природа. Він є істотою, здатною і морально розкладатися, і морально височіти. Віряни знають, що якщо людина прагне до моральності, праведно мислить і поступає, то Бог йому благоволить. Бог посилює його праведні думки, сприяє її добрим справам і навіть творить заради неї дива. В той же час Бог підвищує рівень її моральності, завдяки чому вона стає ще більше піднесеною людиною і навіть може повернутися в Небесне царство. І навпаки, у людини з низькою моральністю, наповненої егоїстичними бажаннями, пожадливістю, неуцтвом, самовдоволенням й обмеженістю, її погані думки та вчинки не можуть бути схвалені Богом. У такому разі її самовдоволення та обмеженість будуть посилені дияволом. Посилені пристрасть і злі помисли людини ще сильніше контролюватимуться і використовуватимуться для здійснення поганих вчинків, здійснення гріхів та завдання шкоди світу людей. Внаслідок цього рівень моральності людини продовжуватиме знижуватися — аж до того, що вона впаде в пекло. Коли рівень моральності людського суспільства всюди падає, диявол підливає олії у вогонь, різними способами переслідуючи свої цілі, управляє людьми та використовує погані думки й вчинки людей, щоб повністю знищити людство.

З XVIII століття, коли європейська історія вступила в епоху бурхливих потрясінь, моральність людства в цілому почала котитися під уклон, що створило для диявола сприятливу можливість. Він поступово перевертав з ніг на голову критерії добра і зла, правильного та неправильного. Він впроваджував атеїзм, матеріалізм, еволюційну теорію, філософію боротьби та інші порочні доктрини. Диявол обрав Маркса, що сповідував зловісний культ, як свого представника у світі людей. У 1848 році Маркс опублікував «Маніфест Комуністичної партії», в якому заявив привселюдно, що насильством знищить систему приватної власності, класовість суспільства й країни, релігії та інститут сім’ї. Паризька комуна 1871 року стала першою спробою комунізму захопити владу.

Послідовники марксизму заявляють, що питання влади — це центральне питання марксистської політології. Якщо ми зрозуміємо кінцеву мету комунізму, то виявимо, що питання влади для комунізму, з одного боку, важливе, а з іншою — ні. Важливе воно тому, що захоплення влади — це найшвидший спосіб в широких масштабах піддати людство розкладанню. Лише узявши під контроль владу, компартія зможе насильством та примусом насадити свою ідеологію, а також в короткі терміни докорінно зруйнувати традиційну культуру конкретної нації. Неважливе ж це питання тому, що навіть якщо комунізм не захопив владу, диявол все одно може іншими способами піддавати мутації людську моральність й досягти своєї кінцевої мети — знищення людства. Тобто практика показала, що насильство — не єдиний спосіб, а влада — не єдиний засіб. Фактично диявол комунізму використав надзвичайно гнучкий спосіб. Маніпулюючи усіма слабкими місцями людського суспільства, застосовуючи шахрайство та обдурення, приводячи в хаос людське мислення, підриваючи традиційну культуру, руйнуючи громадський порядок, штучно створюючи соціальні хвилювання, розкол у суспільстві й так далі, диявол повністю окуповував весь світ.

3. Комуністична ідеологія — це форма мислення диявола

Боги створили для людського суспільства багату культуру, ґрунтовану на загальнолюдських цінностях, проклавши таким чином людям дорогу повернення в Небесний світ. Комунізм, що прийшов від диявола, і закладена Богами традиційна культура повністю протилежні один до одного та абсолютно несумісні, як вогонь і вода.

У основі ідеології, впровадженої злим духом комунізму, лежить атеїзм і матеріалізм. Злий дух комунізму об’єднав німецьку філософію, французьку соціальну революцію, британську політекономію та інші речі, поставивши в суспільстві та культурі на місце Бога та праведних релігій мирські віровчення. Комунізм перетворив весь світ на свою церкву. Він підім’яв під себе усі сфери життя суспільства. Диявол заволодів мисленням людей, примушуючи їх йти проти Бога, відторгати Бога, відхилятися від традицій. Під контролем диявола людство крок за кроком наближається до загибелі.

