За останні декілька місяців озоновий шар у арктичному регіоні став тоншим на рекордні 40%. Про це у вівторок 5-го квітня, повідомили експерти Міжнародної організації метеорологів (WMO).
Так виглядає найбільша в історії 'озонова дірка' з космосу. Фото: НАСА.Дані спостережень які здійснюються із землі, зі супутників, а також за допомогою куль-зондів свідчать, що за період з початку зими до кінця березня цього року озоновий шар над Арктикою зменшився на 40%, повідомляє WMO.
Останніми роками максимальне зареєстроване скорочення озонового шару у зимовий період над Арктикою становило 30%. Рекордне скорочення озонового шару цього року пов’язують з незвичайно низькою температурою у стратосфері. На рівні моря зима у Арктиці була порівняно теплою, але на висоті 15-20 км температура впала нижче -78°C.
Хоча ступінь руйнування озону Арктики в 2011 році є безпрецедентною, але для дослідників озонового шару це не стало несподіванкою. Вчені передбачали можливі значні втрати арктичного озону в разі холодної зими у стратосфері Арктики. Руйнування озонового шару стратосфери відбувається над полярними регіонами, коли температура падає нижче -78°C. При таких низьких температурах у стратосфері відбуваються хімічні реакції, які перетворюють промислові гази (наприклад, соляної кислоти) в активні озоноруйнуючі речовини. У результаті таких процесів при сонячному світлі спостерігається швидке руйнування озону, говориться у повідомленні WMO.
Монреальський протокол 1987 року обмежив використання озоноруйнуючих речовин хлорфторвуглецю(CFC) і фреонів, які раніше широко використовувалися в холодильниках, вогнегасниках та дезодорантах. Але їх термін розпаду досить тривалий і шкода наноситиметься ще кілька десятиліть.
Нагадаємо, що озоновий шар захищає живі істоти від негативного ультрафіолетового випромінювання, що надходить на Землю з Сонця. Таке випромінювання може спричиняти рак шкіри у людей та інші захворювання, а також надзвичайно шкідливе для всього живого: призводить до порушення біологічної структури і зрештою – до загибелі живих клітин.
