• Тиранія на експорт: роль ZTE і Huawei в «Один пояс, один шлях»

  • Еміль Акан і Френк Фан | Epoch Times | Велика Епоха
    Середа, 9 січня 2019 року


Поліцейський спецпідрозділ Венесуели обстрілює сльозогінним газом студентів у Каракасі. 21 листопада 2018р. Компанії ZTE і Huawei допомагають китайській компартії впроваджувати глобальні системи стеження. Фото: YURI CORTEZ/AFP/Getty Images


Компартія Китаю (КПК) створила велику високотехнологічну систему для спостереження за власним народом і успішно експортує цю систему у рамках ініціативи компартії «Один пояс, один шлях» [1]. Два основні гравці в цій системі — компанії ZTE і Huawei.

Нещодавно сенатори США Марко Рубіо (Флоріда) і Кріс Ван Холлен (Меріленд) попередили адміністрацію Трампа про те, що компанія ZTE допомагає КНР експортувати системи стеження режиму Ніколаса Мадуро. Китайський телекомунікаційний гігант уже був покараний за порушення торгових санкцій відносно Ірану і Північної Кореї, і тепер може піддатися додатковим санкціям з боку США, оскільки китайські бізнес компанії з венесуельським урядом перевірятимуться інспекціями.

Рубіо і Ван Холлен надіслали листи державним секретарям штатів, в казначейство і міністерство торгівлі з наполегливим закликом провести розслідування діяльності компанії.

«Huawei і ZTE — дві сторони однієї медалі», — заявив Ван Холлен у своїй заяві, додавши, що китайські телекомунікаційні компанії представляють «фундаментальний ризик» для національної безпеки США.

У своєму листі сенатори посилаються на недавню доповідь Reuters, в якій відзначається, що китайська телекомунікаційна компанія допомогла уряду Венесуели встановити контроль над своїми громадянами. Згідно повідомленню Reuters, ZTE допомогла режиму Мадуро створити базу даних, що дозволяє здійснювати моніторинг і відстежування громадян Венесуели, а з 2016 року — централізувати відеоспостереження.

«Ми стурбовані тим, що створюючи цю базу даних для уряду Венесуели, ZTE імовірно порушила закони США про контроль за експортом і санкціях, а також умови угоди про врегулювання з ZTE від червня 2018 року», — говориться в листі сенаторів.

ZTE вже має історію порушень санкцій уряду США. У квітні Міністерство торгівлі виявило, що ZTE порушила угоди, досягнуті у 2017 році, і заблокувала купівлю компанією важливих компонентів і програмного забезпечення в американських технологічних компаній. ZTE сильно залежить від американських постачальників, таких як Qualcomm, Google і Corning, для виробництва своїх мобільних телефонів і телекомунікаційного устаткування.

Заборона трохи не поставила компанію на грань банкрутства, викликавши навіть втручання китайського лідера Сі Цзіньпіна, що трапляється украй рідко.

У червні ZTE уклала угоду з владою США, узявши зобов’язання виплатити штрафи на загальну суму $1,4 млрд і переглянути склад ради директорів і вищого керівництва. В обмін на це Сполучені Штати зняли заборону.

«Уряд Венесуели найняв ZTE для створення бази даних і розробки мобільної платіжної системи для ID смарт-карт», — відмічають законодавці.

Цей проект був узятий з національної програми посвідчень особи Китаю, який відстежує соціальну, політичну та економічну поведінку своїх громадян. Програма дозволяє уряду контролювати все, починаючи від особистих фінансів людини до історії хвороб і голосування.

Система у Венесуелі була створена з використанням компонентів американської компанії Dell Technologies, що стривожило сенаторів. «ZTE побудувала центри зберігання даних, використовуючи серверне устаткування Dell Technologies», — говориться в листі. «І хоча угода очевидно укладалася в Китаї, ми стурбовані тим, що ZTE імовірно порушила експортний контроль США, неправильно ідентифікував кінцевого користувача або мету кінцевого використання».

ZTE є другим за величиною виробником телекомунікаційного устаткування в Китаї. Акції компанії доступні на біржі, проте головним акціонером як і раніше є китайське державне підприємство.

Порушення

Представник Міністерства торгівлі підтвердив, що вони отримали лист сенаторів. «Міністерство торгівлі зберігатиме пильність відносно будь-якої загрози національної безпеки США і продовжить сумлінно виконувати світову угоду з ZTE. На даний момент у нас немає подальших коментарів», — заявив прес-секретар в електронному листі.

