• Нашим світом керує примара комунізму. Частина 6: Про духовну віру. Як диявол настроїв людину проти Бога

  • Від авторів книги «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»
  • Вівторок, 15 січня 2019 року

Зла примара компартії не зникла услід за розпадом компартії у Східній Європі

Частина 6: Про духовну віру. Як диявол настроїв людину проти Бога

Вступ

1. Схід. Жорстоке повстання проти Бога

а) Як Радянський Союз насильством знищував ортодоксальні релігії

б) Компартія Китаю руйнує культуру, релігію і розриває зв’язок між людиною і Богом

  • КПК знищує традиційну китайську культуру
  • Знищення основи традиційної культури
  • Переслідування релігій

2. Проникнення й обмеження релігій на Заході

а) Проникнення в релігію

б) Обмеження релігії

3. Спотворення теології злим духом комунізму

  • Віровчення про звільнення
  • «Віровчення смерть Бога»

4. Релігійний хаос

Посилання


Попередня | Перейти до змісту | Наступна


Вступ

Майже в усіх народів світу є свої древні міфи й легенди, в яких розповідається, як Боги створювали людей по своєму образу і подобі та закладали для них основи моральності й культури. Ці традиції залишають шлях повернення на Небеса тим, хто вірить у своїх Богів. На Сході й Заході є записи та легенди про те, як Нюйва і Єгова створили своїх людей.

Боги наставляють людину наслідувати їх заповіді, інакше людина буде покарана. Під час загального падіння моральності Боги знищують людей, щоб зберегти чистоту Всесвіту. У багатьох народів світу збереглися легенди про великі потопи, які знищили цивілізації. Деякі з них описані дуже детально.

У певні періоди просвітлені або пророки перероджуються у людському світі, щоб підтримати моральність і виправляти серця людей, не дати їм бути знищеними, і вести ці цивілізації до розвитку і зрілості. Такими особами були Мойсей і Ісус на Заході, Лаоцзи на Сході, Шак’ямуні в Індії і Сократ в Древній Греції.

Людська історія і культура допомагає людям зрозуміти, хто такі Будди, Даоси й Боги, що означає віра у Бога, і як займатися вдосконаленням. Різні школи вдосконалення учать тому, що є праведним, а що — єрессю, як відрізнити правду від брехні та добро від зла. Вони учать людей чекати повернення Творця на Землю перед кінцем часів, щоб бути врятованими й повернутися на Небеса.

Як тільки люди розірвуть свій зв’язок з Богом, що створив їх, їх моральність швидко скотиться вниз. Деякі раси зникли, як, наприклад, легендарна цивілізація Атлантиди, яка за одну ніч була поглинена морською безоднею.

На Сході, особливо в Китаї, духовна віра укорінилася в серцях людей через традиційну багатовікову культуру. Тому важко обдурити китайців і тільки за допомогою брехні змусити їх прийняти атеїзм. Щоб вирвати з коренем 5000-річну віру і культуру, злий дух комунізму в широких масштабах використав насильство для знищення еліти як носія традиційної культури, а потім, пропагуючи брехню, обманював людей покоління за поколінням.

На Заході та в інших частинах світу релігії й вірування є основними формами підтримки зв’язку між людиною і Богами, а також наріжним каменем для підтримки моральних норм. Хоча злий дух комунізму не зміг встановити комуністичну тиранію в цих країнах, але він досяг своєї мети руйнування ортодоксальних релігій і розбещення людей обманом, підміною понять і проникненням.

1. Схід. Жорстоке повстання проти Бога

а) Як Радянський Союз насильством знищував ортодоксальні релігії

Комуністичний маніфест закликає до руйнування сім’ї, церкви й суверенної держави. Очевидно, що знищення і скинення релігій є однією з важливих цілей комуністичної партії.

Маркс, який з вірянина у Бога став сатаністом, добре знав про існування Богів і дияволів. Він також прекрасно розумів, що людям, особливо релігійним, важко прийняти демонічні навчання. Тому із самого початку виступав за атеїзм, заявляючи, що «релігія є опіумом для народу», «комунізм розпочинається з атеїзму» і так далі.

Людям не треба поклонятися дияволові, але якщо люди не вірять у Богів, диявол може заволодіти душею людини, розбестити його і зрештою зіштовхнути людей в Пекло. Тому комуністичні партії співають:

«У світі ніколи не було Спасителя,

Немає божеств, немає імператорів,

на яких можна покладатися.

Щоб створити щастя для людства,

ми повинні повністю покладатися на себе!»

Маркс у своїй теорії жорстко критикував релігії й Богів, а Ленін після захоплення влади в 1917 році використав державні механізми для атак на них. Ленін використав насильство та інші жорсткі тактики, щоб розправитися з ортодоксальними релігіями й праведними віруваннями та змусити людей відійти від Бога.

У 1919 році Ленін распочав широкомасштабне знищення релігій під приводом заборони поширення старого мислення. У 1922 році Ленін ухвалив секретну резолюцію, що передбачає, що майно і культурні цінності, особливо в найбагатіших релігійних установах, мають бути конфісковані «безжально, без сумнівів і в якнайкоротші терміни». Він заявив: «Чим більше число представників реакційного духівництва і реакційної буржуазії ми розстріляємо, тим краще, тому що цій „аудиторії“ треба викласти урок так, щоб вони взагалі не сміли думати про який-небудь опір впродовж декількох десятиліть».

