• Справа про екстрадицію фінансового директора Huawei ускладнюється інтересами Китаю і, можливо, Канади

  • Енні У | Epoch Times | Велика Епоха
    Понеділок, 25 березня 2019 року


Директор виконавчої ради китайського технологічного гіганта Huawei Мен Ваньчжоу бере участь в засіданні інвестиційного форуму ВТБ Капітал «Росія кличе!» у Москві, Росія, 2 жовтня 2014 року (Олександр Бібік/Reuters)


Канадська влада продовжує розгляд справи Мен Ваньчжоу, фінансового директора компанії Huawei Technologies.

Мен Ваньчжоу була арештована у Ванкувері 1 грудня 2018 року на прохання Вашингтона. Її звинуватили зокрема в порушенні американських торгових санкцій проти Ірану. Загалом США пред'явили компанії Huawei та її дочірнім структурам звинувачення за 23 пунктами, включаючи промислове шпигунство.

Пізніше верховний суд Британської Колумбії ухвалив рішення відпустити фіндиректора Huawei під заставу і дозволили їй проживати в будинку її чоловіка у Ванкувері. Мен Ваньчжоу знаходиться під постійним наглядом.

Наступним кроком є ​​процес її видачі США. Сполучені Штати хочуть, щоб Мен постала перед федеральним судом США.

Як нація із верховенством закону, Канада повинна вирішити, чи слід видавати Мен, ґрунтуючись на правовому прецеденті.

Гучний випадок із Мен привернув особливу увагу як з боку Китаю, так і Канади.

Посилаючись на анонімні джерела в канадських правоохоронних органах і уряді, канадське видання Global News відзначило в повідомленні від 14 грудня, що головне розвідувальне управління Китаю і Міністерство державної безпеки (MSS), як вважають, таємно стежать за Мен Ваньчжоу. Колишній аналітик канадського розвідувального агентства CSIS також заявив, що, з огляду на велику китайську шпигунську мережу, цілком ймовірно, що агенти MSS у Ванкувері ретельно стежать за справою Мен просто зараз.

«Huawei не є нормальною компанією в будь-якому сенсі, — говорить Стефані Карвін, колишній аналітик, у інтерв'ю Global News. — Вона повністю підпорядковується китайському уряду і як національна компанія-чемпіон представляє інтереси [китайського лідера] Сі Цзіньпіна».

Стефані Карвін має рацію. Huawei, телекомунікаційний гігант, фінансується китайським режимом і має контракт на розробку і надання технологій місцевим китайським урядам і військовим. Компанія знаходиться на передовій у прагненні Пекіна перетворити Китай на лідера у сфері сучасної бездротової інфраструктури 5G, а Мен — цінний актив для китайського режиму. Державні ЗМІ зробили захист її репутації патріотичним обов'язком.

Міністерство державної безпеки Китаю, як відомо, здійснює шпигунство та вербування в інтересах китайського режиму — від Франції й до Сполучених Штатів.

Далі в повідомленні Global News стверджується, що після арешту Мен співробітники уряду Британської Колумбії, провінції, де її було заарештовано і затримано і де вона володіє декількома об'єктами, приділили особливу увагу її справі. За повідомленнями, високопоставлений чиновник уряду Британської Колумбії зателефонував голові провінційного судового департаменту незабаром після затримання Мен і «висловив стурбованість тим, що вони не можуть тримати Мен у канадській прикордонній установі... [та] що повинні дотримуватися правила підвищеного міжнародного етикету стосовно неї».

У відповідь на статтю Global News із канцелярії судового департаменту повідомили: «Директор зі зв'язків з прем'єр-міністром зв'язався з канцелярією судового департаменту, щоб просто мати ясність щодо того, що повідомляється про це розслідування. Це стандартна процедура. Це був запит тільки для інформації, не було запиту на зміну обставин».

Наскільки цей випадок важливий для китайського режиму, показує те, як державні ЗМІ Китаю висвітлювали справу Мен. Вони офіційно попереджали Канаду про «серйозні наслідки»; публікували редакційні статті, що критикують уряди Канади і США та закликають до бойкоту канадських брендів; поширювали в соціальних мережах пост Мен, написаний 11 грудня, коли вона була звільнена під заставу в розмірі близько 5 мільйонів доларів.

Вона написала: «Я пишаюся Huawei. Я пишаюся Батьківщиною! »

Водночас це великий головний біль для Канади, яка виявилася «між двох вогнів». Китай вже затримав декількох громадян Канади, які працювали в Китаї, у відповідь на арешт Мен. Це призвело до погіршення відносин між Китаєм і Канадою в той час, коли остання прагне укласти угоду про вільну торгівлю з Китаєм.

Канадська влада вже скасувала торгову місію, а міністр туризму країни вирішив відкласти заплановану поїздку до Китаю.

Як тільки суд ухвалить, що Мен повинно бути екстрадовано, остаточне рішення про те, чи продовжувати справу чи ні, буде приймати міністр юстиції Канади.

Напрошується питання, чи існують сили у канадській владі, які можуть бути особливо зацікавлені у справі Мен.

У червні 2010 року директор канадського розвідувального агентства CSIS Річард Тадей прямо заявив в інтерв'ю національному мовнику CBC, що ряд чиновників місцевих органів влади, у тому числі у Британській Колумбії, знаходяться під впливом іноземних режимів. Він додав, що Пекін є найбільш агресивним серед іноземних режимів у прагненні вплинути на Канаду.

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявила, що «згладжувати кути», коли справа доходить до Мен, — не варіант.

«Я думаю, що люди повинні бути дуже обережні, пропонуючи згладжувати кути, коли мова йде про верховенство закону і про міжнародні договірні зобов'язання», — сказала Фріленд в інтерв'ю The Canadian Press.

Ускладнюють справу поточні торговельні переговори між США та Китаєм.

Офіційні представники США і Китаю заявили, що арешт не вплине на поточні переговори. Але в інтерв'ю Reuters у грудні минулого року президент США Дональд Трамп прослідкував зв’язок між справою Huawei і торговою суперечкою його адміністрації з Китаєм, заявивши, що він готовий втрутитися, якщо це допоможе вирішити суперечку або послужить інтересам національної безпеки США.

«Я зроблю все, що йде на користь нашій країні», — сказав Трамп.

Ця стаття є частиною спеціальної доповіді про діяльність компанії Huawei, опублікованої The Epoch Times.

Джерело: Epoch Times

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...