Субота, Тра 21, 2022
Велика Епоха
Ukrainian Edition

Прихований звіт національного комітету з етики розкриває стратегію французького уряду з імунізації дітей і підлітків

Понеділок, 30 серпня 2021 року
Дитина тримає французький прапор під час національної демонстрації проти санітарного пропускного режиму 7 серпня 2021 року в Марселі. (Roger Anis/Getty Images)

У цей час ми не часто бачимо професора Дельфрейссі. Урядовий «пан Covid» майже повністю зник із радарів, тож деякі колеги задаються питанням, чи не є він жертвою прямого конфлікту з главою держави. «Невже Макрон закрив рота Жан-Франсуа Дельфрейссі?» — запитує Europe 1. Нічого не відомо про причини цього "відходу через чорний хід" людини, яка відповідала за урядову комунікацію Covid упродовж 2020 року.

Чи несе відповідальність за цей розрив взаємин опублікований у червні «палаючий» звіт Національного консультативного комітету з етики (CCNE)? Треба зазначити, що Жан-Франсуа Дельфрейссі очолює CCNE на додаток до Наукової ради з Covid-19 — і найменше, що ми можемо сказати, це те, що ці люди висловили дуже стриману думку про бажання уряду насильно вакцинувати дітей і підлітків.

У цій безпрецедентній глобальній кризі через Covid-19 міфи руйнуються один за одним. "Богиня" «колективного імунітету», каріатида стратегії систематичної вакцинації, яку просуває уряд, уже впала: її оракул оголосив у 2020-му і напочатку 2021 року, що за вакцинації 50–60 % населення епідемія Covid-19 зникне сама собою. Франція вже переступила цю межу із 70 % вакцинації, інші країни, як от Ісландія й Ізраїль, переступили 90 %, але Covid все ще гуляє світом. Тверезомислячий професор Фішер, урядовий «пан Вакцин», був змушений визнати, що колективний імунітет ніколи не зможе настати.

Інша з цих "богинь" виступала за «солідарну вакцинацію». Багато хто її послухав і пристав на подвійну ін’єкцію вакцини, не бачачи в цьому жодної особистої користі. Адже вона закликала до чогось благородного й патріотичного: погодитися піти на непотрібний індивідуальний ризик, щоб оберегти більш вразливих людей, для яких Covid-19 небезпечний. Ця статуя також впала, оскільки численні міжнародні дослідження показали, що, вакцинована чи ні, кожна людина несе однакове вірусне навантаження і, отже, залишається переносником інфекції.

Тому лише деякі опори залишаються непохитними, щоби підтримувати храм урядових переконань. Єдине, що все ще залишається досить надійним, — це зниження випадків важких форм Covid-19, що стало можливим завдяки вакцинації. Але як довго?

Нагадування про доведені ризики зараження Covid-19

Між тими, хто вважає, що вірус не становить ні для кого небезпеки, і тими, хто порівнює його чи не з лихоманкою Ебола, важко знайти правильний баланс. У деяких ЗМІ дедалі більше з’являються заголовки про сумні приклади, як от: «Він відмовляється від вакцинації. Через декілька днів він помирає в лікарні», «Вона вмирає, благаючи зробити щеплення своїм дітям».

Ці приклади, хоча й не вводять в оману, але й не є показниками реальності, оскільки штучно підкреслюють граничні явища. Найбільш повне на сьогодні дослідження про пандемію було опубліковано в лютому 2021 року у престижному журналі Nature. Воно було проведено дослідниками з Кембриджського університету й Інституту Пастера і називається «Вікові показники смертності й імунітету з SARS-CoV -2». («Вікові особливості смертності та імунітету з SARS-CoV–2», примітка ред.).

У цьому дослідженні окремо аналізуються дані по Європі, Північній Америці, Південній Америці, Африці та Азії, і результати кристально зрозумілі: наявність Covid-19 створює ризик смерті менше 0,001 % у дітей віком 5–10 років (для діагностованого Covid, який, відповідно, не враховує багато безсимптомних невиявлених форм). Ризик лише трохи вищий у віковій групі 10–20 років. На іншій стороні вікової піраміди ризик для людей старше 80 років становить від 2,5 до 15 %, у середньому 8 %. У кожній віковій групі відсутність «супутніх захворювань» знижує ризик, який збільшується за їхньої наявності (наприклад, рак, надмірна вага, хвороби нирок, діабет, серцева недостатність і т. д.).

Для стратегії вакцинації ці цифри треба зіставити з індивідуальним ризиком: за даними Центру з контролю і профілактики захворювань США, побічні ефекти вакцин проти Covid-19 призводять до летального наслідку в 0,002 % випадків. Це не так багато, але математика проста, якщо порівняти ці цифри з ризиком Covid залежно від віку.