За короткий час велика кількість церковного майна була розграбована, церкви й монастирі були закриті, тисячі священиків були заарештовані та страчені.

Після смерті Леніна Сталін продовжив його справу і почав украй жорстокі чищення в 1930-х роках. Окрім членів компартії, жертвами чищень стали інтелектуали й релігійні люди. Сталін наказав провести в країні «Безбожну п’ятирічку», щоб «…ім’я Бога було забуте на території країни». Він заявив, що коли він завершить цей план, остання церква буде закрита, останній священик буде знищений, Радянський Союз стане «родючою землею» атеїзму, і ніхто більше ніколи не знайде навіть і сліду релігії.

За консервативними оцінками, в ході цієї кампанії до смерті були замучені 42 тисячі священиків. До 1939 року в усьому Радянському Союзі було тільки дещо понад 100 православних церков, тоді як до основи СРСР таких церков налічувалося понад 40 тисяч. Таким чином, в СРСР було закрито 98% православних церков і монастирів. Католицькі церкви також були зруйновані. За цей період представники культури й інтелектуали були поміщені в ГУЛАГ або розстріляні.

Під час Другої світової війни, щоб скористатися фінансовими й людськими ресурсами церков для опору Німеччини, Сталін зробив паузу в переслідуванні вірян, чому склалося враження, що він може реабілітувати ці релігії. Проте у нього була своя мета: встановити строгий контроль над відновленими православними й католицькими церквами та використати як інструмент для руйнування традиційних релігій.

Так, в 1961 році священиком православної церкви в СРСР був призначений Алексій II. У 1964 році він став ієрархом. У 1990 році, перед розпадом СРСР, у нього був сан Патріарха Московського і вся Русі. Після розпаду СРСР, коли розсекретили деякі архіви КДБ, з’ясувалося, що Алексій II працював на КДБ.

Пізніше Алексій II сам признався, що він був скомпрометований і став агентом КДБ. Він відкрито покаявся: «Щоб захистити щось одне, необхідно було віддати щось інше. Чи були які-небудь інші організації або люди в ті роки в Радянському Союзі, які повинні були нести відповідальність не лише за себе, але і за тисячі інших доль і не були вимушені поступити так само? Проте у цих людей, яким компроміс, мовчання, вимушена пасивність або вираження лояльності, що заохочуються лідерами церков, завдавали біль, у цих людей, і не лише у Бога, я прошу вибачення, розуміння і прошу молитися».

Таким чином під контролем комуністичної злої примари релігія стала інструментом для промивання мізків і обману громадськості.

Комуністична партія Радянського Союзу не утримувала фальсифіковані релігії на своїй території, а систематично поширювала їх порочний вплив на весь світ.

б) Компартія Китаю руйнує культуру, релігію і розриває зв’язок між людиною і Богом

КПК знищує традиційну китайську культуру

Хоча в Китаї не було єдиної релігії для всіх, як в інших країнах, у китайців також є тверда віра у Богів і Будд. Релігійне життя в Китаї унікальне: на відміну від інших регіонів, багатих релігійними конфліктами, в Китаї завжди мирно співіснували конфуціанство, буддизм, даосизм і навіть західні релігії. Ці вірування є основою традиційної культури Китаю.

Незважаючи на великий потоп, який знищив людство, Китай зберіг повноцінну цивілізацію. Китайська нація продовжувала розвиватися з тих часів. Китай вів літопис своєї 5000-річної історії та створив прекрасну епоху, яка заслужила повагу багатьох народів. Китай називали «Піднебесною». Культура Китаю зробила значний вплив на усю Східну Азію, сформувавши велику область китайської цивілізації. Відкриття Шовкового шляху і поширення на Захід чотирьох великих винаходів (паперу, компасу, пороху і друку) стимулювали формування глобальної цивілізації та вплинули на розвиток Європи й навіть всього світу.

Прекрасна культура Китаю і вірування 5000 років інтегрувалися в гени китайців. Саме тому ця культура стала метою для злої примари комунізму, яка хотіла знищити її. Проте просто обманом і обіцянками було неможливо змусити китайців відмовитися від традиційної багатотисячолітньої культури й віри та прийняти західну ідеологію комунізму. Тому КПК використала всілякі тактики впродовж десятиліть безперервних політичних кампаній. Починаючи з жорстоких вбивств, КПК підривала суть релігії, переслідувала інтелектуалів і знищувала традиційну китайську культуру, включаючи пам’ятники культури (архітектуру, храми, культурні реліквії, картини, древні вироби й так далі). Партія намагалася розірвати зв’язок людей з Богами, щоб досягти своєї мети знищення традиційної культури й знищення людей.

Знищуючи традиційну культуру, партія систематично встановлювала порочну партійну культуру, використовуючи її для підготовки тих, хто залишився в живих, для підривання традиційної культури. Деякі послідовники злого духу комунізму стали інструментами для вбивства інших людей.

КПК добре розуміє, як використати економічні інтереси, політичне промивання мізків і інші способи, щоб змусити людей підкорятися її впливу. Безперервно проводячи політичні кампанії, репресії та вбивства КПК придбала великий досвід, що дозволило їй підготуватися до фінальної битви між добром і злом у світі людей.

