ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Лідери G7 об'єдналися проти економічного шантажу Китаю, щоб змусити його "грати за правилами" (ВІДЕО)

Велика Епоха
Лідери G7 перед робочим обідом із питань економічної безпеки в готелі Grand Prince: (зліва направо) прем'єр-міністрка Італії Джорджія Мелоні, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, президент США Джо Байден, канцлерка Німеччини Олаф Шольц, прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Хіросіма, 20 травня 2023 року. (Jonathan Ernst/POOL/AFP via Getty Images)

У другий день саміту Великої сімки (G7) у Хіросімі в центрі уваги була економічна безпека. Лідери країн визначили заходи з протидії "економічному примусу" і неринковим методам Пекіна.

Країни "Великої сімки" — США, Велика Британія, Японія, Канада, Німеччина, Франція та Італія — оголосили 20 травня про свій план боротьби з "тривожним зростанням випадків економічного примусу".

"Ми працюватимемо разом, щоб гарантувати, що спроби використати економічну залежність у своїх цілях, примушуючи членів G7 і наших партнерів, включно з малими економіками, підкорятися, зазнають невдачі та матимуть наслідки", — ідеться в заяві лідерів G7.

Однак лідери підкреслюють, що їхня мета — зняти ризик, а не відокремитися від Китаю.

"Наші політичні підходи не спрямовані на те, щоб робити шкоду Китаю, і ми не прагнемо завадити економічному прогресу й розвитку Китаю", — йдеться в комюніке саміту G7, опублікованому 20 травня.

"Китай, що зростає, який грає за міжнародними правилами, представляє глобальний інтерес... Водночас ми визнаємо, що економічна стійкість вимагає зниження ризиків і диверсифікації".

Останніми роками Китай активізував зусилля з використання своєї економічної могутності для того, щоб домогтися політичних змін по всьому світу.

Наприклад, після того як у квітні 2020 року Австралія зажадала проведення незалежного розслідування походження COVID-19, комуністичний режим оголосив про введення торгових санкцій на окремі австралійські товари.

У минулому були й інші випадки китайського примусу, зокрема з Японією, де 2010 року через територіальну суперечку було заблоковано китайське постачання рідкоземельних металів. Південна Корея зіткнулася з діловим бойкотом з боку Китаю 2017 року після встановлення американської системи протиракетної оборони. А нещодавно Пекін вжив заходів у відповідь проти Литви після того, як вона спробувала зміцнити зв'язки з Тайванем.

Останнім часом Китай чинить тиск і на американські компанії. Наприклад, у відповідь на введення Сполученими Штатами заборони на експорт передових напівпровідників Пекін розпочав перевірку компанії Micron, що виробляє чипи пам'яті. Крім того, у березні китайська поліція увірвалася до пекінського офісу Mintz Group, американської фірми з комплексної юридичної експертизи, й затримала китайських громадян, які працюють у цій компанії.

Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак попередив про економічний тиск з боку Китаю.

"Ми повинні ясно усвідомлювати виклик, з яким стикаємося. Китай веде стратегічну економічну боротьбу", — сказав Сунак у своєму виступі перед початком зустрічі 20 травня.

Для розв’язання цих питань лідери країн "Великої сімки" оголосили про створення нової "Координаційної платформи G7 з економічного примусу".

Нова платформа "займатиметься проблемою згубного використання примусових економічних заходів для втручання в суверенні справи інших держав", — сказав Сунак.