Щоденний прийом аспірину здатний попередити виникнення раку товстої кишки, про це йдеться в новому дослідженні групи вчених з Університету Ньюкасла.
Раніше зазначалося, що прийом аспірину може призвести до розвитку важких форм виразкової хвороби, супроводжуваної внутрішньою кровотечею, і навіть викликати крововилив в мозок, а діабет і високий кров’яний тиск, в свою чергу, здатні підсилити ризик розвитку побічних ефектів аспірину.
Проте на думку вчених, людям, що входять до групи ризику щодо захворювання на рак товстої кишки, все ж слід виписувати аспірин.
Дослідження показало, що прийом двох таблеток аспірину в день протягом двох років на 63% знижує ризик розвитку раку прямої кишки у пацієнтів, схильних на це захворювання. Професор Джон Берн, керівник дослідження, говорить, що отримані результати досліджень — відмінний доказ дієвості препарату.
Також раніше були отримані результати досліджень, які підтверджують, що аспірин можна використовувати для боротьби з раком.
У дослідженні взяли участь 861 пацієнт, які страждають синдромом Лінча. Це генетичне захворювання, викликане мутацією одного з генів. Людина, яка страждає на синдром Лінча, має найбільшу ймовірність захворювання на рак товстої кишки, найчастіше в молодому віці.
Пацієнти, що прийняли участь у дослідженні, були поділені на дві групи: у першій раком захворіли 34 людини, в той час як у другій, пацієнти якої щодня приймали по 600 мг аспірину, злоякісна пухлина розвинулася лише у 19 чоловік.
Також результати показали, що вдвічі в порівнянні з контрольною групою знизилася і захворюваність іншими видами раку, пов’язаними з синдромом Лінча.
Джон Берн зазначає: «Якщо нам вдасться запобігти 10 тисяч випадків раку ціною 1000 захворювання виразкою і сотні інсультів, більшість людей вважатимуть, що це вигідний обмін. Людям, в сім’ях яких чітко простежується [спадковий] рак товстої кишки, варто всерйоз подумати про те, щоб включити в свій щоденний раціон невелику дозу аспірину, особливо тим, у кого є генетична схильність».
Результати дослідження були опубліковані в журналі Lancet.
За матеріалами зарубіжної преси