Рано вранці 25 квітня 1999 року послідовники духовної практики Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа) почали збиратися на покритих туманом вулицях, прилеглих до Чжуннаньхаю — китайського Кремля.
25 квітня 1999 р. більше 10 тис. послідовників Фалуньгун приїхали до Пекіна, щоб звернутися до уряду. Фото: epochtimes.comЧерез кілька годин близько 10 тис. практикувальників Фалуньгун зібралися біля будівлі уряду, вишикувавшись у дві лінії на пішохідних доріжках.
Вони мирно вимагали звільнити 45 своїх однодумців, яких заарештували і побили в сусідньому місті Тяньцзінь кількома днями раніше, а також гарантувати, що влада не буде забороняти займатися Фалуньгун.
Після того, як тодішній прем'єр Чжу Жунцзи погодився виконати вимоги послідовників Фалуньгун, ця велика демонстрація завершилася, і учасники спокійно розійшлися.
Однак колишній лідер партії Цзян Цземінь використав цей мирний протест як привід для того, щоб розпочати великомасштабне придушення цієї практики в Китаї. Через три місяці Цзян одноосібно розв'язав репресії Фалуньгун, які тривають дотепер.
Фалуньгун містить медитативні вправи, а також філософське вчення, засноване на принципах істина, доброта і терпіння. Цією практикою займаються у понад ста країнах світу, включаючи прилеглі до континентального Китаю регіони Тайвань, Гонконг і Макао.
Послідовники Фалуньгун проводять мирну акцію напроти китайського посольства в Києві 25 квітня, виконуючи вправи цієї практики. Фото: Володимир Бородін/Велика ЕпохаЦзян ініціював репресії проти Фалуньгун, оскільки угледів у великій популярності практики в кінці 90-х загрозу своїй владі. Тоді китайська влада повідомляла, що від 70 до 100 млн людей займається Фалуньгун.
«Ця практика виховує в людині моральність і направляє її совість», — каже 54-річний Анатолій Кривенко, учасник акції навпроти посольства Китаю в Києві, яка присвячена 13-ї річниці події, що сталася 25 квітня в Пекіні.
«Ми хочемо звернути увагу громадськості на ці переслідування, а також на те, що байдужість — це теж форма жорстокості», — зазначає він.
Чжан Тяньлян, експерт з Китаю, каже, що намагання послідовників Фалуньгун зупинити репресії є безпрецедентним.
«Фалуньгун — це єдина в історії комуністичного Китаю широкомасштабна і мирна форма громадянської непокори, яка триває такий довгий час», — говорить Чжан.
Дивіться відеосюжет телеканалу NTD: «Згадуючи про мирну акцію, яка змінила Китай».
Зараз спостерігається тенденція до відновлення доброго імені практики Фалуньгун.
На це вказує розпалена в лютому внутрішньопартійна боротьба за владу в Китаї, в якій терпить крах впливова фракція Цзян Цземіня. До того ж, за даними джерела з Пекіна, недавно на одній з партійних зустрічей китайський прем'єр Вень Цзябао запропонував реабілітувати Фалунь Дафа.
Головні соратники Цзяна Чжоу Юнкан і Бо Сілай, політична кар'єра яких вдалася завдяки підтримці політики репресій Фалуньгун, зараз перебуває під сильним тиском з боку їхніх опонентів — чинного лідера партії Ху Цзіньтао і прем'єра Вень Цзябао.
Бо Сілая зняли з посади голови компартії мегаполісу Чунціна і виключили зі всіх партійних комітетів, включаючи політбюро — другого за впливовістю органу в Китаї, що складається з 25 чоловік.
Чжоу Юнкан, який відає політико-юридичної комісією — структурою, подібною фашистському гестапо, — перебуває під слідством.
Чжан говорить, що зняття Бо Сілая було критичним для фракції Цзян Цземіня, який, як передбачається, перебуває у вегетативному стані. Бо Сілая планували помістити на місце Чжоу Юнкана в постійному комітеті політбюро партії — могутньому органі з 9 чоловік, який керує країною.
Чжан вказує, що фракції Цзяна потрібен був хтось, хто міг би продовжувати політику репресій Фалуньгун, щоб таким чином уникнути покарання за злочини, вчинені проти послідовників Фалуньгун.
«Всі ці роки в основі внутрішньопартійної боротьби лежали репресії Фалуньгун», — відзначає аналітик, додаючи, що Ху і Вень в основному зберігали мовчання.
