Цзян Цземінь був генеральним секретарем комуністичної партії Китаю (КПК) з 1989 до 2002 років. Від дуже любив покрасуватися. Часто його стремління корчити блазня проявлялось у досить крайніх формах. Наприклад, коли він заспівав серенаду «O Sole Mio» під час офіційної зустрічі з президентом Джорджем Бушем.
Цзян Цземінь. Фото: epochtimes.comПісля того як Цзян залишив свою посаду, він все одно завжди був присутнім на всіх важливих партійних зібраннях та заходах. Під час «святкування» 60-ї річниці захоплення комуністами влади у Китаї він навіть став попереду Ху Цзіньтао. Це доволі зухвалий вчинок, враховуючи суворі ієрархічні правила у середовищі КПК.
На превеликий подив 1-го липня на святкуванні 90-ї річниці заснування КПК Цзян не з’явився. На такий захід він просто зобов’язаний був прийти. Його відсутність викликала чутки про його смерть.
Аналітики вважать, що це не просто чутки. Два агентства новин, які підпорядковані КПК, вже розмістили некрологи, але потім поспіхом опублікували спростування. Два японських ЗМІ згодом повідомили, що життя Цзяна підтримується штучно.
Таємничість навколо смерті Цзяна не є чимось незвичайним. Компартія завжди приховує факти, коли справа торкається смерті високопосадових чиновників. У недалекому минолому було два подібних випадки зі смертю Хуан Цзюя (Huang Ju) і Чжао Цзияна (Zhao Ziyang). Смерть першого замовчувалась більше місяця. Про смерть другого з’явився короткий некролог та під суворим контролем відбулися похорони.
Боротьба за владу
Чен Сяонон (Cheng Xiaonong) був помічником Чжао Цзияна та свого часу редактором часопису Modern China Studies. Він каже, що не існує визначеного порядку дій у випадку смерті партійних лідерів. Тоталітарна влада буде чинити так, як вважає доцільним, враховуючи соціальні та політичні наслідки своїх заяв.
Наприклад, коли помер Мао, було прийнято рішення не затримувати похорони і офіційну заяву про його смерть. Похорони Ден Сяопіна теж відбулися у звичайному режимі.
Але смерть Чжао Цзияна – це більш складна ситуація. Він відкрито висловлював симпатії студентському руху на площі Тяньаньмень, що стало причиною відставки. Після смерті влада боялась, щоб люди не вийшли на вулиці вшанувати його пам'ять.
Без сумніву, існує політична боротьба, яка відбувалась після смерті кожного партійного лідера, і така боротьба продовжується після смерті Цзяна.
«Цзян Цземінь менш впливова і не на стільки важлива персона у порівнянні з Ден Сяопіном, – зауважує пан Чен, – Але у будь-якому випадку наступне покоління візьме владу у свої руки. І політична боротьба після смерті Цзяна може бути навіть суворішою ніж після смерті Ден Сяопіна».
Пан Чен не впевнений у тому, чи Цзян ще живий. Але він вважає, якщо Цзян не показується на люди, то його здоров’я суттєво погіршилось, і що звичайно він вже не одужає.
«Про це говорить і той факт, що вкрай обережний Ху Цзіньтао, вже почав робити впевнені кроки. Він організував репатріацію з Канади відомого китайського втікача Лай Чансіна», – каже пан Чен.
Теоретично, Ху міг це зробити тільки коли Цзян вже поза грою. Лай Чансін був причасний до фінансової крадіжки у розмірі 8 млрд американських доларів. Ця махінація сталася у 90-х роках, коли при владі були люди Цзяна. Якщо Лай розповість у суді про ці справи, у противників Ху Цзіньтао виникнуть серйозні проблеми.
Виправлення помилок
Компартії потрібно деякий час після смерті таких, як Цзян, щоб вирішити, як отримати максимальну кількість політичних дивідендів. Ніхто не знає, скільки це буде продовжуватися.
Політичний оглядач телебачення New Tang Dynasty Television Вень Чжао вважає, що «затримка смерті» відбувається саме тому. «Кожний владний чиновник має свій політичний спадок», – зауважує він.
«Мао Цзедун здійснив культурну революцію та інші політичні кампанії. День Сяопін влаштував криваву різню на площі Тяньаньмень, а Цзян Цземінь додав свій «великий шматок» до політичного багажу – він заплямував себе у переслідуванні Фалуньгун».
Як теперішня влада поставиться до свого «спадку», стане відомо після офіційного повідомлення про кончину Цзяна. Наприклад, офіційно вважається, що Мао здійснив тяжкі помилки, але «70% правильних вчинків і 30% не правильних».
Цзян розпочав кампанію переслідування мирної духовної практики в 1999 році, коли чисельність послідовників Фалуньнун перевищила кількість членів комуністичної партії. Цзян вирішив, що це загрожує його владі.
Цзян розумів, що вже втрачає сили, і багато років призначав своїх вірних прибічників на керівні посади, щоб утримувати владу «до останнього подиху». Ці люди були готові виконувати його накази в кампанії проти Фалуньгун. Упровадження таких людей у вищих колах влади було страховкою для Цзаня.
Некролог Цзяна, може спричинити численні зміни у владних партійних структурах. Те, яку оцінку дадуть вчинкам Цзяна, визначить подальшу політику Пекіна, а також вплине на багатьох його прибічників, які можуть втратити свої посади.
Цзян не Мао, і, скоріше за все він отримає менш схвальну промову. «У некролозі можуть не згадати всі його вчинки, але вони мають шанс змінити існуюче положення на краще і виправити всі несправедливі явища у суспільстві», – каже Вень.
Вень також вважає, що сучасне покоління лідерів «має такий шанс, і вони виграють, якщо зроблять правильний вибір».
