Як Гу Кайлай отримала прибутки від репресій (частина 2)

Суд над Гу Кайлай, китайською мільярдеркою, яка вбила британського бізнесмена Ніла Хейвуда, є показовим. Він має на меті не розкрити це вбивство, а приховати інший злочин, ще більш трагічний.

Незатребувані тіла

Фабрика фон Хагенса знайшла легкий спосіб отримувати тіла китайців, як повідомляла газета New York Times, тому що скористалася китайським законом про мертвих людей, яких ніхто не забирав (незатребувані тіла). Фон Хагенс сказав New York Times, що після того, як нові правила набули чинності у 2006 році, відтоді «стало важче [використовувати незатребувані тіла]».

Відповідно до статті 348 Кримінально-процесуального кодексу КНР передбачається, що рідню страченого кримінального злочинця мають поінформувати, коли мертве тіло можна забрати.

«У випадку коли рідня злочинця не забирає тіло до певної визначеної дати, — говориться у поясненні, — суд дозволяє відповідним організаціям забрати мертве тіло чи його останки».

Насправді у 348 статті криється лазівка, використовуючи яку суди і посадовці у органах соціальної безпеки можуть розпоряджатися мертвими тілами на свій розсуд і назвати будь-яке тіло незатребуваним.

Пен Юнфен здійснював юридичну практику у Китаї. Він розповів радіомережі «Голос надії» (Sound of Hope), що стаття 348, по суті, надає суду право кремувати тіло ув’язненого. Це дає можливість видалити органи до кремації, не інформуючи рідних про смерть людини.

У реальності, коли родичів викликали забирати тіла послідовників Фалуньгун, їм часто віддавали коробку з попелом, як повідомляє веб-сайт Minghui («Прозріла мудрість»). Але вони не мали можливості перевірити, чий прах вони отримали.

Через те, що зараз режим компартії переслідує послідовників Фалуньгун, то якщо їх ув’язнюють у тюрми та виправні табори і потім катують до смерті, тоді до них потенційно можуть ставитися, як до «незатребуваних».

Спікер організації «Інформаційний центр Фалунь Дафа» Ерпін Чжан у розділі книги «Державні органи» (State Organs) писав, чому послідовники Фалуньгун часто приховують свої імена, коли їх арештовують. Якщо стане відоме їхнє ім’я, тоді всі родичі та колеги можуть постраждати. Приховуючи своє ім’я, ці люди намагаються захистити своїх близьких.

Послідовники Фалуньгун, особистість яких не було встановлено, підпадають під визначення «незатребувані», оскільки міліція не має можливості зв’язатися з їхніми рідними. Окрім того, родичі людини, чию особистість не було встановлено, не мають ніякої можливості дізнатися про її долю. Це звільняє владні структури від відповідальності за свої дії стосовно незатребуваних тіл.

Міліція і суди мають необмежену свободу в питанні, як позбутися від незатребуваного тіла, наприклад, дорого продати його.

Постачання тіл

Гу виявила, що існує два способи перетворити затриманих практиків Фалуньгун на гроші. Можна видалити органи і використати їх у лікарнях провінції Ляонін для трансплантації, а тіла можна продати фабрикам з пластинації.

Фон Хагенс розповів New York Times, що його бізнес-партнер доктор Суй Хунцзінь створив високопродуктивну фабрику і постачав своїм конкурентам пластиновані тіла.

Шляхи фон Хагенса і Суя розійшлися у 2000 році. Відтоді у Даляні відкрилося ще декілька фабрик пластинації, а Китай отримав ганебну славу експортера трупів №1 у світі. Згідно з радіостанцією «Вільна Азія», одне пластиноване тіло можна продати за 1 мільйон доларів США.

За даними джерела Великої Епохи, Гу і Хейвуд перебували у самій серцевині розвитку цієї нової індустрії. Вони постачали фабрикам тіла послідовників Фалуньгун. Такі тіла становили основну частину з тих трупів, що постачалися на фабрики пластинації у Даляні.

Гу відповідала за фінансовий менеджмент, міжнародну та місцеву онлайн-рекламу, а також за відкриття нових експортних каналів торгівлі органами та людськими тілами, повідомляє джерело.

Вбивство ніяк не пов’язано з безпекою сина Гу

Велика Епоха не має інформації про те, чи фон Хагенсу або іншим власникам фабрик пластинації було відомо про те, що вони отримували тіла (імовірно з медичних закладів м. Далянь), які належали вбитим послідовникам Фалуньгун.

За словами джерела Великої Епохи, Гу вбила Хейвуда тому, що він почав розповідати про їхні угоди щодо поставки тіл послідовників Фалуньгун у Даляні. Це вбивство не пов’язано з тим, щоб убезпечити сина Гу.