Хоча вислів «ручна робота», як правило, має позитивний зміст, але він не підходить для деталей сучасних бойових літаків. Пропагандистське відео в ефірі офіційного китайського мовлення показує ключові компоненти палубного винищувача J-15, які відполіровані вручну на авіазаводі в Шеньяні (Shenyang Aircraft Corp.).
#img_center_nostream#Широко сурмлячи «про героїчні подвиги» працівників авіазаводу в Шеньяні, Центральне телебачення Китаю (CCTV) накликало критику з боку китайських користувачів інтернету і проявило істотні недоліки військової промисловості компартії Китаю (КПК).
В останні роки КПК вклала великі інвестиції в модернізацію свого військового потенціалу, але її озброєння і військовий сектор загрузли в корупції, некомпетентності і потребі чищення збройних сил, і це можна побачити в новинній пропаганді, створюваній для вітчизняної аудиторії.
*Винищувач J-15 і його попередники є копіями конструкції радянського бойового літака КБ Павла Сухого, який військові НАТО назвали Flanker.
Згідно з репортажом CCTV, техніки контролюють виготовлені деталі винищувача з точністю до 3 мікрон. Це 0,0001 дюйма (0,003 мм) або приблизно 1/25 людської волосини. CCTV повідомляє, що ручної роботи вимагають ті деталі, які занадто важко виготовити за допомогою машин і необхідно міняти більше 200 разів на рік.
Китайські користувачі інтернету сумніваються в навичках технічних фахівців, показаних на відео.
«Наразі сучасні станки [з цифровим програмним управлінням] можуть досягти точності в два мікрони. Технічний спеціаліст, показаний у сюжеті, повинен бути суперменом, щоб виготовити деталь точністю 3 мікрони», — написав один користувач.
«Як за допомогою подібного інструменту можна створювати винищувачі?» — запитав інший користувач. — Точність верстатів із цифровим управлінням настільки відстає. Ганьба CCTV за спробу зробити сенсацію з такої ганьби».
Інший користувач написав: «Телебачення стверджує, що китайські військові роблять акцент на почуттях, а американці хочуть практичності. У це занадто важко повірити».
Як копія Су-27 (Flanker-B) винищувач Су-33 (Flanker-D) належить до періоду кінця 1980-х років, коли Радянський Союз ще витрачав величезні суми грошей на виробництво зброї, здатної йти нога в ногу із західними противниками. Хоча це вже не нова розробка, Flanker залишається універсальним і мобільним літаком, особливо з останніми доробками.
Останні модернізації, які впровадила компартія Китаю в оборонній системі, роблять особливий наголос на ВПС і військово-морський флот. Країни колишнього Радянського Союзу, в основному Росія і Україна, відіграють важливу роль в експорті військової техніки, яка підсилює китайський військовий потенціал.
#img_center_nostream#На початку 1990-х китайці придбали Су-27, який був побудований за ліцензією на авіазаводі в Шеньяні і називався J-11. Формуючи основу для виробництва винищувачів, це державне підприємство опинилося в центрі великих корупційних скандалів, в тому числі і стосовно того, що майже всі виробничі проекти використовують аутсорсинг.
Пізніше конструкцію J-11 розібрали, слідуючи тактиці зворотної інженерії, і компартія Китаю почала виробляти на його основі свої літаки. У 2003 році Китай купив в України прототип Су-33 (експериментальний літак Т10К радянських часів) і це, як вважають, послужило основою для J-15. Кілька таких літаків проходять випробування в провінції Ляонін з метою перевірки можливості їх використання на авіаносці. Для випробування використовується модернізований радянський авіаносець «Варяг», який Китай купив у України.
Але, незважаючи на ці придбання і модернізацію, сама китайська промисловість, здається, ускладнює військові мрії комуністичного режиму. Китайські бойові літаки, як і раніше, залежать від старих російських двигунів 1980-х років або від вироблених місцевими заводами, які мають низьку якість і проблеми з сумісністю.
Одна з причин недостатньої якості, яке стримує розвиток китайських винищувачів, — це поширені на державних підприємствах корупція і прагнення скоротити витрати.
Торік «Велика Епоха» взяла інтерв'ю в одного з менеджерів авіазаводу в Шеньяні, де поширені корупційні схеми і методи виробництва з великою кількістю бракованих виробів.
Менеджер, який попросив не називати його справжнє ім'я, сказав: «Чотири керівники підприємства, домовившись між собою, щорічно привласнювали близько 100 млн юанів ($16 млн). Корупція досягає такого ступеня, що гроші були вкрадені ще до того, як починали виробляти окремі частини літака».
Менеджер також повідомив, що на восьми заводах, де масово виробляють ключові деталі для винищувачів-перехоплювачів J-8, які є основною силою ППО Китаю, тимчасові робочі не проходять відповідну підготовку, сертифікацію або допуск на виконання таких робіт. Це призвело до кількох великих аварій.
Корумповані керівники замінили деякі ключові деталі у винищувачах. А керівники приватних компаній дали хабара, щоб врегулювати це питання.
За словами менеджера, через існування прихованих небезпек у цих військових літаках, коли китайські ВПС проводять свої операції, на авіазаводі Шеньяна обов'язково повинні працювати групи оперативної технічної підтримки.
Джошуа Філіп і Лео Тімм, Велика Епоха
Додаткове дослідження провів Лі Цзин. Оригінальна версія англійською.