ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Культура стародавнього Китаю: Ставтеся один до одного із повагою, як до гостя — ідіома 48

Велика Епоха
Посол пішов до царя Цзінь і розповів йому про подружжя, яке зустрів дорогою додому. Він сказав цареві: «Повага — втілення доброчесності. Якщо людина проявляє повагу, то вона доброчесна! Ми маємо виховувати в нашому народі цю чесноту»
Посол пішов до царя Цзінь і розповів йому про подружжя, яке зустрів дорогою додому. Він сказав цареві: «Повага — втілення доброчесності. Якщо людина проявляє повагу, то вона доброчесна! Ми маємо виховувати в нашому народі цю чесноту»

Посол пішов до царя Цзінь і розповів йому про подружжя, яке зустрів дорогою додому. Він сказав цареві: «Повага — втілення доброчесності. Якщо людина проявляє повагу, то вона доброчесна! Ми маємо виховувати в нашому народі цю чесноту». Ілюстрація: Сенді Джин/Велика Епоха

У період Весни й осені (770—476 до н.е.) правитель царства Цзінь відправив посла у царство Лу.

Одного сонячного дня, вже повертаючись назад у Цзінь, посол проїжджав царство Цзі. Там він побачив селянина, що працював у полі, і молоду жінку, яка здавалася його дружиною, що підійшла до селянина з обідом.

Молода жінка подала йому обід, піднісши тарілку шанобливо двома руками. Своєю чергою, селянин так само шанобливо взяв тарілку із їжею. Поки він обідав, його дружина ввічливо стояла в сторонці та чекала.

Посол був вражений побаченим, подумавши: «Вони ставляться один до одного із такою повагою!» Він підійшов до подружжя і заговорив із ними, а потім попросив їх поїхати разом із ним у царство Цзінь.

Прибувши додому, посол відразу ж пішов до царя і розповів йому про подружжя, яке зустрів дорогою додому. Він сказав цареві: «Повага — це втілення доброчесності. Якщо людина шаноблива, то вона доброчесна! Ми повинні виховувати в нашому народі цю чесноту».

Потім він порекомендував цього селянина царю. Цар прислухався до його поради і призначив селянина на важливу посаду в царстві Цзінь.

Ця історія була описана у Цзо Чжуань*, одному з найбільш ранніх китайських історичних текстів, який охоплює більшу частину періоду Весни й осені.

Пізніше вираз 相敬如賓 (xiāng jìng rú bīn), що перекладається як «ставитися один до одного із повагою, наче до гостя», став ідіомою. Ця ідіома показує, як чоловік і дружина мають ставитися один до одного.

*«Цзо Чжуань» (左傳), що також називається «Чуньцю Цзо Чжуань», — одне з найбільш важливих джерел, які дають розуміння історії періоду Весни й осені (770—476 до н.е.). Ця робота приписується Цзо Цюміну і вважається коментарем до «Літопису Весни й осені».

Лілі Чу, Велика Епоха


Читайте також:
Культура стародавнього Китаю: Сам думаєш — це добре, а інших слухати — краще (ідіома 47)
Культура стародавнього Китаю: Наче риба, що потрапила у воду — ідіома 46
Китайські ідіоми: що це?