Нейробіолог: «Якщо нас вб'є не Covid-19, то, можливо, депресія і страх»
Дослідження показують, що коронавірусні заходи можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров'я громадян. Найбільше страждають жінки й діти.
Коронавірусна криза також приносить душевні страждання, які можуть мати довгострокові й далекосяжні наслідки. "Людство дуже рідко стикається з такою радикальною подією, як глобальна пандемія, — пише Алон Чен, нейробіолог з Наукового інституту Вейцмана.
"Хоча далекосяжні медичні та економічні аспекти привертають більшу частину уваги, з початку було ясно, що пандемія і пов'язані з нею заходи, які охоплювали загальнонаціональну, соціальну і фізичну ізоляцію, мали значний вплив на наш загальний емоційний стан", — цитує дослідника газета Jerusalem Post (Jpost).
"Дослідження з усього світу — від Китаю до Австралії — тільки зараз почали показувати масштаби впливу пандемії на психічне здоров'я, — додає Асаф Бенджамін, дослідник з Chen. Він входить до групи дослідників з Інституту Вейцмана, які розробили анкету про психічний і емоційний вплив COVID-19 і розсилали її протягом шести тижнів між закінченням першої хвилі в Ізраїлі та початком другої хвилі. Мета полягала в оцінці довгострокового впливу коронавірусної кризи на психічне здоров'я населення в цілому.
Найбільше страждають жінки, підлітки та безробітні
Близько 5000 ізраїльтян взяли участь в цифровому опитуванні, в якому використовувалися клінічно перевірені інструменти для оцінки емоційного стресу, симптомів та стратегій подолання тривоги та депресії. Крім того, в ході дослідження вивчалося, як зміни в динаміці пандемії впливають на емоційний добробут.
Результати дослідження, опубліковані на початку серпня в журналі Molecular Psychiatry, показують, що психічний розлад збільшився серед більшості респондентів, причому найбільше постраждали жінки, молоді люди та люди, які стали безробітними в результаті кризи. Дослідження також показало, що коливання в кількості нових випадків коронавірусу, що виникають щодня, відбивалися на психологічному стресі: чим вище щоденне число, тим більше психологічний стрес, і навпаки.
Відповідно, люди, які піддавалися більш високому ризику розвитку важких випадків вірусу — наприклад, люди з ослабленим імунітетом, люди з захворюваннями легень, серця або нирок — повідомляли про більший стрес. Аналогічним чином, люди, які були змушені перебувати в ізоляції або заразилися вірусом, повідомляли про значно більш високий рівень тривожності. Їх кількість неухильно зростала зі збільшенням тривалості пандемії.
Глибокі побоювання за родичів
Також показово, що багато респондентів не так турбуються про те, що самі заразилися вірусом або потраплять у фінансові труднощі, скільки про те, що заразиться їх близька людина або як пандемія вплине на суспільство в цілому. Ці побоювання були особливо виражені серед літніх людей.
По суті, ступінь впливу, виявлена дослідниками, була "менш серйозною", ніж у воєнний час. Однак учений Бенджамін зазначив, що це не змінює того факту, що "емоційний стан людей настільки може постраждати, аж до того, що вони захворіють".
Результати цього аналізу підтверджує комплексне дослідження соціальних мереж, нещодавно опубліковане в Journal of Medical Internet Research, в якому вивчалися емоційні зміни під час коронавірусної кризи. Основою послужив аналіз близько 53 000 повідомлень в Twitter, опублікованих медичними працівниками. Результат: медичні працівники особливо сильно страждали від зниження рівня щастя, збільшення печалі, страху і нудоти під час 18-місячної пандемії Covid-19.
Джерело: The Epoch Times