ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Чому не можна викидати батарейки

Велика Епоха
Через те, що українці викидають батарейки у відро для сміття, потім елементи живлення потрапляють на сміттєзвалища. В остаточному підсумку, так як щорічно батарейки викидаються тоннами, це завдає непоправної шкоди екології та здоров’ю кожного з нас.

Чому не можна викидати батарейки. Фото: Koichi Kamoshida / Getty Images
Чому не можна викидати батарейки. Фото: Koichi Kamoshida / Getty Images
Як повідомляла газета «Екобезпека», сьогодні в користуванні українців близько мільярда батарейок, що містять близько 9 тонн ртуті. Щорічно підлягає утилізації не менше 6 тисяч тонн відпрацьованих елементів живлення, в яких міститься 4 тонни ртуті.

Така її кількість при повному випаровуванні в стані забруднити всі житлові будинки і квартири населення України, в тисячу разів перевищуючи гранично допустиму концентрацію в житлових приміщеннях, пише видання у статті «Неконтрольована ртуть» в номері, випущеному в квітні 2012 р.

Денис Павловський, координатор проектів з хімічної безпеки громадської організації «МАМА-86», розповів Великій Епосі, як сьогодні діє ланцюжок руху небезпечного сміття.

«Після того як населення викидає відпрацьовані прилади, в яких міститься ртуть і важкі метали у відро для сміття, перевізник відвозить відходи на полігони твердих побутових відходів. Відповідно, всі ці компоненти з часом потрапляють у ґрунт і водні екосистеми», — каже Павловський.

Одна пальчикова батарейка, за словами Павловського, може забруднити близько 400 літрів води або 20 м² грунту.

Він зазначив, що коли ртуть потрапляє у водні екосистеми, мікроорганізми перетворюють її в метилртуть — а ці сполуки ртуті в малих дозах набагато токсичніші за звичайну ртуть. Метилртуть, таким чином, стає одним з компонентів харчових ланцюгів у природі.

Малі водні організми поглинають метилртуть із середовища свого проживання, які в свою чергу споживаються рибами. В результаті метилртуть накопичується в живих організмах, і її концентрація збільшується у міру просування харчовими ланцюгами. Морські ссавці, птахи та інші тварини, які харчуються рибою, накопичують у собі великі концентрації метилртуті. Більш високі концентрації зазвичай виявляють у великих і старих тварин.

Таким чином, як зазначає експерт, люди, які регулярно споживають рибу або харчуються тваринами, що споживали рибу, накопичують настільки високі рівні забруднення метилртуттю, що вона вже завдає шкоди їх здоров’ю.

Основним захворюванням при інтоксикації організму ртуттю є хвороба «Мінамата», каже Павловський. Симптоми цього захворювання проявляються в порушеннях зору, слуху, неврологічних розладах, а перші випадки помічені серед рибалок на півдні Японії, на берегах бухти Мінамата ще в 1956 році. У новонароджених дітей були зареєстровані вроджені вади серця, відзначає він.

«Це пояснюється тим, що коли жінки репродуктивного віку споживають їжу, забруднену метилртуттю, то отруйний забруднювач проходить через плацентарний бар’єр і впливає на плід. Діти, які споживають продукти, що містять ртуть, протягом перших років життя, також потрапляють під її згубний вплив, і це проявляється у вигляді захворювань мозку дитини і її нервової системи», — говорить фахівець.