• 10 міфів про лікування спини

  • На партнерських правах Ⓟ | Велика Епоха
    П'ятниця, 15 листопада 2019 року

Чи варто починати лікування спини при перших симптомах? Які методи сьогодні вважаються ефективними? Чому навколо патологій хребта і їх терапії існує стільки міфів? В цій статті ми описали найбільш поширені стереотипи і їх спростування. Детальні відповіді на питання можуть надати вертебрологи. Саме такі спеціалісти працюють в реабілітаційному центрі Zarpa, що знаходиться у Львові.

Міф 1. Лікування спини можна замінити плаванням і заняттями в тренажерному залі.

Плавання (як і заняття в тринажерному залі) - це спорт, який допомагає рівномірно розвивати мускулатуру. У воді навантаження на хребет залишається мінімальним (чого не скажеш про тренажери). Але при захворюваннях спини тренування допомагають мало.

Справа в тому, що внаслідок болю, викривлення хребетного стовпа, виникає спазм або дистрофія окремих м’язів. Щоб правильно вирішити проблему, потрібно добре знати анатомію та фізіологію і розробити спеціальний комплекс вправ. Зробити це мож лише фізичний терапевт, що володіє спеціальними знаннями, а не спортивний тренер.

Справжній терапевтичний ефект має лише лікувальна фізкультура. Останнім часом в клініках (в тому числі у реабілітаційному центрі Зарпа) використовується метод кінезіотерапії. Він передбачає зворотній біологічний зв'язок з пацієнтом, максимальне відновлення природних рухів.

Міф 2. Болі в спині взагалі не потрібно лікувати.

Дискомфорт в спині протягом життя відчувала чи не кожна доросла людина. У 60-80% випадків він не є небезпечним і проходить самостійно. Найчастіше причиною є спазм мускулатури, перевтома, тривале перебування в незручному положенні.

Якщо біль різкий, погано знімається знеболювальними засобами, триває більше ніж 1-2 тижні, варто звертатись до лікаря. Самолікування народними засобами чи медикаментами в таких випадках може призвести до важких наслідків.

Міф 3. Перед початком лікування потрібно пройти всі обстеження.

Насправді додаткових обстежень (рентгенографії, КТ, МРТ) потребують лише 1-2% хворих. Вони назначаються при таких симптомах:

  • Біль, що триває понад місяць і не знімається анальгетиками.
  • Сильні різкі болі, що обмежують рух.
  • Парестезії (поколювання, “повзання мурашок”) у кінцівках.
  • Виражена дистрофія м'язів.
  • Парези чи паралічі кінцівок.
  • Втрата ваги більше ніж на 5 кг за короткий проміжок часу.

Міф 4. При хворобах спини потрібен спокій

Обмеження активності на короткий час рекомендують лише при важких травмах хребта, після операцій. Але й у цих випадках лікарі стараються якомога раніше почати реабілітацію.

Якщо проблеми викликані спазмом мускулатури, дегенеративними процесами в міжхребцевих дисках, рух піде лише на користь. Річ у тому, що при фізичній активності покращується кровопостачання кісток, хрящів та зв'язок. З кровёю до тканин поступають поживні речовини, що сприяє регенерації хрящової та кісткової тканини. При захворюваннях хребта комплекс вправ повинен розробляти реабілітолог. Надалі їх можна виконувати самостійно в домашніх умовах.

Міф 5. Остеохондроз можна лікувати хондропротекторами

Виробники хондропротекторів запевняють, що вони сприяють відновленню хрящів, сповільнюють дегенерацію міжхребцевих дисків. Але насправді немає жодних доказів ефективності цих препаратів. Скоріше за все їх компоненти навіть не потрапляють в хрящову тканину чи пульпозне ядро диска.

Крім того, існує неправильне трактування остеохондрозу. Цей діагноз виставляють всім, у кого виявлені проблеми з хребтом (остеофіти, спондильоз, грижі чи протрузії дисків). Насправді захворювання розвивається в будь-якій кістці у дітей та підлітків (включаючи хребетний стовп).

Міф 6. Для зняття сильного болю потрібні ін'єкції, вони безпечніші ніж таблетки.

Сучасні таблетовані нестероїдні протизапальні препарати добре знімають біль. Частота і тяжкість побічних ефектів абсолютно не залежить від форми випуску ліків. Навпаки, при внутрішньовенному чи внутрішньомя'зовому введенні є ризик потрапляння інфекції і розвитку абсцесу. Анальгетики слід приймати нетривалий проміжок часу. Вони знімають симптоми, але не впливають на основну патологію.

Міф 7. Спину треба лікувати в стаціонарі.

Госпіталізації потребують пацієнти з важкими травмами, пухлинами, інфекціями, великими грижами дисків, при яких необхідне оперативне втручання. У всіх інших випадках спину лікують в амбулаторних умовах.

Міф про лікування хребта в шпиталі пов'язаний з традиціями радянської медицини. Система охорони здоров'я в минулому при багатьох патологіях передбачала перебування в лікарні протягом 21 дня, незалежно від стану хворого. Лікарів загальної практики стимулювали виписувати направлення в стаціонари.

Міф 8. Фізіопроцедури - ефективний метод лікування спини.

Результативність більшості фізіопроцедур не має доказової бази. В західній медичній літературі зустрічаються статті про ефект від ударно-хвильового методу, черезшкірної електростимуляції нервів, фонофорезу з гідрокортизоном. Така терапія може на деякий час знімати больовий синдром, але не впливає на причини.

Міф 9. При хворобах спини треба носити корсет.

Коригуючі корсети зменшують навантаження на поперековий, грудний чи шийний відділи хребта і м'язи спини, попереджають травми при фізичних навантаженнях. Їх рекомендують носити після переломів, розтягнення зв'язок. Але використовувати такі засоби варто лише короткий проміжок часу і за рекомендацією лікаря.

При тривалому носінні корсетів ослаблюється мускулатура, а це веде до збільшення навантаження на хребет. У деяких пацієнтів виникає психологічна залежність. Вони свідомо обмежують рухи через страх болю або пошкодження.

Міф 10. Грижу хребта можна вилікувати лише операцією.

У більшості випадків лікування грижі хребта взагалі не потрібне. Резорбція відбувається самостійно, без стороннього втручання. Коли виникає біль, дискомфорт, обмеження рухів у кінцівках, назначають консерААВвативне лікування. Якщо воно виявляється неефективним, симптоматика наростає, перетискається спинний мозок, розглядається варіант хірургічного втручання.

На жаль, багато людей вірять в міфи про лікування спини. Лікарі загальної практики мають недостатню підготовку в питаннях вертебрології, реабілітації та фізичної медицини. Тому за консультацією краще звернутися до вузьких спеціалістів. Вони правильно поставлять діагноз і назначать адекватну терапію.

У всьому світі зараз найефективнішим способом вирішення проблем зі спиною вважається лікувальна фізкультура. Вона може доповнюватись масажем та мануальною терапією. Лише при гострих станах назначаються медикаменти, щоб зняти біль, набряк та запалення.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...