Проблема сміття в містах України, як і раніше, є гострою. Ми поки не вміємо повною мірою використовувати величезну енергію, яку містять продукти життєдіяльності людини, — ТПВ та харчові відходи. Але деякі країни успішно вирішили цю проблему.

У цій скандинавській країні створили спеціальні програми, які дозволяють добувати енергію зі сміття, економлячи нафту, газ і електрику.
Чим потішить Україна?
Що стосується України, то 95% сміттєвих залишків йдуть прямо на звалища. За обсягом промислових і побутових відходів на душу населення Україна перша в Європі. Щорічно один тільки Київ виробляє більше ніж 1200 тонн такого «добра». Скільки грошей можна було б використати на благоустрій міста, якби в нього були державні програми, подібні до шведських.
Наприклад, видання «Велика Епоха» розробило мапу, на якій позначені сміттєві звалища в Києві та Київській області:
Ці звалища ростуть із року в рік.
Але є надія:
Київ поступово почав очищатися від мотлоху і, не чекаючи, поки завод з його переробки почне працювати. Велика кількість пунктів прийому різного роду відходів розміщені на території міста (див. мапу від «Великої Епохи» нижче). Але цього недостатньо, щоб місто стало зразково чистим.
Що потрібно зробити в Україні, щоб країна і кожне місто в ній сяяли чистотою?
- Для початку потрібна просвітницька робота. Багато людей не замислюються над тим, куди йде сміття з їхніх баків у дворі.
- Заохочувати жителів багатоповерхових будинків та приватного сектору збирати сміття по роздільних контейнерах (коробках, відрах), щоб потім воно цілеспрямовано йшло за призначенням.
- Створити або купити технологію з переробки сміття.
- Об'єднати зусилля екологів, уряду і активістів з населення, щоб глобально вирішити питання з переробки сміття.
- Підтримувати будь-які ідеї і проекти, спрямовані на зменшення сміття в місті.
- Виробляти менше відходів. Якісний товар служитиме довше, значить, рідше опинятиметься на звалищі.
Як у Швеції ставляться до сміттєвих відходів

Крім того, спеціальні автомашини збирають по місту електроніку, небезпечні відходи і хімічні речовини. Фармацевти приймають невикористані ліки, що залишилися вдома. Меблярі збирають старі шафи, дивани й інше і відвозять на переробку в пункти прийому на околиці міста.
2. Харчові відходи в міру накопичення в сім'ях також вивозяться в спеціальні місця для переробки або компостування. Місцеві муніципалітети заохочують споживачів так робити, вони вважають: використання матеріалів вдруге означає, що енергії на створення нового продукту з отриманої сировини піде менше. До того ж, з відходів їжі отримують біогаз, на якому їздять автомобілі для збору сміття.

4. Сміттєспалювальні заводи мають високий ступінь очищення: 99,9% диму складається з двоокису вуглецю і води — зовсім нешкідливих для людини. Але навіть цей дим пропускають через сухий фільтр і воду для більшої безпеки. До речі, стічні води у Швеції очищують настільки, що їх можна пити.
5. Уряд Швеції готує програми зі стимуляції виробників, щоб ті створювали якісні товари, які довго служили б людині. Тоді відпрацьовані речі не дуже часто будуть відправляти на смітник.

Вони також опрацьовують завдання зі зменшення використання токсичних речовин на різних виробництвах із тим, аби після вживання людині не знадобилося б потім довгострокове і дороге лікування.
6. Шведи також використовують систему штрафів: якщо людина викидає разом із харчовими відходами металевий брухт, пластикові пляшки та інше, тобто сміття не розділяє, то її штрафують.
Швеція: переробка відходів 99%
Швеція досягла високого рівня в переробці сміттєвих відходів тому, що успішно співпрацюють між собою:
- парламент, що видає відповідні закони;
- наука, що розробляє ефективні технології з переробки сміття;
- підприємства, що виробляють якісні товари, а також виробництва, що намагаються використовувати менше токсичних речовин, які шкодять здоров'ю людей.
- жителі, для яких турбота про свою країну є найпершою справою і які докладають зусиль для реалізації програм енергозбереження.

В Україні теж робляться кроки в цьому напрямку, але недостатня свідомість народу і небажання чиновників держслужб заглиблюватися в ці «другорядні» проблеми не приводять поки до ефективних результатів.
Проте є багато волонтерів у сфері екології, які взялися вирішувати цю проблему, і у них виходить. Як кажуть, добрий початок.
Видання «Велика Епоха» також опублікувало серію статей про те, як можна вирішити проблему утилізації сміття: «Як прожити 104 дня без поліетиленової упаковки», «Чи є альтернатива пластиковим пакетам для сміття?», «Навіщо сортувати сміття: шлях трьох пластикових пляшок» та ін. Розроблено спеціальна мапа, куди здати різні види відходів, і мапа сміттєвих звалищ.