Знищення основи традиційної культури

Землевласники й сільська аристократія, а також комерсанти, учені та чиновники в містах були елітою китайської традиційної культури. Вони несли місію спадкоємства і передачі китайських традицій. На ранніх етапах захоплення влади в 1949 році КПК провела серію таких кампаній, як «Земельна реформа», «Пригнічення контрреволюціонерів», «Боротьба проти трьох зол» і «Боротьба проти п’яти зол», щоб фізично знищити землевласників і дворян в селах і капіталістів в містах. Розграбуванням громадського багатства під час терору партія знищила еліту, яка наслідувала і поширювала традиційну культуру.

Водночас, використовуючи методи «інституціональних коригувань» для «ідеологічної реформи» учених і нав'язуючи їм матеріалізм, атеїзм і теорію революції, КПК систематично промивала мізки новому поколінню студентів, прищеплюючи їм ненависть до традиційної культури. Під час кампанії «Боротьби проти правих» в 1950-х роках усі непокірні інтелектуали були звільнені, поміщені у виправно-трудові табори й відкинуті на дно суспільства. Партія зробила учених, чиї погляди колись поважалися і вели суспільство, об’єктом кепкувань і висміювання.

Після знищення еліти суспільства процес спадкоємства і передачі традиційної китайської культури, який тривав з покоління в покоління, припинився. Молоді люди більше не виховувалися, не соціалізувалися і не формувалися в цій культурі, тому стали поколінням без традиційної культури.

Після закінчення кампанії «Боротьби проти правих» в сім’ях, школах і в суспільстві не стало незалежних голосів. Але КПК як і раніше не була задоволена. Адже старше покоління все ще зберігало в пам’яті традиційну культуру, а матеріальні цінності традиційної культури, включаючи древні артефакти й будівлі, були всюди. Навіть більше, традиційні цінності продовжували передаватися через мистецтво.

У 1966 році КПК ініціювала «Велику культурну революцію» з метою знищення традиційної культури в широких масштабах. Використовуючи бунтівний характер молодих людей, яким промили мізки після створення КНР, партія провела кампанію «Знищення чотирьох пережитків» (старих ідей, старої культури, старих звичаїв і старих звичок), щоб завдати непоправного збитку і привести до катастрофи традиційну китайську культуру.

Після «культурної революції» пекельний вогонь знищення чотирьох пережитків розгорівся по всьому Китаю. Монастирі, храми, статуї Будд і картини, артефакти й культурні об’єкти були повністю знищені. Суть китайської культури, яка наслідувала і передавалася тисячоліттями, була знищена відразу до стану, коли її вже неможливо відновити.

До початку «культурної революції» в Пекіні було понад 500 храмів і монастирів. У кожному з тисяч міст і селищ Китаю були міська стіна, храми, монастирі й численні пам’ятники культури. Древні артефакти були всюди. Варто було трохи копнути землю, і виявлялися ці древні реліквії величиною від 2 до 20 чі (1 чі дорівнює 1/3 метри, прим. пер.). Але під час «культурної революції» величезна кількість цих предметів була знищена.

Кампанія «Боротьба з чотирма пережитками» не лише зруйнувала місця релігійних обрядів, молитов і поклонінь — древні місця, які були сполучною ланкою між людиною і Небом, — але вона знищила праведну віру в серцях людей, включаючи віру в гармонію між людьми й Всесвітом. Багато людей, які вірять, що такі традиції вже неактуальні, можуть не замислюватися про це, але коли люди розривають свої зв’язки з Богами, вони у свою чергу втрачають захист Богів і наближаються до небезпечної прірви, падіння в яку є тільки питанням часу.

Щоб розірвати зв’язок китайців з предками й Богами, КПК почала очорняти предків китайців, а також ганьбити і відкидати традиційну культуру. Країни всього світу зазвичай шанують своїх предків і королів, цінують свої традиції. Мудреці та філософи в китайській історії також передавали блискучу культуру. Ця культура є цінністю, яка належить Китаю і світу, і гідна поваги майбутніх поколінь.

Проте в очах КПК і її безсоромних пропагандистів імператори, генерали, вчені та талановиті люди древнього Китаю були ні на що не придатними. Таке приниження своїх предків — це дійсно рідкість в усій історії. Під управлінням КПК китайці відкинули Бога, перестали поважати своїх предків і знищили свою культуру, що поставило їх на небезпечний шлях.

Переслідування релігій

Релігійна віра є життєво важливим компонентом традиційної китайської культури, а відомі у світі даосизм, буддизм і конфуціанство перепліталися у своєму блиску і продовжували існувати впродовж тисяч років китайської історії. Багато західних релігій також зіграли свою роль в китайській історії.

Після того, як в 1949 році КПК насильно захопила владу, вона пішла шляхом Радянського Союзу. З одного боку, КПК пропагувала атеїзм і начала ідеологічну війну проти віри у Бога. З іншого боку, під час різних політичних рухів КПК використала насильство і тиск, щоб почавити й знищити релігії, включаючи вбивства релігійних послідовників. Переслідування ортодоксальних вірувань ставало усе більш серйозним і досягло свого піку в 1999 році, почавши криваве переслідування Фалуньгун.

