Понеділок, Вер 27, 2021
Велика Епоха
Ukrainian Edition

Комуністичний Китай перетворив Гонконг на місто терору, що нагадує сучасну версію фільму «Поля смерті»

Середа, 15 вересня 2021 року

Фото: Співробітники ОМОНу затримують чоловіка під час розгону демонстрантів, що виступають проти нового Закону про національну безпеку Гонконгу, 1 липня 2020 року, у 23 річницю передачі міста від Великобританії Китаю. (Dale De La Rey/AFP via Getty Images)

Пекінський Закон про національну безпеку перетворив Гонконг у місто терору, що нагадує мені сучасну версію фільму «Поля смерті».

Я був ще підлітком, коли вперше подивився цю британську біографічну драму в середині 1980-х років. Мені було важко уявити, що означало для Камбоджі «падіння країни» за часів правління комуністичного диктатора Пол Пота, що правив терором у 1970-х роках.

Нещодавно я подивився цю драму ще раз, і для мене відкрилося нове бачення: фільм попереджав про найгірший сценарій в Гонконзі, якщо Пекін візьме повний контроль над містом. Комуністична партія Китаю (КПК) і маріонеткові урядові чиновники Гонконгу не посоромляться знищити свободу слова, свободу преси, свободу висловлення думок і верховенство закону — основні цінності колись знаменитого світового фінансового центру. Вони за будь-яку ціну змусять замовкнути всі опозиційні голоси.

Фактично придушення свобод у місті вже посилилося — Гонконг понад рік перебуває в кризі після введення Пекіном в дію Закону про національну безпеку.

Фільм «Поля смерті» отримав три премії «Оскар»: за кращу чоловічу роль другого плану, за кращу операторську роботу і за кращий монтаж. У ньому розповідається про режим червоних кхмерів у Камбоджі 70-х років, коли громадянська війна та бійня спустошили країну, а потім відрізали її від зовнішнього світу.

Сюжет картини розгортається у квітні 1975 року, коли співробітники американського посольства спішно евакуюють з Камбоджі перед захопленням столиці Пномпені «червоними кхмерами». Але американський журналіст «New York Times» [Сідней Шенберг], згаданий у фільмі, і його камбоджійський помічник-перекладач [Діт Пран] вирішили залишитися і продовжувати висвітлювати події в країні.

17 квітня 1975 року став знаменним днем для камбоджійського народу — червоні кхмери захопили столицю країни. Мирні жителі думали, що комуністичні загарбники принесуть мир Камбоджі, але надія швидко перетворилася на страх: багато камбоджійців по всій країні, що підтримували старий режим — Республіку Кхмер, були вичищені і страчені Пол Потом, безжальним лідером режиму «червоних кхмерів». Масове вбивство в загальнонаціональному масштабі — геноцид тривав у Камбоджі з 1975 по 1979 роки, в результаті якого було знищено 1,5-2 млн осіб — четверта частина населення країни.

Фото: Партизани «червоних кхмерів» проїжджають на джипах по вулиці Пномпеня 17 квітня 1975 року. Столиця Камбоджі пала після 3,5 місяців облоги військами Пол Пота. (Sjoberg/AFP via Getty Images)

Нещодавно мені приснився дивний сон про Гонконг. На вулицях міста стовпилися тисячі людей, які вийшли на мітинги. Серед місцевих жителів були іноземці. Озброєні солдати оточили та не відпускали протестувальників, які стовпилися всередині й за межами Генерального консульства США на Садовій вулиці. Оскільки в Гонконзі був введений воєнний стан, тих, хто підтримував демократію, збиралися притягти до відповідальності, піддати тортурам або негайно стратити. На порятунок протестувальникам вилетіли військові вертольоти США, в той час, як солдати стріляли в повітря, щоб лякати людей, які чекали порятунку.

Потім солдати зайшли в ворота будівлі посольства США і віч-на-віч наблизилися до морських піхотинців США. Але ніхто не наважився стріляти першим. Тим часом все більше людей спрямовувалося до посольства США, щоб піднятися на борт вертольотів. Аеропорт був закритий, всі морські шляхи перекриті, всюди стояли кораблі берегової охорони.

Число солдатів на Садовій та Центральній вулицях зросла до тисячі. Всі вони звели рушниці в очікуванні наказу натиснути на курок. Однак військових було набагато менше демонстрантів, яких налічувалося десятки тисяч. Раптом небо потемніло, і в ньому з'явився гігантський куполоподібний екран IMAX. На екрані було показано декілька сцен реальних подій, що сталися в ході демократичного руху в період з 2019-го до кінця літа цього року: мирні марші демонстрантів, озброєні учасники протесту у чорному, таємна поліція, переодягнена у демократичних протестувальників, і рейд в офісі Apple Daily. Коли солдати вже збиралися почати стрілянину, раптом вони впали на коліна і склали зброю, що означало мир з народом.

Потім я прокинувся від цього яскравого сну, повернувшись до реальності.

Дивлячись на сьогоднішній комуністичний Гонконг, ми бачимо, що рівень невизначеності продовжує зростати в міру того, як гонконжці здаються або залишають місто. Після введення драконівського закону про національну безпеку, люди втратили право проводити збори чи протестувати.

Фото: Чоловік дивиться на темні хмари над горизонтом Гонконгу 14 серпня 2013 (Phillippe Lopez/AFP via Getty Images)

Гонконг пав і втратив свободи. Відверті гонконжці тепер піддаються цензурі, влада змушує їх замовкнути або заарештовує. Увесь світ став свідком нестримної жорстокості міської поліції. Нещодавно було скасовано концерт продемократичної активістки і співачки Деніз Хо. Очікується ще більше посилення цензури і придушень у Гонконзі.

Безжалісний китайський режим робить все можливе, щоб позбавити громадян Гонконгу свободи. Але гонконжці не повинні здаватися, а повинні продовжувати боротися за своє майбутнє.

Погляди, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов'язково відображають погляди «Великої Епохи».

Едвард Чінь (錢志健) управляє сімейним офісом. Раніше він був керівником великого національного хедж-фонду, зареєстрованого на біржі у Великобританії. Крім цього, Чинь є керівником організації Hong Kong Monitor 2047 і старшим радником організації «Репортери без кордонів» (RSF, Гонконг і Макао). Чін вивчав мовну комунікацію в Університеті Міннесоти та отримав ступінь магістра ділового адміністрування в Університеті Торонто.

Джерело: The Epoch Times

Comments   

загрузка...