Диявол вибрав Маркса та інших своїми представниками у світі людей, щоб вони у людському світі протистояли принципам, встановленим людям Богами, і зруйнували їх. Щоб вони пропагували класову боротьбу та знищували старий суспільний устрій. На Сході диявол ініціював насильницьку революцію й створив тоталітарну державу, у якій об’єднані політика та релігія. На заході він займається перерозподілом благ за допомогою високих податків і соціального забезпечення, поступово просуваючи ненасильницький комунізм. У всьому світі комуністичне мислення проникає у форму правління кожної країни, і за допомогою світової революції, яка зруйнує увесь соціальний порядок, буде досягнута мета знищення їх державності. У самому кінці буде створений деякий орган контролю над світом, який замінить усі держави та уряди, давши дияволові повну владу над всім світом. Це якраз збігається з обіцянками комунізму створити суспільство колективного виробництва, в якому не буде соціальних класів, країн і урядів. Згідно з цими планами, зрештою суспільство повинне досягти стану так званого раю на Землі, в якому буде «від кожного за здібностями, кожному по потребах».

Керівний принцип концепції комунізму полягає в досягненні єдності всього світу та побудові раю на Землі, а також в просуванні «соціальної еволюції» за допомогою атеїзму. Знищуючи за допомогою матеріалізму духовні спрямування, віру та релігію людей, комуністичний дух впроваджується в усі соціальні сфери, в усі куточки суспільства, у тому числі політику, економіку, освіту, філософію, історію, літературу, мистецтво, громадські і природні науки та інші. Комунізм подібний до ракових клітин, які безперервно розмножуються та відторгають усі інші форми мислення, включаючи віру у Бога. Він поступово знищує державний суверенітет і національну самосвідомість. У кінці він знищить моральність та культурні традиції суспільства, штовхаючи людей до загибелі.

У «Маніфесті комуністичної партії» Маркс заявив: «Комуністична революція є найрішучіший розрив з успадкованими від минулого стосунками власності; недивно, що в ході свого розвитку вона найрішучішим чином пориває з ідеями, успадкованими від минулого». Ці слова досить точно описують все те, чим займається компартія упродовж останніх майже 200 років.

Моральність виходить від Богів. Моральні норми, які встановили Боги, ніколи не міняються. Ніколи ці норми не встановлювали люди. Ці норми також не можуть змінюватися услід за посиленням влади та сили людей. Проте комунізм хоче ухвалити «смертний вирок» усім нормам моральності. Він хоче, щоб ці норми наново встановили його послідовники. Одночасно із запереченням норм моралі комунізм за допомогою різних негативних чинників видаляє з традицій товариства людей позитивні чинники, щоб у результаті негативні чинники захопили весь світ.

Традиційні закони виходили з моральних норм, а також захищали моральність. Комунізм вирішив розділити мораль і закони, щоб шляхом встановлення своїх єретичних законів умисне спотворити традиційну систему законів і права, знищуючи таким чином моральність людей.

Боги наставляють людей здійснювати добро, а комунізм розпалює в них класову боротьбу, заохочуючи насильство та вбивства.

Боги встановили людям інститут сім’ї як основу суспільства. У свою чергу комунізм вважає, що сім’я — це форма приватної власності, і закликає знищити сім’ї.

Боги дозволили людям мати свободу заробляти гроші та право на життя. Комунізм же хоче знищити приватну власність, відібрати у людей землю, підвищити податки, монополізувати кредитні кошти й капітал, тобто повністю узяти під свій контроль сферу економіки в житті людей.

Боги встановили людському суспільству моральні норми, форму уряду, законів, суспільства й культури. А комунізм має намір «насильницьким шляхом повалити увесь нинішній соціальний лад».

Боги передали людям традиційне мистецтво, щоб за допомогою цієї специфічної форми проявляти людям образи Богів і Небесних світів. Завдяки цьому люди повинні пам’ятати про те, як прекрасні ці світи, поважати та вірити у Богів, підвищувати моральність та покращувати свої вчинки. А комунізм підштовхує людей шанувати сучасне мистецтво, що мутувало, пригнічуючи таким чином в них божественну природу та даючи волю їх природі диявола. Він намагається контролювати усі сфери мистецтва, щоб воно поширювало низьку, потворну, злу й занепалу негативну інформацію.