Після 1949 року КПК почала переслідувати релігії в широких масштабах і забороняти релігійні збори. КПК спалила Біблії та священні писання багатьох інших релігій. Вона жорстоко переслідувала християн, католиків, послідовників даосизму і буддистів, вимагаючи, окрім іншого, реєстрації особи й розкаяння за свої так звані помилки. Ті, хто відмовлявся підкорятися, піддавалися суворому покаранню.

У 1951 році КПК також заявила, що ті, хто продовжить відвідувати релігійні збори, будуть страчені або ув’язнені довічно. Численні буддійські ченці були вигнані з монастирів і вимушені були жити й працювати в мирських умовах. Католики й західні священики в Китаї полягали у в’язницях і піддавалися тортурам. Китайські священики також вирушали у в’язниці, а вірян страчували або відправляли у виправно-трудові табори для «перевиховання». Християнські священики й послідовники християнства розділили ту ж долю, що і католики.

Після 1949 року понад 5000 китайських католицьких єпископів і священиків було ув’язнено або страчено, і з них вижило тільки декілька сотень. Деякі іноземні священики, що живуть в Китаї, були страчені. Інші були вислані. Понад 11 000 католиків було вбито. Численні віряни були заарештовані або оштрафовані. Неповна статистика показує, що впродовж перших декількох років приходу до влади КПК близько 3 мільйонів вірян і членів релігійних організацій були заарештовані або страчені.

Як і комуністична партія Радянського Союзу, КПК створила наглядові органи над кожною релігійною конфесією, щоб посилити владу над ними, такі як Китайська даоська асоціація, Китайська буддійська асоціація, проти католиків КПК створила Китайську патріотичну асоціацію католиків, і вони повністю контролювалися КПК. Асоціації були створені, щоб усі конфесії наслідували волю партії, яка контролювала і «виправляла мислення» вірян. Одночасно КПК використала ці асоціації для того, щоб посіяти розбрат і корумпувати ортодоксальні релігії зсередини.

КПК застосувала ті ж методи до тибетського буддизму. Після того, як в 1950 році китайська армія окупувала Тибет, КПК почала жорстоке переслідування тибетських буддистів. 14-й Далай Лама біг з Тибету в 1958 році та живе у вигнанні в Індії. КПК вважає його сепаратистом. У травні 1962 року 10-й Панчен-лама уявив в Державну раду КПК звіт про руйнування компартією тибетської культури, особливо буддійських традицій:

«Чиновники національності хань розробили план, вони мобілізували наших тибетських чиновників і деяких активістів, які не розуміють, що вони грають роль виконавців цього плану, що має на увазі знищення буддійських статуй, священних писань і буддійських сутр в тибетських монастирях, розташованих в селах, невеликих селищах і у великих сільськогосподарських районах, де розводять худобу.

Виняток становлять тільки дуже невелике число монастирів, включаючи чотири великі монастирі, що знаходяться під захистом. Вони говорять, що поступають так заради мас і прикриваються масами, щоб створити великий рух по знищенню статуй Будд. Буддійські священні писання, сутри й статуї Будд кидають у воду, скидають з п’єдесталу на землю, розбивають і знищують. Вони безжально і жорстоко знищують монастирі, буддійські зали, „мані“ (споруди), стіни та ступи, крадуть багато прикрас зі статуй Будд і дорогоцінні речі з буддійських ступ. Із-за того що урядові органи, що займаються закупівлями, нерозбірливі у виборі при закупівлі кольорових металів, вони купили багато статуй Будд, ступ і посудин для пожертвувань, створених з кольорових металів, і заохочують знищення цих предметів.

В результаті деякі села і монастирі виглядають так, ніби їх випадково знищили під час бомбардування, і війна тільки що закінчилася. На них нестерпно дивитися. Навіть більше, вони ображають релігію, використовуючи „Трипитаку“ як матеріал для добрива, зображення Будд і буддійські сутри використовують для виготовлення взуття. Це абсолютно неприпустимо. Із-за того що вони вчинили багато справ, на які навряд чи здатні навіть божевільні, люди усіх верств суспільства були сильно приголомшені, їх почуття обскребені, вони збентежені та засмучені. Вони ридають, і сльози ллються з їх очей. „Наш район перетворений на район пітьми“, — чутні їх відчайдушні крики».

Після того, як в 1966 році почалася «культурна революція», багатьох лам змусили повернутися в мирське суспільство, а багато дорогоцінних писань було спалено. До 1976 року з 2700 храмів, що спочатку існували в Тибеті, залишилося тільки 8. Храм Джокханг, побудований більш ніж за 1300 років до династії Тан, і найважливіший храм в Тибеті також були розграбовані під час «культурної революції».

У Китаї вдосконалення в Дао має древню історію. Понад 2500 років тому Лаоцзи залишив «Даодецзін», що складається з 5000 ієрогліфів. Він складає суть вдосконалення в даосизмі. Поширення «Даодецзін» не обмежилося країнами Сходу, у багатьох країнах Заходу його також переклали своїми рідними мовами. Але під час «культурної революції» Лаоцзи критикували за лицемірство, а «Даодецзін» назвали «феодальним пережитком».

