ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Історія Китаю (7): Імператор Яо

Велика Епоха
Імператор Яо (2356-2255 рр. до н.е.), за китайською міфологією, був одним із пізніших послідовників Жовтого імператора.

Імператор Яо (2356-2255 рр. до н.е.). Ілюстрація: Еюань Фен / The Epoch Times
Імператор Яо (2356-2255 рр. до н.е.). Ілюстрація: Еюань Фен / The Epoch Times
Найвідоміша легенда про імператора Яо оповідає:

Одного разу імператор Яо з кількома міністрами прибув до невеликого містечка.  По дорозі вони зустріли виставленого на загальний огляд чоловіка, що був зв'язаний охоронцями міста. Яо запитав: «Що він накоїв?» На що охорона відповіла: «Він украв їжу».

Яо запитав злочинця: «Чому ти це зробив?» Той відповів: «Через посуху ми не мали їжі».  Почувши це, Яо попросив охоронців  зв'язати і себе, адже імператор повинен нести відповідальність за цю крадіжку.  Охорона і міністри дуже здивувалися словам Яо і поспішно впали на коліна.  Один з міністрів сказав Яо: «Злочин було викликано посухою, і Ви не можете з цим нічого вдіяти».

Яо серйозно відповів: «Моя відповідальність як імператора полягає в тому, щоб населенню було під силу справлятися зі стихійними лихами, а потребуючі їжі отримали допомогу і підтримку».

Після цих слів Яо наказав міністрам зв'язати його, і зв'язаний став поруч зі злочинцем.  Перехожі зупинялися і зі сльозами на очах дивилися на цю сцену.  Деякі падали на коліна перед Яо і зізнавалися у вчинених ними раніше гріхах.  Усі вони були готові нести покарання.

Дорогою до палацу Яо сказав своїм чиновникам: «Нам не потрібно звинувачувати стихійні лиха, коли люди відчувають труднощі у житті, бідують і терплять нестатки.  Потрібно запитати себе, чи достатньо ми зробили, щоб допомогти їм. Потрібно дивитися всередину себе.  Ми не можемо звинувачувати людей у нетерплячості.  Я маю вчитися на своїх помилках, інакше як буду керувати цією країною?»

За китайською міфологією, імператор Яо за турботу про людей дуже поважався народом.  У роки його правління життя людей ставало все кращим і кращим. Завжди, коли траплялися труднощі, він найперше дивився всередину себе.