Боги наставляють людей бути покірливими, шанувати Небо й Богів. Комунізм же умисне насаджує людям природу диявола та зарозумілість, щоб вони пішли проти Богів та перестали шанувати їх. Він розпалює злість в серцях людей. Під гаслом так званої свободи він дозволяє людям робити все, що їм надумається, позбавляючи людей моральних обмежень і відчуття провини. Під гаслом рівності він провокує прояв заздрості у людей, а також різними способами посилює в людях марнославство, щоб перед лицем вигод і спокус вони пішли услід за дияволом.

Після закінчення Другої світової війни комуністичний табір продовжив розширюватися, комуністичні й вільні суспільства стали протистояти один одному, і почалося десятиліття «холодної війни». Теорія комунізму перетворилася на мирську релігію комуністичних країн і стала підноситися в підручниках як «неспростовна істина». Комунізм під різними личинами також зробив великий вплив і на інші країни.

4. Характерні риси диявола, який є надприродною силою

Диявол — це деяка надприродна сила. Ключем до розуміння хаотичних проявів, створених дияволом у світі людей, являється розуміння властивості злого духу комунізму.

Злий дух комунізму складається з ненависті, він підживлюється енергією від ненависті, яка знаходиться в людях.

Злий дух комунізму і диявол спільно створюють хаос у світі людей. Немає потреби намагатися розрізняти, що саме робить кожний з них.

Диявол одночасно діє як на Заході, так і на Сході, в кожній професії й галузі. Його потужність іноді розділяється, а потім знову об’єднується в одно ціле. Він здійснює неправдиві маневри та випади, не маючи ніяких обмежень у вживаних прийманнях.

Диявол є призвідником трансграничної війни. Релігія, сім’я, політика, економіка, фінанси, військові сили, освіта, науки, мистецтво, ЗМІ, сфера розваг, масова культура, соціальне життя, міждержавні відносини — усе це диявол перетворив на поле битви, щоб знищити людство.

Чорна енергія диявола в одну мить з однієї сфери поширюється на іншу сферу, з однієї групи людей на іншу, з однієї кампанії на іншу. Наприклад, в 70-х роках минулого століття, коли завершилася військова кампанія Заходу у В’єтнамі, диявол спровокував молодих бунтівників почати феміністський рух, рух на захист довкілля та рух по легалізації гомосексуальних стосунків. Інша частина цих людей впровадилася в соціальну систему західних країн, намагаючись підірвати західну цивілізацію зсередини.

Диявол управляє людьми з порочним мисленням, перетворюючи їх на своїх представників у людському світі. Він також застосовує фальшиву доброту, обманюючи добрих і наївних добрих людей, щоб перетворити їх на своїх представників або захисників.

Ці представники диявола розставлені в усіх верствах суспільства, від еліти до найнижчих соціальних класів. Таким чином, дії диявола іноді є революцією, що розпочинається з нижчих верств суспільства, і потім охоплює усі інші шари, іноді це підступні задуми, низхідні зверху вниз по соціальній лінії, а буває і так, що це деякі перетворення, що починаються з середніх верств суспільства.

Диявол може міняти вигляд і розділятися. Він також здатний мобілізувати собі на службу низьких духів в інших просторах. Сексуальне бажання та наркоманія — усе це прояви диявола, це інструменти в руках злого духу. Усі ці низькі духи та різна нечисть підживлюються енергією від негативних проявів людей, таких як злість, страх, відчай, безрозсудність, норовистість, заздрість, розпуста, гнів, лінь і так далі.

Диявол потайний і підступний, він використовує різні жадання людей, їх злі думки, природу диявола, темні сторони людської душі та інші негативні речі. Коли мислення людини відповідає мисленню диявола, тоді він і починає управляти цією людиною. Часто люди думають, що вони щось роблять відповідно до своїх думок. Насправді ними непомітно управляє зло.

5. Багатообразність диявола

У диявола є безліч імен. Також і комунізм проявляється людям під різними обличчями. Диявол любить з’являтися у прямо протилежному вигляді, вводячи людей в оману. Він може з’явитися у вигляді тоталітарного режиму, а потім у вигляді дбайливця за демократію; чи у формі планової економіки, а потім — ринкової економіки; він також може повністю контролювати свободу висловлювань або надавати крайню свободу вираження; в одних країнах він виступає проти гомосексуалізму, а в інших активно просуває легалізацію одностатевих шлюбів; іноді він масштабно руйнує довкілля, а потім активно виступає на захист довкілля та багато чого іншого. Він може підтримувати насильницьку революцію, а може також виступати за мирні перетворення. Він може проявитися у вигляді деякої політико-економічної системи, а також і у вигляді віяння мистецтва й культури. Він може проявитися у вигляді чистого ідеалізму, а також у вигляді холоднокровного та хитрого політиканства. Країни з тоталітарним комуністичним режимом — це лише один з видів прояву диявола. Марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна — це усього лише частина неправдивої єретичної доктрини диявола.

Починаючи з утопічного соціалізму, який з’явився у XVIII столітті, люди спостерігали такі соціальні формації, як науковий соціалізм, фабіанський соціалізм, промисловий соціалізм, християнський соціалізм, демократичний соціалізм, гуманний соціалізм, екологічний соціалізм, державу загального добробуту, марксизм-ленінізм, маоїзм та інші. Всіх їх можна спрощено розділити на дві групи: насильницький комунізм і ненасильницький комунізм. Поступове проникнення й поглинання — це основні методи ненасильницького комунізму.

Одним з найбільш обманних вихватів диявола є одночасне своє поширення в протилежних на вигляд таборах Заходу й Сходу. Коли диявол бурхливо вдирався на Схід, одночасно з цим під іншим виглядом він також проникав і на Захід. Британське фабіанське товариство, німецька соціал-демократична партія, французький Другий інтернаціонал, американська соціалістична партія й численні інші групи соціалістів посіяли насіння знищення в країнах Західної Європи та Північної Америки. Під час «холодної війни», коли в СРСР та КНР проходили масові вбивства, чищення, голодомори й діяли концтабори, люди західних країн раділи тому, що вони як і раніше живуть в достатку та у вільному середовищі. Деякі соціалісти, прибічники гуманного соціалізму навіть відкрито засуджували насильство, яке творилося в СРСР, внаслідок чого люди ще більше ослабили пильність.

На Заході диявол комунізму використав украй різноманітні маски. Він виступав під різними прапорами, й люди зовсім не протистояли йому. Лібералізм, прогресизм, Франкфуртська школа, неомарксизм, критична теорія, рух контркультури, антивоєнний рух, рух за сексуальну свободу, рух за легалізацію одностатевих шлюбів, фемінізм, екологізм, соціальна справедливість, кейнсіанство, різні течії авангардизму, мультикультура і так далі — усі ці напрями й рухи або походять з комунізму, або використовуються комунізмом для реалізації його злісних цілей.

6. Соціалізм — це початкова стадія комунізму

У західному суспільстві багато хто розділяє поняття соціалізм та комунізм, широко популяризує соціалізм. Насправді, згідно з теорією марксизму-ленінізму, соціалізм саме і є початковою стадією комунізму.

У 1875 році Маркс у своїй роботі «Критика Готської програми» висунув припущення про те, якою має бути початкова та вища стадії комунізму. В останні роки життя під тиском змін в міжнародному стані Енгельс висунув теорію демократичного соціалізму, який повинен отримати владу завдяки загальним виборам. Її використали лідери й теоретики соціал-демократичної партії Другого інтернаціоналу, створивши нинішні партії лівого крила у багатьох капіталістичних країнах. Ленін дав чітке визначення соціалізму й комунізму. Він вважав, що соціалізм — це перша, або початкова стадія комунізму, й комунізм повинен розвиватися саме на основі соціалізму.

Стає зрозуміло, що спочатку соціалізм був частиною марксизму й частиною міжнародного комуністичного руху. Соціалістична система суспільної власності та планова економіка є стадією підготовки до комунізму. Різні види соціалізму та різні формації лівого крила, які нині широко поширюються в західному суспільстві, на поверхні неначе не мають нічого спільного з комунізмом. Проте фактично це і є конкретні прояви ненасильницького комунізму. На відміну від насильницької революції, західна форма загальних виборів — це метод ненасильницької революції. Порівнюючи з суспільною власністю, високі податки в країнах Заходу фактично також є завуальованою формою суспільної власності. На відміну від планової економіки, західна система соціального забезпечення є системою, яка поступово та непомітно руйнує капіталізм. Фактично дуже багато політичних партій лівого крила в західних країнах розглядають розвиток соціального забезпечення як одну з дуже важливих сторін для реалізації соціалізму.

Коли люди засуджують злісність комунізму, потрібно звертати увагу не лише на насильство та вбивства, які здійснюються в комуністичних країнах. Потрібно також уміти розпізнавати шкоду самої соціалістичної системи. Нині ненасильницький комунізм під ім’ям різних видів соціалізму обманює людей і вводить їх в оману. Щоб добре розуміти комунізм, необхідно в першу чергу розібратися в тому, що є початкова стадія комунізму. Адже комунізм не може відразу виникнути умить. Як у кожного живого організму, у нього є процес зростання, тобто процес розвитку, який починається з його початкової стадії.

Нині в деяких соціалістичних країнах, та країнах загального добробуту Європи й Америки так зване загальне багатство придбане ціною принесення в жертву свободи особи. Люди в цих країнах все ще можуть зберігати певні політичні свободи, тому що міра розвитку соціалізму в їх країнах ще не дуже висока. Соціалізм — це не деяке статичне поняття. Головна мета соціалістичних країн — досягти рівності результатів. В ході досягнення цієї мети неодмінно відбуватиметься безперервне позбавлення людини його свобод. Соціалізм неодмінно буде перехідною стадією до комунізму, тобто людей безперервно позбавлятимуть свободи особи.

Якщо деяка вільна країна раптом за одну ніч стане тоталітарною, і її державна пропаганда стане сильно відрізнятися від реальності, то більшість її жителів не приймуть це, та навіть почнуть протидіяти. Як мінімум вони протидіятимуть пасивно. Саме тому витрати правління в тоталітарних країнах дуже великі. Їх правителям неодмінно потрібно здійснювати масові вбивства, щоб ліквідовувати опір. Це було однією з головних причин того, чому в СРСР та в Китаї в мирний час проводилися масштабні вбивства жителів цих країн.

На відміну від тоталітарних країн, соціалізм у вільних суспільствах використовує законодавчі методи, непомітно досягаючи своєї мети, «варячи жабу в теплій воді», крок за кроком відбираючи особисті свободи людей. Процес побудови соціалістичного суспільства тягнеться декілька десятків років. Вже змінилося декілька поколінь, внаслідок чого люди поступово стали байдужими, забули та звиклися з цим. Тому соціалізму стало ще легше обманювати людей. Говорячи про його суть та його мету, поступово впроваджуваний соціалізм по суті нічим не відрізняється від насильницького соціалізму.

Соціалізм за допомогою законодавства гарантує людям «рівні права». Проте фактично він псує мораль суспільства, позбавляє людей свободи прагнення до доброти. У нормальних умовах у людей дуже різні релігійні вірування, рівень моральності та культури, рівень освіти й інтелекту, здатність терпіти страждання, сумлінність і відповідальність, сміливість і цілеспрямованість, здатність до новаторства й так далі. Якщо хочеш усе це зрівняти, то неможливо в одну мить з низького рівня підняти на високий, можна тільки штучно стримувати людей, у яких порівняно високий рівень. Особливо в області моральності в західних країнах соціалізм під приводом «антидискримінації», «антиненависті», «нейтральних цінностей» й «політкоректності» анулював оцінку моральності. Це все одно, що анулювати саму моральність. Тому ми можемо спостерігати, як блюзнірські вчинки та висловлювання, сексуальні збочення, демонічне мистецтво, порноіндустрія, азартні ігри та наркотики захищаються законами, легалізуючись стають «нормальними». Це створило дискримінацію відносно людей, які вірять у Бога та мають високий рівень моральності. Врешті-решт ці люди будуть відтіснені на периферію, а потім поступово знищені.

