Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» привела до боргової пастки Лаос
Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» призвела до пастки для низки країн. Лаос, можливо, щойно приєднався до списку після відкриття 3 грудня залізниці Китай-Лаос.
Такі країни, як Кенія та Ефіопія, вже зазнають труднощів з виплатою китайських кредитів за «Один пояс, один шлях», тоді як Лаос, країна, яка не має виходу до моря, все ще покладає великі надії на ініційований Пекіном залізничний проєкт, сподіваючись, що він пожвавить її економіку, засновану на сільському господарстві.
Раніше доставляння товарів з В'єнтьян, столиці Лаосу, в Куньмін (Китай), займала 2-3 дні. Тепер, коли в експлуатації знаходиться 643-мильна залізниця, це триватиме менш як 24 годин. Для пасажирських поїздів, швидкість яких досягає 160 км на годину, потрібно всього три години, щоб дістатися з В'єнтьян до кордону Китаю і Лаосу, і прибути в Куньмін протягом 12 годин, згідно з китайським державним ЗМІ «Сіньхуа».
На відміну від інших країн Південно-Східної Азії, Лаос є відносно відсталою країною. Відсутність виходу до моря і гірський рельєф ставлять країну в невигідне становище з погляду торгівлі, і транспорту. У 2019 році Лаос був включений Організацією Об'єднаних Націй до 13 бідних країн із найвищим ризиком боргової кризи.
Минулого року Світовий банк спрогнозував, що за підтримки реформ наскрізна залізниця може допомогти Лаосу збільшити доходи на 21%. Однак Лаосу може знадобитися понад десять років, щоб реалізувати прогнозований прибуток, оскільки допоміжні розробки, такі як освоєння земель, будівництво та обладнання, також потребують величезних капітальних вкладень.
Мало того, деякі експерти вважають, що ця інфраструктура може спричинити потрапляння Лаосу в «боргову пастку» комуністичної партії Китаю (КПК).
AidData, дослідницький проєкт Коледжу Вільяма та Мері Вірджинії, опублікував у вересні цього року звіт про дослідження, в якому йдеться про те, що Китаю належить 70 відсотків частки участі у спільному підприємстві, а Лаосу — 30 відсотків.
«Загальна вартість проєкту становить 5,9 млрд доларів, і він фінансується відповідно до співвідношення боргу до власного капіталу 60:40 (3,54 млрд доларів боргу та 2,36 млрд доларів власного капіталу). Лаосько-китайська залізнична компанія безпосередньо отримала 3,54 мільярда доларів позикового фінансування від China Eximbank, а уряд Лаосу та уряд Китаю спільно надали 730 мільйонів доларів та 1,63 мільярда доларів у вигляді пайового фінансування відповідно. Для того, щоб внести до проєкту 730 мільйонів доларів акціонерного капіталу, уряд Лаосу отримав позику у розмірі 480 мільйонів доларів від China Eximbank і погодився надати 250 мільйонів доларів власного фінансування (у вигляді щорічних внесків)», — йдеться у повідомленні.
Борг Лаосу у розмірі 3,54 мільярда доларів становить близько однієї п'ятої ВВП Лаосу на 2020 рік, який становив 19,14 мільярда доларів. Якщо Лаос не зможе виплатити свої борги, йому доведеться використати свої природні ресурси, такі як боксити та калійні копальні, для виплати боргу.
Згідно зі звітом Associated Press (AP) від 2 грудня, непогашений борг Лаосу, більшість якого належить Китаю, становить приблизно дві третини його річного економічного виробництва.
У повідомленні AP цитується Грег Реймонд, експерт із Південно-Східної Азії з Австралійського національного університету, який сказав: «Лаос поставив себе в таке становище, що якщо залізниця не принесе прибутку, то у нього виникнуть реальні боргові проблеми».
Раймонд сказав Бі-Бі-Сі, що Китай отримає подвійну вигоду від проєкту залізниці. По-перше, лінія допомагає з'єднати Китай та країни Південно-Східної Азії на його задньому дворі залізницею, значно полегшуючи доступ Китаю до цих країн. По-друге, Китай може використовувати нову особливу економічну зону в Лаосі як вузол для контролю виробництва, ланцюжка постачання і споживання.
Нещодавно відкрита лінія йде до Китаю на півночі, Таїланду на сході, М'янми на заході, Малайзії та Сінгапуру на півдні. Для КПК це величезна допомога у реалізації її амбіцій щодо розширення свого впливу країнах Південно-Східної Азії.
За матеріалами The Epoch Times USA