Суттю конфуціанства є доброта, праведність, моральне прагнення до добра, правильна поведінка, мудрість і довіра. Конфуцій встановив моральні стандарти для подальших поколінь. Під час «культурної революції» бунтівники з Пекіна привели «червоних охоронців» в Цюйфу, рідне селище Конфуція, де вони спалили древні книги й зруйнували тисячі історичних надгробних плит, включаючи надгробну плиту Конфуція. У 1974 році КПК почала ще одно рух — «Критика Лин Бяо і Конфуція». КПК вважала, що не варто підтримувати традиційне мислення конфуціанства про те, як людина повинна жити, а також моральні стандарти конфуціанства.

Ще жорстокішими й трагічнішими є репресії, які в липні 1999 року розв’язав глава компартії Цзян Цземінь проти Фалуньгун (Фалунь Дафа) і послідовників цієї практики, що удосконалюються по принципах «Істина-Доброта-Терпіння». Ще ж і надто, партія санкціонувала викорінювання органів у живих послідовників Фалуньгун — злочин, якого ніколи раніше не існувало на цій планеті.

Впродовж декількох десятиліть КПК повністю зруйнувала традиційну тисячолітню культуру Китаю, моральні цінності та віру у вдосконалення. В результаті люди більше не вірять у Богів, відвернулися від Бога, вони випробовують духовну порожнечу, а їх моральні цінності деградують. Тому суспільство котиться вниз день від дня.

2. Проникнення й обмеження релігій на Заході

Зла примара комунізму також систематично запланувала атаку на вірян в некомуністичних країнах. Через комуністичну партію Радянського Союзу і КПК злий дух використав гроші та шпигунів для проникнення в релігійні інститути інших країн під приводом «релігійного обміну», щоб ввести в оману вірян або прямо атакувати їх, а також впровадити соціалістичну і комуністичну ідеологію в релігію. Це привело до того, що віряни продовжують поклонятися і вірять в релігії, які були змінені комуністичною ідеологією.

а) Проникнення в релігію

Кертіс Бауерс, продюсер документального фільму «Програма дій: стерти Америку до основи», відкрив, що він знайшов свідчення Маннинга Джонсона, високопоставленого члена комуністичної партії, які він дав перед Конгресом в 1953 році. Джонсон сказав:

«Після того, як Кремль встановив тактику проникнення в релігійні організації, фактична механіка реалізації „нової лінії“ була питанням того, що йде за загальними подіями церковного руху в Росії, де комуністи виявили, що знищення релігії можна швидше здійснити через проникнення в церкву комуністичних агентів, що діють всередині самої церкви…

В цілому ідея полягала в тому, щоб змістити спосіб клерикалізму мислення від духовного до матеріального і політичного — під політичним, звичайно, мається на увазі політика, ґрунтована на комуністичній доктрині завоювання влади. Замість духовного мислення, новий і сильний ухил був спрямований на питання, які призводили до комуністичної програми короткострокових матеріальних вигод. Ці соціальні вимоги, звичайно, мали таку природу, що боротьба за них мала тенденцію послабляти наше теперішне суспільство і готувати його до остаточного завоювання комуністичними силами».

Злий дух комунізму саме так і діяв. Наприклад, деякі марксисти під маскуванням проникали в християнські церкви в США. Вони поступали в семінарії в 1980-х і 1990-х роках і по-своєму навчали нові покоління священиків і пасторів, які потім стали впливати на релігії в США.

Болгарський історик Момчил Методиев після великих досліджень в архівах болгарської комуністичної партії часів «холодної війни» розкрив той факт, що розвідувальна мережа комуністичних країн Східної Європи тісно співпрацювала з партійними релігійними комітетами, щоб проникати в міжнародні релігійні організації та впливати на них.

У світовому масштабі одній з організацій в Східній Європі, в яку значною мірою проникли комуністичні агенти, була Всесвітня рада церков (WCC). Створена в 1948 році WCC є всесвітньою міжконфесійною християнською організацією. Членами ради є ієрархи головних відгалужень християнства, що представляють близько 590 мільйонів людей з 150 країн. Тому WCC є основною силою у світових релігійних кругах.

Проте WCC був першою міжнародною релігійною організацією, яка включала у свої ряди комуністичні країни (включаючи Радянський Союз і підлеглі йому країни) за часів «холодної війни» і приймала фінансову підтримку від комуністичних країн.

Комуністичне проникнення в WCC увінчалося важливими перемогами, такими як вибір в 1975 році митрополита Російської православної церкви Ленінграда Никодима президентом WCC. Іншою перемогою було те, що болгарський комуністичний шпигун Тодор Сабев був заступником генерального секретаря WCC між 1979 і 1993 роками. Історик Момчил Методиев відмічає, що проникнення в WCC в 1970-х роках Никодима сталося за вказівкою КДБ і за підтримки єпископів і агентів з Болгарії.

Ґрунтуючись на оприлюдненому документі з архіву КДБ від 1969 року, історик і професор Кембриджського університету Крістофер Ендрю написав, що під час «холодної війни» важливі представники Російської православної церкви в WCC таємно працювали на КДБ, роблячи прихований вплив на політику і дії WCC. Розсекречений документ КДБ за 1989 рік показує, що ці представники Російської православної церкви, контрольованої КДБ, успішно впроваджували свої інтереси в громадські програми WCC.

