Як відходи стають чорним золотом: сучасні компостні туалети

Сучасні компостні туалети дуже ефективні для розкладання відходів, які перетворюються на цінне добриво. Вони не завдають незручностей і роблять свою роботу максимально ефективно.

Як працює компостний туалет і які його важливі особливості?

Хоча на ринку існує безліч компостних туалетів, всі вони працюють аналогічним чином. Вони складаються з унітазу, контейнера для компостування, вентилятора, засоби для отримання компосту і кришки доступу для видалення готового компосту.

У багатьох також є система відділення сечі, що важливо із двох причин. По-перше, сеча насправді має сильний запах і є основною причиною, через яку її потрібно видаляти. По-друге, ключовою частиною процесу компостування є видалення всієї надлишкової вологи. Якщо сеча не була відділена, процес компостування займе набагато більше часу.

Ще одна особливість деяких компостних туалетів — це нагрівач. Що особливо важливо в регіонах, де температура падає. Тепло є фундаментальним компонентом процесу компостування. Коли стає занадто холодно, матеріал перестає розпадатися, і поки він не нагріється, ваш контейнер для компосту просто стає контейнером для зберігання.

Принцип роботи компостних туалетів в основному такий же, як і у компостника на задньому дворі, розповідає Еarth 911. Аеробні бактерії розкладають матеріал на придатну для використання речовину. Для цього компостний бункер в основі туалету повинен створити правильне середовище для того, щоб ці бактерії добре працювали.

Як згадувалося вище, тепло дуже важливе, поряд із деякою вологістю і потрібною кількістю кисню. Щоб запустити процес, у контейнер також потрібно додати аеробні бактерії.

Аеробні бактерії додають через компостне середовище. Це може бути бруд, торф'яний мох або кокосова койра. Більшість користувачів компостного туалету рекомендують уникати землі, адже вона може призвести до появи комах у вашому бункері, що вам дійсно не потрібно (якщо жуки стають проблемою, можна використовувати діатомову землю — кізельгур, щоб позбутися від них). Вибираючи між торф'яним мохом і кокосовою койрою, краще віддати перевагу останнім, оскільки койра трохи більш екологічна.

Коли компостне середовище додане в кошик, туалет для компостування готовий до використання. Після того, як туалет був використаний кілька разів, прийшов час включити мішалку. Мішалка зазвичай являє собою змішувач із нержавіючої сталі всередині бункера, який обертається, коли ви повертаєте ручку зовні туалету.

У більшості туалетів для компостування потрібно, щоб мішалка оберталася кожні кілька днів або 2 рази на тиждень. Це допомагає процесу компостування проходити швидше, оскільки аеробні бактерії отримують потрібний їм кисень.

Кількість часу, потрібного для отримання готового компосту, варіюється в залежності від виду туалету. Деякі компостні туалети насправді не закінчують процес компостування, тому що їх бункери занадто малі.

При компостуванні в туалетах з великими бункерами може пройти від кількох місяців до кількох років, перш ніж відходи необхідно буде спорожнити. Великі компостні туалети часто мають окремі бункери: один — для нових відходів, в якому тільки починається процес компостування, і окремий контейнер для компосту, в якому компост вже готовий. Компост переміщається з одного бункера в інший мішалками та іншими пристроями.

Хоча туалет для компостування може здаватися величезною незручністю, він може значно скоротити споживання води та інші супутні витрати. До того ж, після дозрівання компост можна використовувати як добриво для дерев або інших рослин у дворі.