За корупцію у державному фінансуванні фермерів «віддуваються» звичайні громадяни
Для фінансової підтримки фермерів держава щорічно виділяє з бюджету багатомільйонні субсидії, але в деяких випадках в умовах тотальної корумпованості через цю підтримку можуть постраждати пересічні громадяни.
Однак відповідно до висновків Рахункової палати*, оприлюднених її прес-службою минулоріч під назвою «Ілюзія підтримки аграріїв», існуюча практика виділення коштів державного бюджету на підтримку АПК «не забезпечує ефективного і раціонального використання цих фінансових ресурсів».
Крім того, контрольні органи часто виявляють порушення в цій сфері. Так, на початку року правоохоронці встановили, що кілька фермерських господарств Кіровоградщини отримали сотні тисячі гривень незаконно. Прокурор порушив кримінальну справу «за фактом зловживання службовим становищем членами конкурсної комісії».
Проте виявляється, що з часом весь об’єм відповідальності може повільно, але неухильно, перетікати від членів комісії до її секретаря.
Конкурсна комісія та її секретар
29-річний А. (побажав залишитися неназваним — прим. авт.) працює в одній із державних адміністрацій Кіровоградської області. У 2007—2008 рр. працював секретарем у комісії з агропромислового розвитку, яка мала розподіляти кошти для фермерських господарств на здешевлення їхніх кредитних боргів.
У конкурсній комісії до обов’язків А. входило перевіряти, чи всі документи подали агропідприємства, які від них вимагає законодавство. Потім члени комісії на своїх засіданнях розглядали їх і знову ж перевіряли на достовірність.
За словами А., у складі комісії були представники всіх обласних структур, в тому числі Нацбанку, КРУ, податкової, пенсійного фонду та ін.
Результати засідання комісія оформляла протоколом, який підписували всі її члени. В протоколі вказувалось, чи має право суб’єкт підприємницької діяльності отримати компенсацію відсоткової ставки банку за залученим кредитом.
Після такої процедури фермерське господарство, що перемогло у конкурсі, отримувало право на державну субсидію для погашення частини банківської ставки, розповідає колишній секретар.
Сюрприз від прокуратури
Пройшли місяці, А. перейшов працювати на іншу роботу в тій же держадміністрації. Між тим, підрозділи міліції УБЕЗ та УБОЗ розпочали перевірки, а колишнього секретаря почали викликати як свідка у справі щодо наданих комісією компенсацій.
З’ясувалося, що кілька фермерських господарств отримали фінансову підтримку незаконно і прокурор звинуватив членів конкурсної комісії, що вони «в інтересах третіх осіб» надали державні субсидії тим сільгосппідприємствам, які не мали права їх отримувати, чим «спричинили тяжкі наслідки державі».
|
“ Практика виділення коштів державного бюджету на підтримку АПК «не забезпечує ефективного і раціонального використання цих фінансових ресурсів» ” Рахункова палата |
Проте вже через кілька місяців щодо керівника, його заступника, всіх членів комісії, а також щодо кількох керівників фермерських господарств, старший слідчий прокуратури прийняв рішення закрити кримінальну справу через «відсутність в їхніх діях складу злочинів».
Натомість повідомлення про відкриття кримінальної справи отримав колишній секретар, хоча він, працюючи в цій комісії, не тільки не голосував і не приймав рішення, оскільки не мав таких повноважень, а навіть, за його словами, не виступав під час обговорення.
«Це було як грім серед ясного неба, — розповідає чоловік. — Проти мене відкрили кримінальну справу, звинувачуючи в тому, що я погано перевіряв документи, що призвело до збитків державі».
Як вказано в листі з роз’ясненням цієї справи Мінагрополітики, який опинився в розпорядженні Великої Епохи, секретар конкурсної комісії повинен перевіряти документи фермерів на право отримання державної фінансової підтримки. Однак повноваження його вузькі: «Секретар не має права відмовити позичальнику в реєстрації документів, поданих для отримання компенсацій за залученими кредитами, навіть якщо такий пакет документів є неповним».
Після перевірки секретарем знову розглядають подані документи та встановлюють їхню достовірність вже члени конкурсної комісії. Після цього вони голосують та приймають рішення, йдеться в роз’ясненні міністерства.
За словами А., на допитах у прокуратурі, МВС, члени комісії почали «звалювати» всю вину на нього, «хоча їхня відповідальність при перевірці документів прописана у відповідних постановах уряду».
|
“ У складі комісії були представники всіх обласних структур, в тому числі Нацбанку, КРУ, податкової, пенсійного фонду ” колишній секретар комісії з агропромислового розвитку |
«Спілкуючись зі слідчими МВС та прокуратури мене вражало те, як низько впала мораль та совість вищого керівництва та простих службовців, які виконували їхні злочинні накази», — ділиться власними враженнями А. Він вважає, що обвинувачення щодо нього є безглуздим, правоохоронці ж порушили кримінальну справу щодо колишнього секретаря під тиском вищого керівництва.
Адвокат і правозахисник Вадим Хабібуллін каже, що це дуже характерна ситуація. За його словами, таких випадків по Україні сотні, і вони відбуваються не тільки в агропромисловому секторі.
Хабібуллін в такій ситуації радить залучати до справи якомога більшу кількість правозахисників, громадських діячів, звертатися до ЗМІ і журналістів: «Треба йти в контрнаступ, оскаржувати наявні документи і надавати їм оприлюднення».
«Ні для кого не секрет, що Україна є однією з найбільш корупційних держав у світі й агропромисловий сектор не є виключенням. Хоча це дуже прикро, оскільки в нас величезний потенціал у цій сфері», — відзначає Оксана Продан, голова Всеукраїнського об’єднання малого і середнього бізнесу «Фортеця».
В підтвердження своїх слів вона нагадує, що в 2011 році Україна, разом із Таджикистаном, посіла 152 місце серед країн за даними індексу сприйняття корупції — щорічного рейтингу країн світу, що складає організацієя Transparency International. Очільник об’єднання «Фортеця» глибоко переконана, що подібних ситуацій, коли на одного звалюють вину всіх інших можна було б уникнути, якби в Україні був незалежний суд.
«На жаль, цього в нас поки не має», — підсумувала вона.
Довідка Великої Епохи:
*Рахункова палата — спеціальний державний орган контролю за використанням коштів Держбюджету, що відповідно до законодавства «здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави».