Китайські шпигуни вистежують західних чиновників через сайти з вакансіями
Західні розвідувальні служби попереджають про спроби проникнення, які здійснюють у мережі китайські агенти. Вони вистежують осіб, що обіймають важливі посади, через професійні платформи. Їхня мета — отримати стратегічну інформацію, навіть часткову, щоб посилити можливості Пекіна у протистоянні з країнами-союзниками.
Китайське шпигунство – розвідувальні служби «П’яти очей» б’ють на сполох. До альянсу входять Австралія, Канада, США, Нова Зеландія та Велика Британія. Він попереджає про кампанію вербування, що проводиться в Інтернеті.
Ця стратегія спрямована на осіб, які мають доступ до конфіденційних даних. Серед цілей – державні службовці, військові та інші вразливі категорії.
Стратегія вербування в Інтернеті
Західні служби описують структурований метод. Китайські агенти представляються під вигаданими іменами. Вони вдають, що працюють у консалтингових фірмах, аналітичних центрах або рекрутингових агентствах. Вони застосовують «агресивну стратегію вербування в Інтернеті».
Ці рекрутери розміщують вакансії на таких платформах, як LinkedIn. Вони пропонують посади, пов’язані з політичним аналізом або обороною. Вакансії виглядають переконливими та відповідають профілям цільової аудиторії. Вони спрямовані на залучення кандидатів, що володіють стратегічними знаннями.
Мета Пекіна чітко визначена. Йдеться про отримання «конфіденційної військової, політичної та економічної інформації, яка може надати Китаю стратегічну та тактичну перевагу над країнами групи «П’ять очей».
Різноманітні та вразливі цілі
Профілі, на які націлені рекрутери, виходять за межі суто інституційних структур. «П’ять очей» згадують кілька категорій. Зокрема, вони називають військових, розгорнутих в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вони також згадують науковців та журналістів.
Ці особи можуть володіти чутливою або контекстуальною інформацією. Навіть без прямого доступу до секретних документів вони залишаються корисними. Їхня експертиза та посади дозволяють їм надавати корисну інформацію.
У Великій Британії ці занепокоєння виникають у особливому політичному контексті. Лейбористський уряд, що прийшов до влади у 2024 році, прагне покращити відносини з Пекіном.
Він намагається пом’якшити давні напруження. Однак він все ще вважає Китай «загрозою» для національної безпеки.
Британська влада регулярно викриває шпигунську діяльність. Вони також згадують про спроби політичного втручання. У листопаді 2025 року МІ-5 попередило парламентарів. Служба повідомила про китайські операції, спрямовані безпосередньо проти обраних представників.
Процес поступового вербування
«П’ять очей» детально описують хід операцій. Спочатку вербувальники встановлюють звичайний діловий контакт. Потім вони пропонують пройти тест. Цей тест полягає у написанні звіту на задану тему. Він може стосуватися двосторонніх відносин Китаю.
Після проходження цього етапу тон розмови змінюється. Вербувальники зазначають, що замовник бажає отримати більш конфіденційну інформацію. Тоді вони просять продовжувати спілкування через зашифровані месенджери.
«Кандидати на роботу» отримують винагороду. Вона коливається від кількох сотень до кількох тисяч доларів за звіт. Цей фінансовий стимул підвищує привабливість цієї схеми.
Використання несекретної інформації
«П’ять очей» наголошують на важливому моменті. Рекрутовані особи «часто не мають прямого доступу до секретної інформації». Проте їхній внесок залишається цінним.
Агенти використовують відкриті або часткові дані. Вони збирають інформацію про державну політику чи військову стратегію. Окремо взяті, ці елементи можуть здаватися незначними.
Однак китайські служби об’єднують їх. Вони зіставляють їх з іншими джерелами. Ця робота дозволяє скласти загальну картину. «П'ять очей» попереджають, що ці дані «можуть бути зібрані та поєднані з більш чутливою інформацією для формування повної картини».
Цей підхід ілюструє непряму стратегію. Він ґрунтується на накопиченні та аналізі. Він дозволяє отримувати результати без прямого доступу до секретних документів.
Тео Барош працює редактором французького видання The Epoch Times з 2023 року.