7. Мрії про комунізм — це романтичні ілюзії

Нині немало людей на заході як і раніше плекають романтичні ілюзії відносно комунізму. Це тому, що вони не жили в комуністичних країнах, не відчували гіркоти того життя, їм бракує розуміння комуністичної реальності.

Під час «холодної війни» дуже багато західних представників інтелігенції, люди мистецтва, журналісти, політики та студенти їздили в СРСР, Китай або на Кубу, щоб помандрувати та подивитися. Те, що вони там змогли побачити, відрізняється від реального життя людей в тих країнах, як небо і земля. Комуністичні країни завжди майстерно володіли мистецтвом обману людей за допомогою зовнішньої пропаганди. Все те, що бачили іноземні гості в цих країнах, були спеціально влаштовані для них зразкові села, зразкові заводи, ВНЗ, лікарні, дитсадки, в’язниці і так далі. Все ті, хто їх супроводжував, були заздалегідь підготовленими комуністами або ж «політично благонадійними» людьми. Багато таких екскурсій для іноземців були підготовлени заздалегідь. Іноземних гостей завжди зустрічали з квітами, добрячою випивкою, піснями, танцями та банкетами. На зустрічах брали участь добродушні молоді чоловіки й жінки, широко усміхнені чиновники. Іноземні гості бачили тільки бурхливу робочу атмосферу, рівноправне й вільне спілкування людей, студентів, що гаряче прагнуть до знань, наречених, що присягаються у вічній любові один до одного. Вони не бачили, як формально проходять судові процеси, і як недбало виносяться судові ухвали. Вони не бачили показових судів, насильства, критики й нападок, поліцейських облав, насильницького промивання мізків, ГУЛАГів, масових вбивств, відбирання землі, будинків і майна. Не бачили вони і голодомору, нерозвиненого сектора соціального обслуговування. Не бачили відсутності права на особисте життя, постійних стежень та підслуховувань, доносів один на одного, запеклої внутрішньої боротьби в керівний еліті під час передачі влади один одному, а також розкішному життю представників цієї еліти на тлі убогості народу.

Іноземні гості вважали, що все те, що їм показували, — це і є звичайний побут людей в комуністичних країнах. Вони поширювали цю інформацію в суспільстві через книги, статті та публічні виступи. Усе це досі грає свою роль та підтримує фантазії західних людей відносно комуністичних країн. Лише дуже небагатьом вдалося побачити деякі вади в цих країнах, але вони відразу потрапляли в іншу пастку і починали поводитися як «попутники» комунізму, вважаючи, що «не потрібно виносити сміття з хати», що масові вбивства, голодомори та пригноблення в комуністичних країнах — це неминуче явище у процесі становлення суспільства, а також, що хоч навіть шлях і тернистий, але майбутнє є світлим. Вони думали, що розповівши усю правду, вони забруднять справу комунізму. Таким чином, їм бракувало щирості й сміливості, які потрібні, щоб висловити правду. Вони вибрали ганебне мовчання.

Комунізм заявляє, що побудує прекрасний й досконалий рай у людському світі, де усі люди будуть вільні та рівні, де не буде пригноблення, експлуатації людини людиною, буде загальне матеріальне багатство, «від кожного — за здібностями, кожному — по потребах», і кожен матиме можливість вільно розвиватися. Таке суспільство існує тільки у фантазіях. Це така наживка, яку використовує диявол для обману людей. Влада завжди знаходитиметься в руках нечисленної групи людей. Країни з комуністичним режимом — це тоталітарні країни, де невелика група людей використовує усі механізми держави для пригноблення, поневолення та експлуатації народу. Оскільки час ще не прийшов, тому зараз деякі країни, що називають себе соціалістичними, все ще приховують свій істинний вигляд під вуаллю дбайливості й доброти. Але як тільки дозріють умови, карти відразу розкриються, і соціалісти, які наївно поринають мрії про прекрасне майбутнє, гірко розкаюватимуться в тому, що вони зробили, але буде вже пізно.

