Вчені із Сан-Дієго створили технологію 3D-друку живих тканин нирок і печінки, які потім можна пересадити в організм і продовжити життя пацієнтів, які очікують трансплантації. Очікується, що перші експерименти за участю людей почнуться вже через 3 роки.
#img_center_nostream#
Компанія Organovo розробляє технології біодруку живих клітин вже понад 10 років, розповідає It News.
Останнє їхнє досягнення — створення і пересадка надрукованих на 3D-принтері тканин печінки в організм миші. Тканини успішно прижилися, і наступним кроком стане тестування технології створення і пересадки клітин внутрішніх органів людини, зокрема нирок і печінки.
«Коли ви ставите клітини печінки в чашку Петрі, вони ніколи не будуть мати всіх особливостей і показників нормальної людської печінки. Тому що вони вилучені зі звичайного для них оточення і поміщені в цю чашу... і клітини печінки найнещасніші за більшість інших клітин, що існують в тому середовищі», — каже Кіт Мерфі з Organovo CEO.
Тому головний камінь спотикання — це підтримувати життя тканин, які виходять з-під принтера. Для їхнього життя потрібна судинна система, яка постачає їм кисень і живильні речовини і підтримує в них життя.
Товщина тканин, які створює 3D-принтер, не більше 500 мкм, що можна порівняти з товщиною п'яти аркушів звичайного паперу для друку. Ці тканини протягом року або двох підтримуватимуть життя пацієнтів, які чекають пересадки донорських органів.
Технологія 3D-друку дозволяє створювати штучні клітини багатьох внутрішніх органів і мережі кровоносних судин, і це дуже перспективний напрямок сучасної медицини. Але, на жаль, вони не можуть замінити справжні живі. Тому трансплантологія — пересадка органів і тканин від однієї людини іншій — змушена продовжувати існувати.
Моторошним злочином XXI століття є існування чорної трансплантології, при якій органи насильно вилучаються у живих людей. Пацієнти, які очікують пересадки, можуть і не знати про джерело походження таких органів.
Щорічно в Китаї у тисяч в'язнів совісті, серед яких є послідовники Фалуньгун, а також тибетці, насильно видаляють органи і відправляють на продаж. Влада КНР заперечує факти примусового донорства, стверджуючи, що джерело органів — тільки засуджені до смертної кари ув'язнені. Але повномасштабне дослідження, проведене журналістом з Великобританії Етаном Гутманом, викриває справжню картину того, що відбувається. У його книзі «Бійня» розповідається про вбивства, репресії й тортури в'язнів совісті в Китаї, наводяться свідчення свідків (у тому числі колишніх ув'язнених і лікарів), яким вдалося виїхати з країни.