Пан Лі Мін, 35-ти років, закінчив економічне відділення університету Сичуань в 1995 р. Після закінчення навчання він викладав у вищій школі бізнесу Ченду (нині технологічний університет Ченду) до червня 1999 р. Одного разу він був удостоєний нагороди як прекрасний і відданий своїй справі вчитель, і студенти любили його.
У жовтні 2000 р. пан Лі поширював матеріали з роз'ясненням правди про китайську гімнастику Фалуньгун в університеті Сичуань. Його незаконно заарештували міліціонери в цивільному. Без яких-небудь питань він був прямо направлений у виправно-трудовий табір Синьхуа міста Мяньян на 18 місяців.
Всіх практикуючих Фалуньгун відразу направляли на цегельний завод, де їх примушували працювати більше 10 годин на день. Кожного мучили вимотуючою рабською працею в суворих умовах. З ними обходилися нелюдяно і утримували в повній ізоляції.
Незабаром тіло Лі Мін покрилося коростою. У нього з'явилася кров з кишечника, почали гноїтися ноги. Одного разу він і його друзі оголосили страйк. Охоронці так розсердилися, що зв'язали їх мотузкою і жорстоко побили електричними палицями. Потім охоронці обмазали осіб,практикуючих Фалуньгун, попелом, змоченим сечею, і відтягнули їх до пічної заслінки, щоб вони мучилися від нестерпної спеки.
У 2001 році, через декілька місяців після звільнення з виправно-трудового табору, пан Лі Мін розповів про Фалуньгун декільком студентам університету Сичуань, і на нього донесли владі. Він був арештований. Сім'я Лі Міна хотіла найняти адвоката, але той сказав: «Немає можливості проводити захист в цій справі, але ви можете заплатити гроші, щоб зменшити покарання». Таким чином, після того, як вони заплатили 15 000 юанів, незаконні звинувачення були зняті, проте, відділ державної безпеки відправив Лі Міна знову на два роки в трудовий табір.
Знаходячись в окружному центрі ув'язнення, пан Лі відмовився носити одяг ув'язненого, і продовжував виконувати вправи Фалуньгун. Охоронці наказали ув'язненим бити Лі Міна щодня. В результаті, голова і половина його обличчя заніміли, були зламані ноги. Вони припікали його сигаретами, затикали рот брудними шкарпетками і лили воду у вуха.
Протягом двох місяців руки і ноги пана Лі Міна були скуті наручниками, він проводив голодний страйк більше сорока днів на знак протесту проти репресій і тортур. Його не тільки примусово годували, але й примушували митися в холодній воді. У той час чимало практикуючих Фалуньгун померли, одному з них було тільки 17 років. Оскільки тоді в Китаї лютувала атипова пневмонія, керівництво використовувало цю обставину як привід для продовження терміну ув'язнення багатьох практикуючих Фалуньгун, підло заявляючи, що вони ризикують заразитися і не можуть бути звільнені.
Після семи місяців ув'язнення пана Лі Міна перевели у виправно-трудовий табір Синьхуа м. Мяньян. У той час там якраз одного практикуючого Фалуньгун замучили до смерті, а іншого лицемірно оголосили «психічнохворим» після введення йому препаратів, що руйнують нервову систему. Усіх практикуючих Фалуньгун, які не підкорялися, хапали, піддавали тортурам електричними палицями і зв'язували мотузками.
Пізніше в цьому виправно-трудовому таборі був проведений так званий «осуджуючий мітинг» для дискредитації тих, що практикують Фалуньгун. Пан Лі Мін встав на знак протесту. Тоді охоронці, що стояли поряд, швидко оточили Лі Міна і затягнули в іншу кімнату. Хтось жахливим голосом кричав: «Не давайте пощади!» Від удару ногою Лі Мін впав на підлогу, його били ногами і кулаками, топтали обличчя. Один охоронець бив його поліцейською палицею доти, доки його обличчя не опухло і деформувалося.
Лі Міну продовжили термін перебування в трудовому таборі на шість місяців строгого режиму. Сумарний час ув'язненняипана Міна у виправно-трудовому таборі за два терміни склав три роки і вісім місяців.
15 жовтня 2007 р. Лі Міна знову заарештували під час розповсюдження листівок з роз'ясненням правди про Фалуньгун. Його ув'язнили на термін 14 днів у в'язницю для «порушників громадського порядку». Первинне його звільнення було заплановане на 29 жовтня 2007 р., але після змови між місцевою міліційною ділянкою району Ухоу, міліційною ділянкою Ванцзян, місцевим «Офісом 610», а також комітетом політики і законодавства, він був направлений в «центр промивання мозку» Синьцзінь 29 жовтня 2007 р. Він досі знаходиться в неволі, і лише після наполегливих прохань до місцевої влади його сім'я дізналася про його ув'язнення.
Батьки Лі Міна - дуже старі люди, і у них проблеми із здоров'ям. Впродовж багатьох років через незаконні репресії сина сім'я зазнавала постійних погроз і перешкод, і це стало причиною таких бід і страждань, які неможливо описати словами.
Версія китайською