• Що відзняв телескоп «Гершель»?

  • Геннадій Годун | Велика Епоха
    Субота, 24 серпня 2013 року
Наукова місія орбітального телескопа «Гершель» завершилася. На борту найпотужнішої космічної обсерваторії закінчилися запаси рідкого гелію, випаровування якого охолоджувало інфрачервоні датчики телескопа, повідомляється в прес-релізі NASA.

Телескоп «Гершель», виведений на геліоцентричну орбіту 14 травня 2009 року ракетою-носієм «Аріан-5», майже 4 роки збирав інформацію про життя Всесвіту. Такі дані раніше були не доступні не тільки оку людини, а й іншим телескопам. Дзеркало «Гершеля» — найбільше серед космічних телескопів. Його діаметр становить 3,5 метра. Навіть у апарата «Хаббл» діаметр дзеркала рівний «всього» 2,4 метрам, а у інфрачервоного телескопа «Спітцер» (найбільшого орбітального апарату на момент запуску «Гершеля») дзеркало і того менше — 85 см в діаметрі. Три інфрачервоних датчики телескопа могли спостерігати випромінювання аж до 625 мкм, що в 1000 разів довше тих хвиль, які бачить око людини.

Телескоп «Гершель» в Європейському центрі космічних досліджень і технологій, Нордвейк, Нідерланди. Фото: ESA

Телескоп «Гершель» в Європейському центрі космічних досліджень і технологій, Нордвейк, Нідерланди.
Фото: ESA

Розміщення телескопа на геліоцентричній орбіті в другій точці Лагранжа (1,5 млн км від Землі) і охолодження інфрачервоних датчиків рідким гелієм до 2 Кельвінів (мінус 271 градусів за Цельсієм) разом з постійним прикриттям телескопа від Сонця тінню земної кулі дозволило вченим зазирнути у віддалені й дуже холодні куточки Всесвіту, недоступні приладам інших телескопів.

За словами Пола Голдсміта, керівника проекту з Лабораторії реактивного руху NASA, спостереження космосу «Гершелем» дозволили краще зрозуміти процеси утворення зірок і планет, але разом з тим спантеличили дослідників безліччю нових питань, розповідається на сайті NASA. Телескоп «Гершель» передав на Землю настільки великий обсяг інформації, що для її повної обробки і повторних спостережень наземним і майбутнім орбітальним телескопам знадобиться не один рік. Як обіцяють керівники проекту, протягом наступного півріччя всі дані, передані «Гершелем», будуть викладені у вільний доступ на сайті NASA, щоб дослідники інших країн змогли «доторкнутися до золотих самородків», як образно висловився вчений проекту Філ Епплтон.

Галактика М31 або «Туманність Андромеди». Фото: ESA/Herschel/PACS & SPIRE Consortium, O. Krause, HSC, H. Linz

Галактика М31 або «Туманність Андромеди».
Фото: ESA/Herschel/PACS & SPIRE Consortium, O. Krause, HSC, H. Linz

Які ж підсумки місії? Вивчаючи передану телескопом «Гершель» інформацію, вчені виявили:
  • пронизують простір довгі ниткоподібні структури, всіяні згустками речовини, яка формує нові зірки;
  • молекули кисню, карта розподілу якого в різних регіонах космосу дозволила краще зрозуміти життєві цикли світил;
  • області інтенсивного утворення зірок в дуже віддалених галактиках;
  • високошвидкісні викиди речовини, створювані чорними дірами в центрах активних галактик, які гальмують процеси утворення молодих зірок;
  • протопланетний диск речовини навколо світила в сузір’ї Гідри, який змінив уявлення вчених про терміни утворення планет;
  • пояс астероїдів навколо Веги (спільно з телескопом «Спітцер»);
  • молоді світила в «яслах» Оріона, які раніше не спостерігали;
  • захоплюючі способи взаємодії світил з навколишнім простором у вигляді «стежок», які зірки прокладають крізь хмари пилу і газу;
  • воду в південній півкулі Юпітера, яку доставила туди в 1994 році комета Шумейкер-Леві, яка впала на поверхню планети.
Наприкінці квітня під час сеансу зв’язку з телескопом вчені виявили підвищення температури в області інфрачервоних датчиків. Це означало, що всі запаси рідкого гелію (2300 літрів), що охолоджує прилади, випарувалися, і продовження роботи телескопа стає неможливим. Після проведення декількох додаткових експериментів 17 червня керівники місії по команді з центру управління Європейського космічного агентства в Дармштадті (Німеччина) відправили телескоп «Гершель» на сонячну орбіту — «космічний цвинтар» для апаратів, що завершили роботу.

Керівник наукового підрозділу Європейського космічного агентства Мартін Кесслер відправляє на телескоп «Гершель» останню команду, Дармштадт, Німеччина, 17 червня 2013 р, 15:25 за київським часом. Фото: ESA

Керівник наукового підрозділу Європейського космічного агентства Мартін Кесслер відправляє на телескоп «Гершель» останню команду, Дармштадт, Німеччина, 17 червня 2013 р, 15:25 за київським часом.
Фото: ESA

На зміну телескопу «Гершель» Японське аерокосмічне агентство готує апарат Spica (космічний інфрачервоний телескоп для космологів і астрофізиків), який планується відправити на орбіту в 2017 році.

І на закінчення — добірка захоплюючих фотографій космосу, побачених «інфрачервоними очима» телескопа «Гершель».

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...