8. Викликані дияволом руйнування культури та падіння моральності

Диявол поставив в кожній країні та в кожній сфері своїх агентів, які семимильними кроками ведуть неосвічену й легковірну громадськість по дорозі до знищення.

Комунізм начає людей повставати проти Бога й відкидати Бога. З одного боку, він здійснює ззовні нападки на релігії, а з іншою, управляє порочними релігійними пройдисвітами, щоб ті проникали в релігії та розкладали їх зсередини. Вони політизують і комерціалізують релігії, перетворюють їх на розвагу. Численні священнослужителі, що морально розклалися, довільно тлумачать священні писання, за допомогою неправдивих й єретичних тверджень заплутують вірян, та навіть здійснюють згвалтування, у тому числі юних прихожан. Із-за цих потворних явищ щирі послідовники релігій перебувають у замішанні та втрачають надію. Усього лише століття з гаком назад ревна віра у Бога була синонімом хорошої людини. А сьогодні на віру у Бога й сповідання релігії навісили ярлики «неуцтво» та «забобон». Навіть коли декілька близьких друзів збираються разом, вони не наважуються розповідати про свою релігійну віру, боячись, що їх висміюватимуть.

Одна з головних цілей комунізму — знищити інститут сім’ї. Під гаслом рівності статей він знищує форму сім’ї та пропагує явище «комуністичних публічних жіночок». До того ж з XX століття він розгорнув рух сучасного фемінізму, який ратує за сексуальну вседозволеність. Комунізм перекручує роль статей, наступає на так званий «патріархат», послабляє в сім’ї статус та роль батька, міняє визначення слова «шлюб», ратує за легалізацію гомосексуалізму, за право на розлучення, право на аборт, за допомогою політики соцзабезпечення заохочує існування сімей з одним батьком. Усе це привело до розпаду сімей та супутнім цьому бідності й злочинності. Це одно з самих шокуючих змін суспільства, які сталися в останні декілька десятків років.

У політичному відношенні, окрім комуністичних країн, в яких продовжують правити диктаторські режими, в системі вільних суспільств, де уряд створюється партією, що отримала більшість голосів, теж настала повномасштабна криза. Комунізм використовує лазівки в державному устрої та в законах демократичних країн, намагаючись узяти під контроль одну або декілька ведучих політичних партій. Щоб перемогти у внутрішньопартійній боротьбі, політики навперебій використовують аморальні прийоми та обіцяють своїм виборцям нездійсненні речі. Результатом попадання в політику компартій та партій, що знаходяться під контролем комунізму, являється те, що увесь політичний спектр кожної країни зміщується вліво, і країни одна за одною вводять важке оподаткування, високе соцзабезпечення, високу міру втручання держави в справи громадян та політику интервенціонизму. Причому ці дії закріплюються на законодавчому рівні. Дії держави чинять на суспільство дуже сильний формувальний вплив. Наявність лівацького уряду супроводить те, що усе суспільство стає просоченим лівою ідеологією. Плюс до цього підліткам промивають мізки в школах, внаслідок чого наступне покоління може обрати лише ще більше лівацького главу держави.

Власне кажучи, зразкові ВНЗ, в яких з покоління в покоління передавалася мудрість людства й квінтесенція цивілізації, теж піддалися жахливому підриванню. З початку минулого століття злий дух комунізму вже спланував руйнування системи утворення людства. У країні з такими потужними культурними традиціями, як Китай, щоб розірвати зв’язок китайців з традиційною культурою, ще до основи компартії комунізм вже прибрав до рук «Рух за нову культуру» та стал здійснювати лиходійські напади на традиційний образ мислення, моральність, мову й літературу. «Рух за літературу на байхуа (розмовній мові)» та «Рух за спрощення китайських ієрогліфів» відрізали китайців від традиційної культури. Після захоплення влади компартія Китаю (КПК) швидко провела націоналізацію системи освіти та зробила так, що основним змістом підручників стала культура компартії. В результаті декілька поколінь китайців було виховано у дусі забіякуватих жорстоких вовченят.

