Наш Чумацький шлях зіштовхнеться з великою галактикою

За допомогою космічного інфрачервоного телескопа NASA "Спітцер" вдалося знайти рідкісний різновид галактик, що зіштовхуються. Вони дуже відрізняються від нашої галактики Чумацького шляху. Всередині вони оточені густими хмарами, що складаються з мікроскопічних кристалів. Це відкриття допоможе вченим розібратися в процесах утворення, еволюції й зіткнення галактик. Наш Чумацький шлях теж підданий цим процесам - через кілька мільярдів років він зштовхнеться з найближчою до нас галактикою - Туманністю Андромеди.

Оточені кристалами галактики одержали спеціальну назву ультралюмінесцентних інфрачервоних галактик (ultraluminous infrared galaxies або ULIRGs). Ці галактики мають надвисоке випромінення світла в інфрачервоному діапазоні й мають властивість зіштовхуватися між собою. У їхніх ядрах, що змішуються, постійно гинуть і знову народжуються масивні зірки. Багато інфрачервоних галактик мають центральні й надмасивні чорні діри.

Знайти подібні силікатні кристали за межами нашої власної Галактики дотепер не вдавалося. Але в невеликих кількостях вони знаходяться в межах нашої Галактики - в деяких зірках, подібних за типом з нашим Сонцем. На Землі вони іскряться на піщаних берегах, а вночі їхню присутність можна зареєструвати в земній атмосфері серед інших пилових часток, що попадають до нас разом з метеорами. Виявлені в галактиках, що зіштовхуються, кристали являють собою спечений пісок - силікатні зерна, які сформувалися в певній зоряній подобі печей для випалу. Силікати, за своїм складом нагадують скло, і для своєї кристалізації вимагають певного температурного режиму.

"Великий подив викликає той факт, що ми змогли відшукати такий тендітний і уразливий матеріал (маленькі кристали) у настільки агресивному середовищі, - говорить доктор Хенрік Спун (Henrik Spoon) з Корнельського університету. (Cornell University, Итака, штат Нью-Йорк) - провідний автор статті, присвяченої цим дослідженням, що буде опублікована 20 лютого у випуску "Астрофізичного журналу" (Astrophysical Journal ApJ). «Кристали, подібні знайденим, надзвичайно легко зруйнувати, однак у цьому випадку, ймовірно, темпи їхнього утворення масивними зірками, що гинуть, перевершують темпи їхнього руйнування».

Яким же чином утворяться кристали в ядрах галактик? Доктор Спун і його колеги вважають, що їх створять великі зірки в центрах галактик. Ці зірки, ймовірно, розсипають кристали безпосередньо перед тим, як вибухають у якості наднових. Однак учені розрахували, що частки, породжені вибухом наднових зірок, повернуть кристали назад в аморфний стан. Цей цикл із появою кристалічної речовини і його наступним зникненням триває порівняно недовго.

"Уявіть дві вантажівки з борошном, що врізалися одна в одну й підняли на якийсь час білу хмару, - пояснює Спун. - За допомогою "Спітцера" ми бачимо подібну хмару із кристалізованих силікатів, створених зірками із двох галактик, що зіштовхуються,".

Інфрачервоний спектрограф "Спітцера" дозволив виявити сліди силікатних кристалів в 21 галактиці (розташованої на відстані від 240 мільйонів до 5,9 мільярда світлових років від нас) з 77 вивчених ULIRGs. Спун вважає, що галактики із кристалами швидше за все просто були помічені в "правильний час", а в 56 галактиках, що залишилися, все вже спокійно й зіткнення з вибухами не настільки інтенсивні.