Вакцинація дітей і підлітків: можливий скандал у сфері охорони здоров’я

Уряд, звернувшися з питанням про вакцинацію неповнолітніх у Національний консультативний етичний комітет (CCNE), не став чекати його відповіді та ухвалив рішення зробити майже систематичну вакцинацію 12–17-річним. Консультаційна рада, яка звикла використовувати зважені і ввічливі формулювання, не посоромилася згадати у своєму червневому звіті про своє невдоволення таким безцеремонним ставленням. Вона пішла ще далі й чітко віддалилася від політики уряду, що, безсумнівно, пояснює, чому її майже не помітили.

У своєму звіті експерти спочатку нагадали головний етичний принцип: для того щоби вакцина була прийнятною, вона має забезпечувати пряму індивідуальну користь вакцинованій людині й колективну користь для створення колективного імунітету.

«Такий вибір стратегії можна легко пояснити і прийнятний для серйозних […] патологій, дуже заразних і що загрожують громадському здоров’ю, як от кір. […] Європейський суд із прав людини наполегливо стверджує, що одинадцять хвороб [від яких можна щеплювати дітей] «особливо добре відомі медицині». Погодьтеся, що це не стосується до Covid-19, нові властивості якого відкриваються щодня».

Далі, CCNE продовжує: «З огляду на наявні в літературі дані й поточну ситуацію у Франції, важкі форми інфекції Covid-19 дуже рідко трапляються в осіб молодше 18 років. […] Середня та довгострокова захворюваність інфекцією також, здається, винятковою в цій віковій категорії, згідно з першими наявними даними. Отже, пряма індивідуальна користь від вакцинації для дітей і підлітків дуже обмежена з погляду ризиків, пов’язаних з інфекцією».

Цей аналіз, проведений найкращими національними експертами, за логікою речей мав був зупинити кампанію з вакцинації підлітків. Однак до середини серпня 2021 року через соціальний тиск понад 60 % з них уже одержали свою першу ін’єкцію. З початку навчального року середні навчальні заклади будуть мобілізовані для того, щоби «переконати» всіх інших молодих людей пройти вакцинацію й «боротися з мракобіссям» анти-вакцинаційної кампанії. І це попри те, що CCNE у звіті також пише: «Наявна ретроспектива не дає змоги забезпечити повну безпеку цих нових вакцин у підлітків, […] а для дітей немає ніяких даних».

Говорячи ясніше, західні країни — оскільки Франція дотримується загальної тенденції — свідомо наражають усіх своїх дітей і підлітків на ризик без жодної користі для них, під приводом досягнення колективного імунітету, якого, як ми тепер знаємо, не буде.

Національний комітет дійшов висновку, що соціальний тиск щодо вакцинації підлітків є неетичним. Що стосується молодих людей, «якщо вакцинація буде представлена ним як єдиний шанс повернутися до нормального життя, такий ефективний тиск поставить питання про дійсність їхньої згоди». «Ризик тут дуже великий», — продовжує звіт: «Якщо підлітки вдаються до вакцинації, з упевненістю, що це надасть змогу їм повернутися до нормального життя, а в реальності ця мотивація розчаровує, то в довгостроковій перспективі їхню довіру до інститутів може бути підірвано».

Дози, дози, дози…

У відеоінтерв’ю, яке передали навесні газеті La Tribune, професор Дельфрейссі взяв на себе провину за управління кризою у 2020 році й закликав осіб, які приймають рішення, бути скромнішими: «З погляду здоров’я ми, безсумнівно, мали рацію, а з погляду людськості?»

Поточна політика створює враження терміновості використання доз вакцини, які заздалегідь замовлені великими фармацевтичними компаніями, без урахування реальної медичної необхідності або психологічної ситуації молодих французів: «Якщо вплив пандемії, з погляду ризиків, пов’язаних з інфекцією, дуже незначний поміж дітей і підлітків, — попереджає CCNE, — то психологічний вплив буде більш великим, особливо серед підлітків, і ще більше серед неблагополучних верств населення». Іншими словами, чи не може політика профілактики, що застосовується до всього населення Франції, виявитися надмірною щодо молоді?

Чи почує уряд Франції це послання, чи воно перебуває в ситуації, коли, як то кажуть у китайській приказці, «сидячи на тигрі, важко з нього злізти»? Страх дискредитації напередодні президентських виборів 2022 року може перешкодити йому зробити найвідповідальніший вибір.

Джерело: The Epoch Times