Громадські діячі хочуть створити підручник «справжньої української» історії

Підручник української історії повинен бути іншим, ніж той, що зараз вивчають у школах, стверджують політики та громадські активісти.

Про ідею створення альтернативного підручника історії заявив громадський діяч та політик В’ячеслав Кредісов під час громадського обговорення 21 лютого. Проте яким буде підручник, хто буде його писати і за який кошт видадуть — каже, ще не обговорювали.

Один з присутніх громадських активістів у неофіційному коментарі Великій Епосі говорить: такі ініціативи з’являються «під вибори» і намагаються привернути до себе увагу. Та й підручників «альтернативної історії» було створено вже чимало. А громадський активіст Олексій Дем’янчук уважає, що на поширення «правдивої історії» великих витрат у вік цифрових технологій не потрібно — для цього є Вікіпедія та інші безкоштовні сайти, якими користується молодь.

Утім, присутні на обговоренні народні депутати кажуть, що в цілому ініціатива створення альтернативного підручника історії хороша. Говорять, коли Міністерство освіти прибрало із ЗНО питання на актуальні історичні теми, має втручатись громадськість.

«Громадськість — реальна альтернатива безчинствам, які здійснюються сьогодні Міністерством освіти, — каже депутат від ВО Батьківщина Олег Канівець. Нардеп упевнений, що ініціативу авторів, які хочуть видавати посібники, «які не будуть вихолощувати історію», будуть підтримувати.

«Мені здається, сьогодні те інформаційне поле, в якому ми знаходимось, дає чітке уявлення про те, що громадськість не задоволена тим, як подають історію нашим дітям, і тому це повинно перетворитися не в державний проект, а в народний проект, який має підтриматись народом», — говорить інший народний депутат Олександр Бригинець.

А щодо того, чи підтримають патріотичний підручник історії на сході та півдні країни, Олег Канівець переконаний, що сприймуть його нормально.

«Його сприймуть, є пропозиції зі сходу, щоб такий підручник туди потрапив, — говорить народний депутат. — Для того, щоб цей підручник пізніше сконсолідував усю Україну, його треба провести через Верховну Раду, через комітет з питань освіти, де сидять зважені й розумні люди, не тенденційні, які сидять в міністерстві».

Востаннє підручник історії змінювали перед 2010—2011 навчальними роками.