Субота, Жов 16, 2021
Велика Епоха
Ukrainian Edition

Чи насправді горючі корисні копалини впливають на рівень моря

Неділя, 20 червня 2021 року

Екологічні активісти, основні засоби масової інформації та багато вчених постійно твердять про те, що уряди повинні вжити рішучі дії, щоб запобігти швидкому підвищенню рівня моря. Вони стверджують, що якщо не змусити людей припинити використання горючих корисних копалин, то розташовані низько острови та прибережні райони незабаром підуть під воду.

На підтвердження своїх тверджень вони посилаються на заяви (pdf) Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), згідно з якими «дуже ймовірно», що підвищення рівня моря прискорилося з середини 20-го століття у відповідь на потепління, викликане зростанням викидів парникових газів. Показово, що твердження МГЕЗК засновані на прогнозах комп'ютерних моделей, а не на реальних даних, отриманих в результаті проведених вимірювань.

Однак твердження про те, що рівень моря підвищується історично незвичайними або все швидшими темпами, не підтверджуються наявними даними. Глобальний рівень моря піднявся приблизно на 120 метрів з початку останнього льодовикового періоду (приблизно 20 000 років тому). Історично рівень моря коливався протягом сотень тисяч років, не маючи нічого спільного з викидами викопного палива.

Дослідження показують, що більшість островів, які складають такі держави, як Тувалу і Мальдіви, набувають, а не втрачають суходіл. За даними дослідження, яке пройшло експертну оцінку та в ході якого було обстежено 600 островів коралових рифів в Тихому та Індійському океанах, розміри приблизно 40 відсотків цих островів залишалися стабільними, а розміри 40 відсотків зросли. Доказом цього слугує також той факт, що населення на цих острівних державах і узбережжі Сполучених Штатів зростає, а не скорочується. Крім того, в цих місцях зводять нові дорогі будівлі та пов'язану з ними інфраструктуру.

Звіт за 2019 рік (pdf) Крейга Ідсо (Craig Idso), Девіда Легейтса (David Legates) і С. Фреда Сінгера (S. Fred Singer) підтверджує, що рівень моря не підвищувався незвичайними темпами в останні роки. Після вивчення даних за довгий період, отриманих за допомогою датчиків припливів і відливів, а також інших джерел, Ідсо, Легейтс і Сінгер пишуть: «високоякісні берегові датчики припливів і відливів з усього світу не показують ознак прискорення з 1920-х років».

 Різниця між даними, зареєстрованими глобальною системою вимірювання припливів, і прогнозами, складеними кліматичними організаціями, полягає в тому, що «як і танення льодів, підвищення рівня моря є галуззю досліджень, у якій з недавнього часу стали домінувати комп'ютерні моделі», пишуть автори. «У той час, як дослідники, які працюють з наборами даних, отриманих з берегових датчиків припливів і відливів за тривалий термін, як правило, повідомляють про повільний лінійний темп підвищення рівня моря, розробники комп'ютерних моделей передбачають істотний антропогенний вплив і налаштовують свої моделі на пошук або прогнозування прискорення темпів підвищення».

Дії людини, такі як спорудження бар'єрів, річкових каналів, перетворення прибережних водно-болотних угідь у густонаселені міські райони та осушення прибережних водоносних горизонтів для споживання людиною (що викликає осідання ґрунту) без сумніву, зробили деякі прибережні райони та населення більш уразливими до підвищення рівня моря. Проте є мало свідчень того, що зростання викидів парникових газів сприяє підвищенню рівня океану.

У дослідженні Інституту Хатрленда (Heartland Institute) за 2017 рік геофізик Денніс Хедке (Dennis Hedke) проаналізував дані по 10 прибережним містам з відносно тривалими та достовірними даними про рівень моря. Він виявив, що немає ніякого зв'язку між змінами рівня моря в цих місцях і підвищенням рівня вуглекислого газу.

У деяких містах темпи підвищення рівня моря залишаються практично незмінними, не збільшуючись і не знижуючись у порівнянні з темпами, які спостерігалися до того, як люди почали додавати в атмосферу значні обсяги парникових газів. В таких містах, як Сеута (Іспанія), за останнє сторіччя рівень моря підвищився дуже незначно, що свідчить про майже рівну тенденцію, яка значно нижче історичного рівня глобального підвищення рівня моря, що становить приблизно 18 см за сто років. В деяких містах, таких як Сітка (Аляска), сталося падіння рівня моря. В інших, таких як Атлантік-Сіті, штат Нью-Джерсі, відбулося значне і швидке підвищення рівня моря.

Річ у тому, що у різних районах світу ситуація щодо рівня моря різна, причому відмінності у темпах підвищення рівня моря значною мірою обумовлені місцевими умовами, а не глобальною зміною клімату.

Наші знання про попередні міжльодовикові цикли вказують на те, що моря будуть продовжувати підійматися до тих пір, поки не настане наступний льодовиковий період. Ще легендарний король Кнуд знав, що людські зусилля, спрямовані на те, щоб спробувати зупинити припливи, приречені на провал; природа, а не людство, править морями.

Має сенс підготуватися до підйому рівня моря, зміцнюючи прибережні райони, перешкоджаючи необачному освоєнню прибережних районів і інформуючи людей, які живуть уздовж узбережжя, про те, що інвестиції, зроблені там, можуть бути поглинені підвищенням рівня води. Припинення використання горючих корисних копалин і надання ще більш розширеним урядам все більшої влади над життями людей не допоможе запобігти підвищенню рівня моря; це лише зробить людей біднішими та менш вільними.

Джерело: The Epoch Times

Comments   

загрузка...