Перебої з електрикою та затримки у постачаннях змушують іноземних інвесторів йти з Китаю: експерт
Практика Пекіна з безпідставної зміни політики регулювання є ключовим політичним ризиком для іноземних компаній, що працюють у Китаї, другій за величиною економіці світу.
Китайський економічний аналітик і професор економіки Антоніо Грасеффо, який провів понад 20 років в Азії, розповів The Epoch Times, що, на його думку, перебої з електрикою, що розширюються, дають іноземним компаніям новий стимул для виходу з Китаю поряд з іншими чинниками ризику, включно з торговою війною між США й Китаєм, крадіжку інтелектуальної власності (ІВ), порушення прав людини й пандемію.
Невизначеність політики Пекіна
Згідно з Білою книгою «Американський бізнес у Китаї 2020», зміни в нормативно-правовій базі Пекіна часто набирають чинності миттєво, що становить неабиякий ризик для іноземних компаній у Китаї.
У Білій книзі, що опублікована Американською торговою палатою (AmCham) у Китаї, повідомляється про загальні песимістичні погляди її членів на зростання ринку й майбутні інвестиційні плани в Китаї, а також визначається ризик дотримання нормативних вимог як найбільша перешкода.
Згідно зі звітом AmCham Шанхай за 2021 рік (pdf), кількість членів, які вважають, що нормативне середовище не є прозорим, збільшилася з 48,6 відсотка у 2020 році до 53,3 відсотка у 2021 році. Приблизно 39 відсотків членів збираються вивести активи з Китаю.
Прямі інвестиції, пов’язані з технологіями між США й Китаєм, скоротилися на 96 відсотків із 2016 до 2020 року (pdf), відповідно до звіту з технологій за 2021 рік, підготовленому глобальною консалтинговою компанією з управління Bain & Company.
Австралійське бюро статистики опублікувало додаткову статистику, згідно з якою, прямі інвестиції Австралії до Китаю скоротилися на 1,1 млрд доларів до 0,8 млрд доларів у 2020 році.
«Це постійна скарга членів торгової палати США або ЄС у Китаї… немає прозорості щодо державних заходів Китаю», — сказав Грейсффо. «Китай розглядає будь-яку спробу змінити цю політику як зазіхання на свій суверенітет».
Згідно з документом «Елементи китайського виклику», опублікованому штабом планування політики Державного департаменту США у 2020 році (pdf), Пекін регулярно погрожує перекрити доступ до великих ринків Китаю, щоби змусити іноземні підприємства у вільних країнах підкоритися політичним вимогам і правилам КПК (Комуністичної партії Китаю).
Несподіване відключення електроенергії
Наслідки перебоїв у поданні електроенергії, запроваджених Пекіном, призвели до глобальних обмежень постачання, що спричинило сплеск інфляції, оскільки багато найважливіших компонентів для виробництва товарів виробляються в Китаї.
Грейсффо сказав: «Ланцюжки постачання порушуються з багатьох причин, більшість із яких містяться в Китаї, а перебої з подаванням електроенергії є ще одним чинником в уже зламаній системі».
Він пояснив, що затримки на заводах призводять до простоїв кораблів, поїздів і вантажівок, які тижнями простоюють в очікуванні достатньої кількості товарів для транспортування. Затримки, що збільшуються, у відправленні і відставання в перевезенні вантажів знижують кількість вихідних матеріалів для товарів, вироблених за межами Китаю. Обмеження пропозиції призводить до зростання цін на виробництво й доставляння, які перекладаються на споживачів, оскільки на виробництво й довіз товарів йде більше часу. Це створює інфляційний сплеск.
Він сказав: «Через відключення електроенергії в Китаї деякі компоненти не виробляються, що означає, що на заводі в Джорджиї можливе уповільнення роботи в очікуванні запчастин із Китаю».
«Експлуатація кораблів обходиться приблизно в $25 000 — $85 000 на день, й іноді вони простоюють тижнями. Це призводить до утворення збоїв роботи в портах і зростання цін. Ці $85 000 на день перекладаються на плечі споживачів у США, сприяючи зростанню інфляції», — додав він. «Сплеск інфляції в США безпосередньо пов’язаний із проблемами в ланцюжку постачання».
Відновлення ланцюжків постачання
Згідно з «Елементами китайського виклику», американські багатонаціональні компанії дедалі більше покладаються на китайське виробництво дешевої робочої сили й експорт більш дешевої готової продукції, особливо у високотехнологічних і передових виробничих секторах. Це призводить до руйнування малого й середнього виробництва в США й інших країнах, унаслідок чого, найважливіші міжнародні ланцюги постачання стають залежними від Китаю.
За даними глобального веб-сайту хімічної промисловості Echemi, відключення електроенергії, що уповільнило виробництво та збільшило вартість довозу, призвели до різкого зростання цін на низку найважливіших сировинних матеріалів.
Доносяться голоси, що пропонують країнам вільного світу перенести весь ланцюжок — виробництво й постачання — назад у свої країни або в Південну Америку й Південно-Східну Азію, щоби подолати всі перешкоди, які накладаються китайським режимом.
Грейсффо сказав: «Нам немає жодної користі, якщо заводи і виробничі потужності розташовані в США, а перероблення сировини відбувається в Китаї. Ми маємо перенести весь комплекс операцій, весь ланцюжок назад у США і, можливо, у Мексику і / або до близьких союзників у Південно-Східній Азії».
Він запропонував співпрацювати з такими союзниками, як Індія, В’єтнам, Тайвань, а також з іншими країнами Південно-Східної Азії, пропонуючи їм можливість забрати все виробництво, яке залишає Китай.
«Це викличе економічний бум для цих країн, одночасно виводячи їх зі сфери впливу Китаю. Крім того, ця стратегія дасть змогу вивести наші ланцюжки постачання із Китаю. Зараз американські ланцюжки постачання залежать від Китаю, навіть щодо критично важливих для оборони матеріалів. Це неприйнятно», — додав він.
Великі транснаціональні компанії, як-от Apple, Foxconn, Google і т. д., уже перевели свої виробничі потужності з Китаю.
Опитування, проведене у 2020 році дослідницькою компанією Gartner, показало, що 33 відсотки керівників ланцюжків постачання перемістили діяльність із постачання і виробництва за межі Китаю або планують зробити це до 2023 року.
Джерело: The Epoch Times