Китай може швидко збільшити запаси ядерних боєголовок

17 травня Ендрю Фаттер, професор міжнародної політики з Університету Лестера у Великій Британії, повідомив членам комітету, що запаси Китаю, ймовірно, становлять близько 300-400 одиниць ядерних боєголовок. Але є побоювання, що ці запаси можуть бути досить швидко збільшені, наближаючись до запасів США чи Росії. Запаси США та Росії становлять близько 5 000 одиниць, хоча їх розгорнуто набагато менше.

Він сказав, що минулого року з'явилися новини про те, що Китай будує ракетно-ядерні поля у провінції Ганьсу, і, за його словами, є впевненість, що вони створять для цього боєголовки.

Фаттер сказав, що є також побоювання, пов'язані з Індією та Північною Кореєю.

«Складається враження, що ми перебуваємо в глобальному середовищі, де ядерна зброя стає дедалі важливішою для деяких з цих країн, не лише з точки зору кількості, але й з точки зору ролі, яку вона грає, і ви можете бачити це на прикладі Росії. За останні три-чотири роки було представлено безліч різних екзотичних систем доставки ядерної зброї, чи то підводна торпеда, чи крилаті ракети з ядерними двигунами», — додав він.

Минулого року Великобританія скасувала давню політику скорочення своїх запасів ядерної зброї та заявила, що збільшить граничну кількість боєголовок до 260 у порівнянні з 180 у попередньому огляді.

У серпні має відбутися 10-та оглядова конференція Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка була відкладена з 2020 року через пандемію. Фаттер і доктор Сюзан Мартін, старший викладач кафедри військових досліджень Королівського коледжу в Лондоні, погодилися з тим, що Британія, ймовірно, буде розкритикована на цьому заході за рішення збільшити кількість боєголовок.

Сюзан Мартін сказала, що жодна зброя не зрівняється з ядерною за силою знищення, вона зазначила, що немає сумнівів у тому, що існує зростаюча загроза з боку кібервійни.

Лейборист лорд Вуд, колишній радник Гордона Брауна, поставив таке запитання: «Чи є стратегічна двозначність у застосуванні ядерної зброї характерною рисою нашої ядерної політики?»

Стратегічна двозначність — це військовий термін, який означає, що противник не може здогадатися про ядерний потенціал країни.

Фаттер сказав: «Стратегічна двозначність нічого не втрачає, і, ймовірно, вона довгий час була відмінною рисою британської політики, і немає нічого особливого в тому, щоб бути набагато більш відкритими, прозорими та конкретними».

Пізніше Вуд запитав Мартіна, чи Великобританія повинна перейти від «двозначної» позиції до позиції «не застосовувати першими».

Мартін сказав: «Я не думаю, що це обов'язково дестабілізує ситуацію, але є ризик того, що це може дестабілізувати ситуацію, тому що ви потенційно кажете, що не розглядатимете можливість застосування ядерної зброї в ситуації, коли ви цілком можете її використати. Якщо неядерна атака буде досить значною, то цілком можливо, що Великобританія вирішить, що єдиним варіантом для неї є ядерний удар у відповідь, і ця можливість повинна бути зрозумілою нашим противникам».

Мартін та Фаттер презентували доповідь про державні та недержавні загрози національній безпеці у рамках розслідування під назвою «Оборонні концепції та можливості — від прагнення до реальності».