У рамках угоди по врегулюванню, в червні ZTE допустила Міністерство торгівлі США до контролю за роботою компанії.

Ван Холлен є співавтором законопроекту «ZTE Enforcement Review and Oversight (ZERO) Act», винесеного на розгляд у вересні. Законодавці вимагають від Міністерства торгівлі заблокувати бізнес ZTE, якщо це порушує чинну угоду зі Сполученими Штатами.

1-го грудня у рамках кримінального розслідування, пов’язаного з порушенням санкцій проти Ірану, в Канаді була заарештована Мен Ваньчжоу, фінансовий директор Huawei (дочка засновника компанії Huawei), ще однієї китайської телекомунікаційної компанії.

«Тоді як Міністерство торгівлі зосередило свою увагу на ZTE, ця новина підкреслює, що Huawei також порушує законодавство США», — сказав Ван Холлен у своїй заяві. «Нам потрібний комплексний план для залучення китайців і їх державні структури до відповідальності за грубі порушення закону і загрози нашої безпеки».

Тиск на Панаму

Найбільші китайські телекомунікаційні компанії також завойовують і Панаму. Професор Інституту стратегічних досліджень Військового коледжу армії США Р. Еван Елліс, що спеціалізується на латиноамериканських дослідженнях, прогнозує, що Huawei і ZTE стануть домінуючими постачальниками телекомунікаційної інфраструктури й послуг у Латинській Америці та Карибському басейні з «практично монопольним статусом», і до 2050 року витіснить місцевих провайдерів.

Таке панування, на думку Елліса, надало б Китаю «практично безмежні можливості для збору бізнес-аналітики або відповідних технологій для надання інформації китайським компаніям», — відмітив він у звіті від 21 листопада, який оприлюднив Центр стратегічних і міжнародних досліджень США.

Панування двох компаній може також поставити під загрозу «практично будь-якого військового, урядового або бізнес-лідера в регіоні, щоб отримувати від них цінні політичні та військові розвіддані», — вважає професор.

У панамському місті Колон з Huawei нещодавно уклали контракт на установу вуличних систем відеоспостереження з технологією розпізнавання облич, які підключені до мережі передачі даних. Це дозволить уряду Панами створити систему масового спостереження як у Китаї, де мільйони камер сьогодні контролюють громадян по всій країні, і де їх використовують для пригнічення дисидентів. Система стеження також буде підключена до урядових установ міністерства оборони, міграції, пожежної охорони й швидкої допомоги Панами.

У рамках своїх зусиль із моніторингу і переслідування уйгурських мусульман та інших етнічних меншин, Пекін впровадив передові технології спостереження, особливо в районі Сінцзяна. Сьогодні Китайський режим експортує свої технології спостереження і в інші країни.

Багато урядів по всьому світу, у тому числі Сполучені Штати й Австралія, виразили стурбованість з приводу устаткування і телефонів, зроблених Huawei і ZTE. У травні Пентагон видав наказ про вилучення усіх телефонів цих двох компаній, що продаються в магазинах на військових базах США, через побоювання, що пристрої можуть бути використані для шпигунства за військовими.

Після недавнього візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до Панами, країни підписали декілька угод про співпрацю. Проте експерти висловлюють побоювання, що тісні відносини між двома країнами можуть завдати збитків інтересам Панами, а також й інтересам Сполучених Штатів.

Сі прибув до країни 2 грудня з денним візитом, під час якого він зустрівся з президентом Панами Хуаном Карлосом Варелою. Два лідери підписали 19 угод про співпрацю в галузі торгівлі, розвитку інфраструктури, банківської справи, освіти і туризму, повідомляє Reuters. В одній з угод міститься заклик до Китаю надати Панамі безоплатну допомогу для здійснення різних проектів; сума не розголошується.

Крім того, Варела виразив підтримку постійній участі Панами в проектах у рамках пекінської ініціативи «Один пояс, один шлях» (також відомою як «Пояс і дорога»), повідомляють китайські державні ЗМІ. Пекін вперше оголосив про «Один пояс, один шлях», спрямований на нарощування геополітичного впливу через торгові мережі у 2013 році. Ініціатива включає мільярдні інвестиції в країни Азії, Європи, Африки й Латинської Америки.

