П'ятниця, Січ 28, 2022
Велика Епоха
Ukrainian Edition

Медитація допомагає зміцнити як психологічне здоров'я, так і фізичне

Понеділок, 29 листопада 2021 року

Практикувальники Фалуньгун медитують у Центральному парку Нью-Йорка, 10 травня 2014 року. (Dai Bing/Epoch Times)

Записи про медитацію існують упродовж тисячоліть. Такі особистості, як римський імператор Марк Аврелій або фізик Альберт Ейнштейн, уже медитували — і відтоді дедалі більше й більше людей роблять це. Згідно з дослідженням Університету Дуйсбург-Ессена, у 2018 році в Німеччині приблизно 15,7 млн осіб уже активно медитували або цікавилися медитацією. Після спалаху коронавірусу медитація стала дедалі сильнішою тенденцією.

Петер Зедльмайєр, професор психології Технічного університету Хемніца, пише в газеті «Augsburger Allgemeine» про тенденцію медитації: «Люди помітили, що це працює. Клінічна психологія також уже довела успіх медитації […]. Вона ефективна, наприклад, при депресії, стресі і тривозі». Це могло бути однією з причин щораз більшої популярності цієї практики після спалаху коронавірусу.

Є безліч різних видів медитативних практик, з різними вимогами, орієнтаціями, принципами й рівнями. Хоча деякі люди вважають медитацію тільки розслабленням, є також практики з філософськими і глибокими духовними аспектами. Німецький фізик і філософ Карл Фрідріх фон Вайцзеккер сказав щодо цього: «Медитація робить нас не кимось іншим, а тими, ким ми завжди були».

Медитація й наука

Хоча люди, зокрема вчені, медитували впродовж тисячоліть, наука загалом довгий час ігнорувала, а часто навіть висміювала цю тему. Зараз ситуація починає змінюватися після того, як перші дослідження викликали сенсацію.

У дослідженні, опублікованому у 2010 році, вчені з Гарвардського університету вперше змогли виміряти зміни в мозку під час медитації. Вони виявили значно підвищену активність і структурні зміни в певних областях мозку. Особливо сильно підвищилася активність в областях, що відповідають за процеси навчання й пам’яті, за контроль емоцій і перспективне мислення. Дослідники припускають, що це покращує когнітивні здібності. До них відносяться увага, пам’ять, здатність до навчання, творчі здібності, орієнтація, планування, уява й сила волі.

В іншому дослідженні вимірювалися електричні мозкові хвилі тибетських ченців під час медитації. Результати показали неабияке збільшення гамма-активності в мозку ченців. Це було дивно, тому що, коли людина розслаблена або збирається заснути, зазвичай випромінюються тета або альфа-хвилі. Високочастотні гамма-хвилі, з іншого боку, виникають, коли людина перебуває у фазі максимальної фізичної й розумової працездатності. Завдяки цим дослідженням, процес медитації постав в іншому світлі.

«Здебільшого, гамма-хвилі обмежені як у часі, так і в просторі», — пояснює Ульріх Отт, професор неврології, у статті в SZ. «Вони з’являються лише на короткий час десь у мозку». У ченців вони були не тільки більш інтенсивними й більш частими, але й були зняті просторові обмеження. «Гамма-активність може означати підвищену збудливість, яку описують багато медитувальників», — говорить професор Отт про результати вимірювань. Для порівняння, зі старих досліджень ми знаємо, що, наприклад, у пацієнтів із хворобою Альцгеймера гамма-хвилі сильно знижені.

Покращена імунна система

Початкові результати дослідження показують, що під час медитації вплив виявляється навіть на клітини організму. Дослідники з Каліфорнійського університету повідомляють, що під час медитації у формі йоги й молитви виділялося більше «ендогенних судинорозширювальних речовин». Це речовини, які знижують стрес клітин і борються із запаленням в організмі. Унаслідок зміцнюється імунна система.

Інститут імунології Техаського університету показав в іншому дослідженні, що в практикувальників медитації Фалуньгун також помітно більше імунних клітин порівнюючиі з тими хто не практикує. У зразках крові практикувальників не тільки було набагато більше білих кров’яних тілець, але і тривалість їх життя була набагато більше. Лейкоцити, виміряні в процесі дослідження, були нейтрофільними гранулоцитами. Це одні з найважливіших компонентів імунної системи людини.

У 2016 році австралійський соціолог доктор Маргарет Трей опублікувала дослідження з понад 500 учасниками, у якому також вивчали вплив медитації Фалуньгун на здоров’я. Результати показали, що здоров’я практикувальників Фалуньгун набагато покращилося порівнюючи з групою учасників, які не практикували.

У той час як майже 66 відсотків групи учасників, які не практикували, потребували ліки або харчові добавки в останні 6 місяців періоду дослідження, у групі практикувальників таких було тільки 5 відсотків. Відвідування лікарів за цей період скоротилися із 72 відсотків (група, яка не практикувала) до 12 відсотків (група практикувальників). 53 відсотки практикувальників (192 людини) заявили, що в них «відмінне здоров’я», порівнюючи з 24 людьми (трохи менше 10 відсотків) у групі, яка не практикувала.

Під час дослідження багато практикувальників Фалуньгун також розповідали про те, як вони видужували від іноді серйозних хвороб завдяки практиці. Автор дослідження, доктор Трей, у результаті, узагальнила цей особистий досвід у книзі «Розумна практика Фалуньгун: медитація для здоров’я, гарного самопочуття й не тільки».

Однією з учасниць була австралійка Ян Беккер, плавчиня, яка завоювала срібну медаль в естафеті вільним стилем на Олімпійських іграх 1964 року в Токіо. Беккер познайомилася з Фалуньгун в 1999 році, коли шукала ліки проти постійного респіраторного захворювання. Вона сказала, що «хвороба не була заразною, але вважалася смертельною». Після початку виконання п’яти простих вправ Фалуньгун, схожих на цигун, вона відчула, що хвороба зникла. У книзі можна дізнатися, про її переживання. Там вона каже: «Відтоді мені не доводилося звертатися до лікаря!».

Джерело: The Epoch Times

Comments