На заході злий дух діє під прапором науки, прогресу й демократії. Він заснував «освітній рух прогресивизму» та за допомогою контролю над дослідженнями у філософії, психології та педагогіці крок за кроком прибирає до рук педагогічні коледжі, завдяки чому промиває мізки педагогам й управлінцям педагогічної галузі. Що стосується освіти в початкових та середніх школах, то ортодоксальні ідеї й традиційну моральність поступово виключають з учбових матеріалів і аудиторій. В той же час знижують рівень складності учбового матеріалу, внаслідок чого дуже багато школярів не отримують достатніх навичок в читанні, писанні та математиці, а також елементарних знань, і не розвивають здатності логічно мислити. Різноманітними способами учням масово прищеплюють атеїзм, еволюційну теорію, матеріалізм та філософію боротьби. З початку руху проти культури в 60-х рр минулого століття «політкоректність» перетворилася на нову Поліцію думок (з роману «1984» Джорджа Орвелла), яка примушує педагогів прищеплювати учням всілякі мутовані ідеї. Молодь, закінчивши школу, не має моральності, не розуміє культуру, не має грамотності й почуття відповідальності. Вона може лише йти за натовпом, прискорюючи деградацію усього суспільства.

Суспільство наводнили наркотики, лютує кримінал, ЗМІ рясніють сексом та насильством, в мистецтві мерзенне вважають красивим, безчинствує всіляка єресь й чаклунство, підлітки все більше «фанатіють» по знаменитостях, у них виникає сильна залежність від комп’ютерних ігор та соцмереж, від чого вони перебувають в пригніченому стані. Ще більшу тривогу у людей викликає тероризм, який у безглуздому насильстві над безвинними громадянами вийшов за усі межі традиційних політичних правил. Людей тривожить те, що вони уранці не знають, що буде увечері.

9. Повернутися до Бога, відродити традиції й не наслідувати плани диявола

Цивілізацію людства передали людям Боги. У китайської цивілізації була ера процвітання в період династій Хань і Тан. Цивілізація Заходу досягла вершини в середній період епохи Відродження. Якби люди змогли зберегти передану Богами культуру, то, коли б настало нове пришестя Бога, люди змогли б утримувати зв’язок з ним і розуміти Закон, який Бог проповідував би людям. А якщо люди зруйнували цю культуру й традиції, морально пали, то під час нового пришестя Бога із-за занадто великих гріхів та мутації мислення, люди не зрозуміють настанов Бога. Це для людства є найнебезпечнішим.

Зараз епоха одночасно і надії, і безнадійності. Люди, що не вірять у Бога, в чуттєвих насолодах живуть, як живеться. А віряни в замішанні та тривозі чекають повернення Бога.

Комунізм приводить у хаос людський світ і хоче кінець кінцем знищити усе людство. Його плани ретельні та конкретні. Його задуми настільки успішні, що переважна їх більшість вже здійснилася або близька до здійснення. Нашим світом править диявол!

Древня мудрість людства свідчить: «Одна праведність переможе усе зло»; «Коли проявиться природа Будди, це потрясе десяти сторонній Світ». Диявол зовні здається могутнім, але в сутичці з Богом він не витримає й одного удару. Якби люди могли зберегти свою природу, якій властиві щирість, порядність, милосердя, поблажливість, терпимість та поступливість, то неодмінно б потрапили під божественний захист, і диявол виявився б безсилий.

Милосердя Творця безмежне. Він дав усім істотам можливість уникнути лиха. Якщо людство зможе відродити традиції, підвищити моральність, зрозуміти милосердний заклик Творця та Небесний Закон, що рятує людство, то зможе прорвати руйнівні плани диявола. Тоді воно встане на шлях порятунку й спрямується до майбутнього.

Попередня | Перейти до змісту | Наступна

Джерело: EpochTimes

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...