Швидка ходьба як профілактика інсульту
Велика Епоха
Як повідомляє веб-ресурс WebMD у статті «Brisk Walking Reduces Stroke Risk», у дослідженні, яке тривало 12 років, брали участь 39315 жінок. Середній вік групи обстежуваних був 54 роки.
Глава досліджень Джейкоб Саттлмейр і його колеги збирали дані про щоденну фізичну активність жінок, будь то біг підтюпцем, їзда на велосипеді, танці, теніс, сквош, плавання та будь-які інші види. Вони також поділили всю групу обстежуваних на 4 класи за темпом їх повсякденної ходьби:
•«пересічні ходоки», тобто ті, хто переміщається зі швидкістю 3-3,5 км / год;
•«середні ходоки», які рухаються зі швидкістю від 3,5 до 4,7 км / год;
•любителі швидкої ходьби, зазвичай рухаються в темпі від 4,8 до 6,3 км / год;
•«дуже спритні ходоки», які не знижують швидкість нижче 6,4 км / год.
За минулі 12 років, у 579 обстежуваних жінок стався інсульт. Ті, хто був найбільш активним у свій вільний час, мав на 17% нижчу вірогідність отримати гостру ішемічну атаку або інший вид порушення кровообігу.
У США інсульт є третьою за значимістю причиною смерті та основною причиною, що приводить до інвалідизації. Проаналізувавши результати, вчені з Гарвардської школи прийшли до двох головних висновків.
Перший - у жінок, які зазвичай ходили зі швидкістю 5,4 кілометра на годину або швидше, ймовірність «заробити» інсульт виявилася на 37% нижче. Другий - жінки, які регулярно ходили дві або більше годин на тиждень зменшили ризик виникнення порушень мозкового кровообігу на 30%.
Пізно копати криницю, коли захотілося пити
Гіподинамія (зниження фізичної активності) - один з основних факторів ризику розвитку патології серця та судин. Сучасний міський житель, що звик до умов комфорту і часто не має часу для регулярного фізичного навантаження, піддає своє здоров'я крайній небезпеці.
В умовах дефіциту часу і постійної хронічної втоми ми часом забуваємо про основний принцип: «що не працює, те відмирає». В результаті чого наша фізична активність різко знижується. І тільки коли серце починає боліти, прискорено стукати в грудях, з'являється шум у вухах або запаморочення, ми починаємо непокоїтися. Проте в той момент, коли проявляються фізичні симптоми, серцево-судинна система вже знаходиться в декомпенсованому стані.
У такому випадку, як правило, шлях один - до лікаря, а на зворотному шляху - зайти в аптеку. Попередити захворювання завжди легше, ніж лікувати. Тому, як говориться у китайській приказці: «пізно копати криницю, коли захотілося пити».
Не забувайте про регулярну фізичну активність!
Глава досліджень Джейкоб Саттлмейр і його колеги збирали дані про щоденну фізичну активність жінок, будь то біг підтюпцем, їзда на велосипеді, танці, теніс, сквош, плавання та будь-які інші види. Вони також поділили всю групу обстежуваних на 4 класи за темпом їх повсякденної ходьби:
•«пересічні ходоки», тобто ті, хто переміщається зі швидкістю 3-3,5 км / год;
•«середні ходоки», які рухаються зі швидкістю від 3,5 до 4,7 км / год;
•любителі швидкої ходьби, зазвичай рухаються в темпі від 4,8 до 6,3 км / год;
•«дуже спритні ходоки», які не знижують швидкість нижче 6,4 км / год.
За минулі 12 років, у 579 обстежуваних жінок стався інсульт. Ті, хто був найбільш активним у свій вільний час, мав на 17% нижчу вірогідність отримати гостру ішемічну атаку або інший вид порушення кровообігу.
У США інсульт є третьою за значимістю причиною смерті та основною причиною, що приводить до інвалідизації. Проаналізувавши результати, вчені з Гарвардської школи прийшли до двох головних висновків.
Перший - у жінок, які зазвичай ходили зі швидкістю 5,4 кілометра на годину або швидше, ймовірність «заробити» інсульт виявилася на 37% нижче. Другий - жінки, які регулярно ходили дві або більше годин на тиждень зменшили ризик виникнення порушень мозкового кровообігу на 30%.
Пізно копати криницю, коли захотілося пити
Гіподинамія (зниження фізичної активності) - один з основних факторів ризику розвитку патології серця та судин. Сучасний міський житель, що звик до умов комфорту і часто не має часу для регулярного фізичного навантаження, піддає своє здоров'я крайній небезпеці.
В умовах дефіциту часу і постійної хронічної втоми ми часом забуваємо про основний принцип: «що не працює, те відмирає». В результаті чого наша фізична активність різко знижується. І тільки коли серце починає боліти, прискорено стукати в грудях, з'являється шум у вухах або запаморочення, ми починаємо непокоїтися. Проте в той момент, коли проявляються фізичні симптоми, серцево-судинна система вже знаходиться в декомпенсованому стані.
У такому випадку, як правило, шлях один - до лікаря, а на зворотному шляху - зайти в аптеку. Попередити захворювання завжди легше, ніж лікувати. Тому, як говориться у китайській приказці: «пізно копати криницю, коли захотілося пити».
Не забувайте про регулярну фізичну активність!