Якщо ми розуміємо, як комуністи Східної Європи проникали й маніпулювали церквами, неважко зрозуміти, чому WCC проігнорував заперечення своїх членів і наполіг на спонсоруванні в січні 1980 року Африканського національного союзу патріотичного фронту Зімбабве (ZANU-PF). ZANU-PF був агресивним комуністичним загоном партизан, відомим тим, що вбивали місіонерів і збивали літаки комерційних рейсів.

У WCC також проникла і КПК через Китайську християнську раду — партійний інструмент для контролю над релігією. Рада є єдиним офіційним представником комуністичного Китаю в WCC. Із-за фінансового та іншого впливу WCC впродовж багатьох років підтримувала інтереси КПК.

На початку 2018 року генеральний секретар WCC вчинив офіційний візит в Китай і зустрівся з керівниками декількох християнських організацій, контрольованих КПК, включаючи Китайську християнську раду, національний комітет Триєдиного патріотичного руху протестантських церков в Китаї та Державну адміністрацію у справах релігій. У Китаї число членів неофіційних християнських груп (підпільних церков) набагато перевищує число членів офіційних церков; але делегати WCC не планували зустрічатися ні з одним з представників неофіційних християнських груп, щоб уникнути тертя з офіційним Пекіном.

б) Обмеження релігії

Проникнення злого духу комунізму на Захід прийняло масштабний характер. По релігії ударили ідеологією і діями, які скидають Бога. Такі ідеї, як «відділення церкви від держави» і «політична коректність», походять з ідей комунізму, вони використовувалися для підривання і саботажу ортодоксальних праведних релігій.

США побудовані як одна нація під владою Бога. Усі президенти США, коли дають присягу, кладуть свою руку на Біблію і просять Бога благословити Америку. Нині, коли релігійні люди критикують поведінку, ідеї та політику, які відхилилися від настанов Богів, або висловлюються проти абортів і гомосексуалізму, заборонених Богом, комуністи в США і войовничі ліві йдуть в настання. Вони використовують принцип «відділення церкви від держави», щоб заявити, що релігія не має ніякого відношення до політики, прагнучи обмежити волю Бога і до підривання встановлених Богами застережень і обмежень на поведінку людини.

Впродовж тисяч років Боги проявляли себе перед тими, хто вірив в них. У минулому люди з праведною вірою складали велику частину суспільства і робили величезний позитивний вплив на соціальну моральність. Сьогодні люди можуть говорити про волю Бога тільки в церкві. Поза церквою вони не можуть критикувати або чинити опір спробам підірвати обмеження Бога на поведінку людини. Релігія майже втратила функцію підтримки моральності суспільства, і як наслідок, моральність в США котиться вниз, як зсув.

Останніми роками політкоректність просунулася до нових висот до такої міри, що люди не наважуються говорити «З Різдвом Христовим» в країні, ґрунтованій на християнстві. Це відбувається тільки із-за твердження деяких, що це політично некоректно та ущемляє почуття нехристиян. Так само, коли люди відкрито говорять про свою віру у Бога або моляться Богові, деякі заявляють, що це дискримінація стосовно людей іншої віри, включаючи безвірних. Насправді усім людям дозволено виражати свою віру, у тому числі поклонятися своїм Богам, і це ніяк не пов’язано з дискримінацією.

Зараз в школах предмети, які пов’язані з питаннями праведної віри й традиційними цінностями, не дозволяється викладати. Вчителі не повинні говорити про Творця з тієї причини, що наука ще не довела існування Бога. Наука також ще повинна довести правильність атеїзму і теорії еволюції — але ці теорії підносяться в школах як істина. З іншого боку, розмови з нападками, відкиданням і хулою на Богів захищаються і прославляються під прапором свободи слова.

Проникнення злого духу комунізму в суспільство і маніпуляції релігією, культурою, освітою, мистецтвом і законом, є вкрай складним і системним питанням. Ми детально обговоримо це в подальших главах.

3. Спотворення теології злим духом комунізму

У минулому столітті різні спотворені віровчення знаходили своїх послідовників, тому що комуністична ідеологія охопила релігійний світ, скинула духівництво, проникла і тонко розбестила ортодоксальні релігії. Духівництво безсоромно тлумачило Священні писання згідно зі своїми примхами, спотворюючи праведне вчення, залишене Просвітленими ортодоксальних релігій. Особливо в 1960-х «революційна теологія», «теологія надії», «політична теологія» і інші спотворені теології, просочені марксистською думкою, посіяли хаос у релігійному світі.

У минулому столітті багато священиків в Латинській Америці отримали освіту в європейських семінаріях і підпали під серйозний вплив нових теологічних теорій, які були забруднені комуністичними тенденціями. «Теологія звільнення» активно поширювалася в Латинській Америці в XX столітті, в 1960-80-х роках. Її головним представником був перуанський священик Густаво Гутьєррес.

Це віровчення представляло класову боротьбу і проникнення марксистської думки в релігію і пропагувало, що милосердя Бога до людей означає звільнення бідних, тому праведні люди повинні брати участь в класовій війні, щоб бідні отримали рівний статус. У цьому віровченні використовувалися слова Бога, звернені до Мойсея, щоб він вивів євреїв з Єгипту, як теоретичну основу для віри в те, що християнство повинне звільнити бідних.

Віровчення про звільнення

Ця нове віровчення, яке пропагувало класову боротьбу і встановлення соціалізму, вихвалялося Фіделем Кастро, лідером Комуністичної партії Куби. Хоча традиційна католицька церква чинила опір швидкому поширенню цих так званих нових теологій, новий Папа призначений у 2013 році, запросив як головного гостя представника визвольної теології Гутьєрреса відвідати прес-конференцію у Ватикані 12 травня 2015 року, показавши цим, що справжня Католицька церква мовчазно погоджується і підтримує «визвольну» теологію.

Визвольна теологія спочатку поширилася в Південній Америці, і потім у всьому світі. У різних частинах світу з’явилося багато нових віровчень, подібних до визвольної теології, такі як «чорна теологія», «жіноча теологія», «теологія смерті Бога», «ліберальна теологія» і навіть «дивна теологія». Ці єретичні віровчення повністю спотворювали католицьку, християнську та інші ортодоксальні релігії по всьому світу.

«Віровчення смерть Бога»

У 1970-роках в США лідер невідомого «Народного храму учнів Христа» (скорочено «Народний храм»), який назвав себе реінкарнацією Леніна, був вірянином в марксизм і встановив вчення марксизму-ленінізму і думки Мао Цзедуна як доктрину «Народного храму». Він заявив, що був обернений у віру в США, щоб добитися своїх комуністичних ідеалів.

Після вбивства американського конгресмена Лео Райана, який розслідував звинувачення проти цього культу, його лідер знав, що йому буде важко уникнути правосуддя, тому жорстоко змусив своїх послідовників вчинити масове самогубство. Він убив навіть тих, хто не хотів здійснювати самогубство разом з ним. У результаті понад 900 чоловік вчинили самогубство або були убиті. Цей культ завдав шкоди репутації релігії і негативно вплинув на праведну віру людей в ортодоксальні релігії. Таким чином це зробило негативний вплив на людей в цілому.

4. Релігійний хаос

У книзі «Голий комуніст», опублікованій в 1958 році, перераховані 45 цілей комунізму для руйнування Америки зсередини. Дивно, але більшість цілей вже стали реальністю. Номер 27 в цьому списку — це «Проникнути в церкви й замінити чинну релігію „соціалістичною релігією“. Дискредитувати Біблію…».

Сьогодні в релігійному секторі три первинні ортодоксальні релігії, зокрема християнство, католицизм і юдейство (разом звані «відкриті релігії»), демонізувалися і контролюються злим духом комунізму. Вони втратили функції, які мали в оригінальних формах. Нові релігійні організації, створені або диявольськи змінені комуністичними принципами й поняттями, стали ще відкритішою пропагандою комуністичної ідеології. Релігії були важливим наріжним каменем в підтримці плавного і нормального функціонування західного світу, але вони були деформовані злим духом комунізму до невпізнання.

Нині в різних релігіях багато пасторів і священиків одночасно проповідують спотворені віровчення і розбещують своїх послідовників, і за цим йдуть серії безперервних скандалів. Багато вірян йдуть в церкву, вважаючи, що це вчинок культурної людини, або приймають це за форму розваги й громадський захід, але вони не налагоджені по-справжньому удосконалювати себе.

Релігії були збочені зсередини. Це призвело до того, що люди втратили віру в релігію і більше не вірять у Будд, Даосів і Богів. Якщо людина не вірить у Бога, Бог не захищатиме його, і врешті-решт людство буде знищено.

У австралійському штаті Вікторія 29 червня 2017 року поліційне управління провело коротку прес-конференцію, на якій оголосили, що «декілька позивачів» звинуватили австралійського кардинала Джорджа Пелла в сексуальних домаганнях. У 1996 році Пелл став архієпископом Мельбурну, а у 2003 році кардиналом. У липні 2014 року після призначення Папи Франциска Пелл став контролювати усі фінансові операції Ватикану. Він набув величезної влади й був людиною № 3 у Ватикані.

У 2002 році в колонці «Центр уваги» газети Boston Globe була опублікована серія репортажів про сексуальні домагання католицьких священиків в США до дітей. Журналістське розслідування показало, що впродовж останніх десятиліть у Бостоні було близько 250 священиків, які спокушали дітей, і церква, намагаючись приховати це, переводила священиків з одного району в інший, а не повідомляла про це в поліцію. Священики продовжували спокушати дітей в нових районах, через що число жертв росло.

Подібні дії швидко поширилися в США. Згодом стало відомо, що католицькі священики з Ірландії, Австралії та інших країн також скоювали подібні злочини. Інші релігійні групи почали відкрито засуджувати корумповану католицьку церкву.

Врешті-решт під тиском громадськості Папа Іоанн Павло II був вимушений провести конференцію у Ватикані для католицьких кардиналів із США. На конференції Ватикан визнав, що сексуальне розбещення дітей є злочином, і адміністративна структура церкви буде реформована. Потім церква вигнала священиків, які розбещували дітей, і злочинців ув’язнили. Церква заплатила потерпілим компенсацію у розмірі понад $2 млрд.

Стягування грошей у вірян від імені релігії також є звичайним явищем. Наприклад, в Китаї різні релігії в широких масштабах привласнювали гроші, користуючись вірою людей у Будд, Даосів і Богів, ефективно перетворюючи релігію на бізнес. Гроші стягуються за релігійні церемонії та поклоніння, продаж пахощів, і грошові збори іноді перевищують 100 000 юанів ($15 тис).

Було побудовано багато церков і храмів, що на поверхні здається хорошим, але праведна віра у Бога слабшає. Вірян, які удосконалюються по-справжньому, стає все менше і менше. Багато храмів і церков стали місцями скупчення злих духів і примар, храми в Китаї перетворилися на комерційні туристичні об’єкти, де ченці отримують зарплату, а буддійські та даоські священики мають посади такі, як генеральний директор.

Під час так званої хвилі вивчення звіту XIX з’їзду Комуністичної партії Китаю, заступник голови Асоціації буддистів Китаю заявив: «Звіт XIX з’їзду є сучасним буддійським священним писанням, і я переписав його від руки три рази». Він також заявив: «Комуністична партія Китаю є сьогоднішнім Буддою і Бодхісатвою, а звіт XIX з’їзду сяє променями віри в компартію».

Були також люди, які закликали буддійських вірян наслідувати його приклад і з благочестивим серцем застосувати метод переписування від руки звіт XIX з’їзду, щоб вони змогли випробувати просвітлення. Коли цей новинний звіт був опублікований у Буддійському інституті Наньхай в провінції Хайнань, це призвело до величезних сперечань, і врешті-решт цю новину видалили. Проте цей звіт широко поширився в Інтернеті. Цей інцидент показує, що офіційний буддизм в Китаї повний ченців-політиканів, і за своєю суттю не є спільнотою тих, хто удосконалюється. Замість цього офіційний буддизм в Китаї став інструментом, використовуваним компартією для роботи свого «Об’єднаного фронту».

Впродовж тисяч років єпископи у всьому світі або призначалися, або визнавалися Ватиканом. Близько 30 католицьких єпископів в Китаї, які були визнані Ватиканом, не отримали визнання від КПК. У свою чергу Ватикан і віддані йому католики в Китаї (зокрема підпільні віряни) не визнавали єпископів, призначених комуністичною партією. Проте під постійним тиском і спокусами, пропонованими КПК, новий Папа нещодавно почав переговори з КПК, які імовірно закінчаться тим, що Ватикан визнає єпископів, призначених КПК. Тому єпископи, раніше призначені Ватиканом, будуть усунені.

Церква — це релігійна спільнота, чия мета полягає в тому, щоб допомогти вірянам удосконалюватися, підвищувати свою моральність, і врешті-решт повернутися на Небеса. Коли у людському світі здійснюються угоди зі злою примарою комунізму, щоб повстати проти Бога, коли злій примарі комунізму дозволяють вибирати й призначати єпископів і таким чином займатися справами, що стосуються віри десятків мільйонів католиків, як Бог віднесеться до цього? Яке майбутнє чекає десятки мільйонів католиків в Китаї?

У Китаї, країні з багатою традиційною культурою, зла примара комунізму невпинно створювала систему, яка насильно зруйнувала традиційну культуру, ортодоксальні релігії та знищує фізичні тіла людей. Одночасно з цим зла примара деморалізувала суспільство і розірвала зв’язок між людиною і Богами — усе це робилося з метою знищення людей.

На Заході та в інших країнах світу зла примара комунізму використала обман і проникнення, щоб зруйнувати ортодоксальні релігії й ввести в оману людей, щоб змусити їх відректися від ортодоксальної віри. Тому люди ще далі віддаляються від Богів, і це ставить людей перед загрозою повного знищення. Які б способи не використав злий дух комунізму, його кінцева мета одна — знищити людство.


Попередня | Перейти до змісту | Наступна


Посилання

[1] Pospielovsky, Dimitry V. 1987. History Of Marxist-Leninist Atheism And Soviet Antireligious: A History Of Soviet Atheism In Theory And Practice And The Believer. Springer. p. 80

[2] https://www.loc.gov/exhibits/archives/ae2bkhun.html

[3] From an interview of Patriarch Alexy II, given to “Izvestia” No 137, 10 June 1991, entitled “Patriarch Alexy II: – I Take upon Myself Responsibility for All that Happened”, English translation from Nathaniel Davis, A Long Walk to Church: A Contemporary History of Russian Orthodoxy, (Oxford: Westview Press, 1995), p 89. See also History of the Russian Orthodox Church Abroad, by St. John (Maximovich) of Shanghai and San Francisco, 31 December 2007

[4] From the Heart of the Panchen Lama, Central Tibetan Administration, India, 1998, http://tibet.net/wp-content/uploads/2015/04/FROM-THE-HEART-OF-THE-PANCHEN-LAMA-1998.pdf

[5] Momchil Metodiev, Between Faith and Compromise: The Bulgarian Orthodox Church and the Communist State (1944-1989) (Sofia: Institute for Studies of the Recent Past/Ciela, 2010).

[6] Ibid.

[7] Christopher Andrew, “KGB Foreign Intelligence from Brezhnev to the Coup,” In Wesley K. Wark (ed.), Espionage: Past, Present, Future? (London: Routledge, 1994), 52.

[8] W. Cleon Skousen, The Naked Communist (Salt Lake City: Izzard Ink Publishing, 1958, 2014), Chapter 12.

Джерело: EpochTimes

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...