Проблеми корупції

Виступаючи в програмі новин панамської телекомпанії TVN, місцевий економіст Еді Тапьєро виразив стурбованість з приводу стосунків з Китаєм: «Це закликає нас бути вимогливішими в таких галузях, як прозорість, корупція і закон. Якщо цього не буде, ініціатива [з китайськими інвестиціями] не спрацює, тому що гроші будуть витрачені, й усі зусилля зі зміцнення Панами пропадуть даремно».

Тапьєро не уточнив, де саме може мати місце корупція, проте відомо, що «Один пояс, один шлях» сприяє корупції в країнах зі слабкими інститутами влади, приносячи користь китайському режиму і завдаючи збитків місцевим інтересам. Як приклад можна згадати Малайзію, чий новообраний прем’єр-міністр Махатхір Мохамад скасував у серпні інфраструктурні проекти «Один пояс, один шлях» на суму біля $23 млрд після того, як його попередникові були пред’явлені звинувачення в корупції та відмиванні грошей у зв’язку з фінансуванням цих проектів.

Подібні проблеми з прозорістю були висловлені й Мигелем Антоніо Берналом, професором права і кандидатом, який бере участь в президентських виборах в Панамі у 2019 році. Він сказав: «У [Китаю] є план колонізації, а у нас немає професійних можливостей, щоб протистояти йому. Ми як мурашка, яка хоче дружити зі слоном», — говориться в новинах від 2 грудня, які вийшли в США на іспанському кабельному каналі новин Univision.

Китайські інвестиції

Останніми роками китайські компанії вклали значні кошти в Панаму. Наприклад, в травні 2017 року китайська Landbridge Group за ініціативою «Один пояс, один шлях» отримала контракт на розширення контейнерного порту Колон, найбільшого порту Панами, на суму біля $1 млрд. Як повідомляють державні китайські ЗМІ, компанія почала будівництво порту в червні 2017 року.

У липні 2018 року китайська державна компанія China Communication Construction і її дочірня компанія China Harbour Engineering виграли тендер на будівництво нового моста через Панамський канал з контрактом на $1,42 млрд доларів.

Некомерційна платформа, що надає новини й аналітичні матеріали про Латинську Америку Global Americans у статті від 21 вересня повідомляє про декілька випадків, коли китайські компанії укладали державні контракти при сумнівних обставинах.

Наприклад, з компанією China Harbour Engineering був укладений контракт на будівництво моста після «нез’ясовного виключення з процесу торгів одного з конкурентів». Крім того, остаточний проект компанії дуже нагадував проект, представлений учасником, який програв тендер.

Інтереси США

Як Сполучені Штати, так і Китай сильно залежать від Панамського каналу в торгівлі. Згідно зі статистикою урядового агентства Panama Canal Authority, у 2018 фінансовому році Сполучені Штати були основним користувачем каналу, причому біля 68% усієї торгівлі доводилося на перевезення в країну або з країни. Китай був другим, з долею близько до 16%.

Комісія з огляду економіки й безпеки при Комітеті Конгресу США (USCC), опублікувала в жовтні доповідь про участь Китаю в справах країн Латинської Америки та Карибського басейну, попереджаючи про проблеми, пов’язані з інвестиціями Китаю в регіон. У доповіді робиться висновок про те, що китайські інвестиції зменшать стратегічний вплив Сполучених Штатів в регіоні, ослаблять США в галузі регіональної безпеки й підірвуть просування міжнародних норм, таких як демократія і справедлива практика праці.

До теперішнього часу Китай вже будує портові споруди на обох кінцях Панамського каналу: в порту Бальбоа й круїзному терміналі Амадо біля входу в Тихий океан; також будується вже згадуваний контейнерний порт Колон біля входу в Атлантичний океан.

Доповідь USCC включає коментарі командувача ВМС США Курта В. Тіда, який заявив, що «розширення доступу до ключових глобальних точок доступу, таких як Панама, створює для США уразливість як з комерційного боку так і з точки зору безпеки». Висновки в доповіді ставлять під сумнів економічну доцільність деяких китайських проектів, зокрема круїзного терміналу Amado вартістю 167 мільйонів доларів, через який «не проходять маршрути яких-небудь великих круїзних судів».

Ця стаття є частиною спеціальної доповіді, опублікованої The Epoch Times про діяльність компанії Huawei.

***

[1] висунута в 2010-х роках КНР пропозиція об'єднаних проектів «Економічного пояса Шовкового шляху» і «Морського Шовкового шляху XXI століття»

Джерело: THE EPOCH TIMES

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...