Вчені з'ясували, що пташенята спілкуються одне з одним ще до того, як вилупляться
Пташине гніздо — центр спілкування. Малі пташенята щебечуть і пищать, вимагаючи їжу. А мами говорять їм, аби вони замовкли, коли поруч пролітає хижак.
Однак тепер вчені повідомляють, що це спілкування починається задовго до того, як пташенята вилупляться.
Дослідження, опубліковане в липні 2019 року у журналі Nature Ecology and Evolution, виявило, що ембріони птахів спілкуються один з одним ще перебуваючи в яйці, застосовуючи вібрації. І завдяки цьому вони знають, коли безпечно розбити шкаралупу і з'явитися на світ.
Щоб перевірити цю теорію, група біологів з іспанського Університету Віго вивчала птахів, які гніздяться в особливо небезпечному місці: на острові Сальвора, біля узбережжя Галісії (королівство Іспанія). Це популярне місце парування середземноморських чайок. На цьому острові також живуть норки, які люблять полювати за пташенятами.
Таким чином, знання того, коли вилупитися з своєї шкаралупи, є питанням життя і смерті для дитинчат.
Для свого експерименту дослідники зібрали яйця морських птахів і розподілили їх в інкубаторах на дві тестові групи. Одній групі регулярно включали запис сигналів про небезпеку, які видають дорослі особини, а інша партія яєць перебувала у звуконепроникній коробці і тому не чула цих звуків.
Коли обидві групи яєць було повернуто в один і той же інкубатор і розміщено поруч, вчені зробили приголомшливе спостереження: яйця, які піддавалися впливу сигналів небезпеки, вібрували більше, ніж ті, яких раніше не турбували.
«Ми були дуже здивовані, — каже провідний автор групи з екології тварин в Університеті Віго Хосе Ногера. — Ми знали, що ембріони птахів здатні викликати вібрації яйця, але вони вібрують навіть більше, ніж ми очікували».
І, оскільки шкаралупа тонка, решта ембріонів почула ці вібрації.
Дослідження показало, що у всіх ембріонів відбулися генетичні зміни, у тому числі і у другої групи, яка була піддана лише вібрації своїх стривожених однолітків. У них збільшилася вироблення гормонів стресу і їм потрібно було більше часу, щоб скинути шкаралупу. Усі ці зміни, як відомо, виникають у ембріонів за наявності потенційної загрози.
А коли пташенята вилупилися, з їхньої поведінки було видно, що вони вже отримали інформацію про навколишнє середовище. Згідно з дослідженням, новонароджені поводилися з обережністю.
Коли пташенятам поставили запис сигналів тривоги дорослих птахів, було виявлено, що ті, хто слухав шум раніше в яйці, швидше тікали і ховалися.
«Наші результати ясно показують, що ембріони птахів обмінюються цінною інформацією про ризик появи хижаків зі своїми братами і сестрами», — відзначають дослідники.
Зараз вчені планують з'ясувати, чи здатні пташенята в яйцях отримувати іншу інформацію про довкілля, наприклад про те, скільки яєць знаходиться в гнізді.
Мілен Марієтт, поведінковий еколог з Університету Дікін (Австралія), яка не брала участі в експерименті, говорить: «Це дослідження передбачає, що таке явище набагато більше поширене, ніж ми думаємо». Як вона вважає, на підставі його результатів можна зробити висновок, що подібний тип спілкування між ембріонами зустрічається не тільки у птахів, а й у тварин.
Читайте далі:
Ворони замість прибиральників сміття — незвичайне шоу у французькому тематичному парку
Хто небезпечніший для тварин — радіація чи мисливці?
Годівниці для птахів — дивовижні ідеї для творчості з дітьми
Зворушливі фільми про тварин — для дітей та дорослих