• Як правильно говорити про людей: словник освіченого українця

  • П'ятниця, 26 січня 2018 року

Термін «інвалід» тепер офіційно заборонений для використання в Україні. Замість нього рекомендують говорити «особа з інвалідністю». Про те, як правильно говорити про інвалідність та національності, розповідає «Українська правда. Життя».

Що ми знаємо про інші терміни, які часто використовуємо по відношенню до людей?

Як правильно говорити про людей

Люди з інвалідністю

«Запроваджуючи у вжиток термін "особа з інвалідністю", ми, перш за все, робимо акцент на людину, а не на її інвалідність», — написав президент Петро Порошенко.

Лариса Байда з Національної асамблеї людей з інвалідністю каже: «Ми-то назву змінили, але чи змінили ми те, про що говоримо? Змінити назву — мало, треба зрозуміти сутність. Інвалідність — не медичний термін! Ми звикли, що таку людину розглядають як хвору. Але конвенція про права осіб з інвалідністю на перше місце ставить людину, а потім її вади».

«Автентичний спектр», «ДЦП» — діагнози, тому називати людину «аутистом», «ДЦП-шником» — некоректно. Правильніше говорити «людина» і додавати «з аутизмом», «з контузією» і т. п.

Варто відмовитися також від слів на кшталт «обмежені можливості», «інвалід», «з обмеженими можливостями»: особливі потреби є у всіх.

Прийнятним є термін «з особливими освітніми потребами». Так говорять не лише про дітей з інвалідністю, а й про всіх, хто потребує підтримки в певний проміжок часу.

Від терміну «особливі діти» по відношенню до дітей з інвалідністю варто відмовитися: це може бути дуже велика група дітей. Наприклад, просто талановиті діти, діти-роми, діти-переселенці і так далі.

Товариство глухих людей вирішило, що їх треба називати глухі або слабочуючі. Є Товариство сліпих, але доречніше говорити «незрячі».

Іноді ще говорять «люди з помірною та глибокою розумовою відсталістю». Існує 2 різних визначення: «люди з інтелектуальними порушеннями» та «люди з психічними порушеннями».

Інтелектуальні — це синдром Дауна, спектр аутизму. А психічні — це розлади на кшталт роздвоєння особистості або шизофренії.

Від слів «даун», «дебіл», «ідіот» варто відмовлятися.

Фахівці кажуть, що за часів СРСР люди з інвалідністю, у тому числі і діти, перебували у закритих закладах. «Інвалід» було негативною кличкою, образою для людини.

Ще одне неприйнятне слово — «каліка». Замість нього краще говорити «люди, які отримали каліцтва» або «люди з ампутацією».

Національності

Сьогодні термін «негр» використовують не для того, щоб похвалити або засвідчити повагу. Це — прояв нетолерантного ставлення і приклад заперечення громадянства.

Громадян України, які мають африканське походження, коректно називати афроукраїнцями.

«Хач» — цим словом у нас називають людей кавказької національності, хоча воно має інше значення. Раніше так на Кавказі називали вірмен. «Хач» у перекладі з тюркської означає хрест. «Хачик» означає хрестоносець.

Хачатрян Ліліт із ВГО Форум народів України говорить: «У давнину азербайджанці (мусульмани) називали хачами вірмен, оскільки вони були першими, хто прийняв християнство, тобто носили хрест».

Тому в широкому сенсі «хачами» можна називати всі народи, які сповідують християнство.

«Вихідці з Кавказу» — цей термін часто використовують у контексті кримінальності представників цих етнічних груп. Його не варто вживати, краще називати конкретну країну походження людини.

«Жид» — це слово єврейська громада України не вважає коректним.

«Цигани»: назвати рома циганом — це так само як українця назвати хохлом.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...