Найхолодніший супутник Сатурна має атмосферу
Велика Епоха
Найбільший супутник Сатурна Титан має густу атмосферу і становить великий інтерес для фахівців. Учені припускають, що на супутнику існує можливість для зародження життя. Вже кілька десятиліть відомо, що Титан є єдиним супутником у Сонячній системі, який має атмосферу. На Титані існує велика кількість матеріалу для утворення життя, включаючи азот, вуглець і воду. Багато особливостей цього супутника Сатурна роблять його унікальним серед супутників Сонячної системи.
Поверхня Титана дивно схожа на земну, проте температура там настільки низька (приблизно мінус 180 градусів за Цельсієм), що метан може текти, а водяний лід стає твердим, як скеля.
Чіткі фотознімки поверхні Титана, які були зроблені з висоти менш ніж 40 км, відкрили незвичайний світ, багато в чому схожий на Земний, особливо метеорологією, геоморфологією і «річковою» активністю. Після 7-річної подорожі на борту космічного апарата «Касіні» дослідницький зонд «Гюйгенс» відокремився від нього 25 грудня 2004 року. Він досяг верхніх шарів атмосфери Титана 14 січня 2005 року і зробив посадку на поверхні супутника Сатурна.
Метан, присутній в атмосфері супутника, утворюється, найімовірніше, у результаті геологічних процесів, що відбуваються на Титані. Такого висновку дійшли вчені після попереднього аналізу інформації, зібраної приладами зонда «Гюйгенс».
Проте, наявність молекул метану в атмосфері Титана поки нез'ясовна. Якби озера на супутнику були єдиним джерелом метану, цей газ зник би з атмосфери протягом 100 млн. років, оскільки цей газ розпадається у верхніх шарах атмосфери Титана під впливом сонячного світла. Зважаючи на вік Титана - 4,5 млрд. років - за 100 млн. років запаси метану, звичайно ж, випарувалися б.
Ученим стало зрозуміло, що компоненти молекул метану взаємодіють один з одним і з атмосферним азотом, формуючи важчі молекули, - так утворюється оранжевий туман, що огортає Титан.
Південна півкуля світліша, ніж екватор, а північна півкуля має темне кільце. Ці смугасті особливості, ймовірно, пов'язані з хмарами в атмосфері Титана.
Поверхня Титана дивно схожа на земну, проте температура там настільки низька (приблизно мінус 180 градусів за Цельсієм), що метан може текти, а водяний лід стає твердим, як скеля.
Чіткі фотознімки поверхні Титана, які були зроблені з висоти менш ніж 40 км, відкрили незвичайний світ, багато в чому схожий на Земний, особливо метеорологією, геоморфологією і «річковою» активністю. Після 7-річної подорожі на борту космічного апарата «Касіні» дослідницький зонд «Гюйгенс» відокремився від нього 25 грудня 2004 року. Він досяг верхніх шарів атмосфери Титана 14 січня 2005 року і зробив посадку на поверхні супутника Сатурна.
Метан, присутній в атмосфері супутника, утворюється, найімовірніше, у результаті геологічних процесів, що відбуваються на Титані. Такого висновку дійшли вчені після попереднього аналізу інформації, зібраної приладами зонда «Гюйгенс».
Проте, наявність молекул метану в атмосфері Титана поки нез'ясовна. Якби озера на супутнику були єдиним джерелом метану, цей газ зник би з атмосфери протягом 100 млн. років, оскільки цей газ розпадається у верхніх шарах атмосфери Титана під впливом сонячного світла. Зважаючи на вік Титана - 4,5 млрд. років - за 100 млн. років запаси метану, звичайно ж, випарувалися б.
Ученим стало зрозуміло, що компоненти молекул метану взаємодіють один з одним і з атмосферним азотом, формуючи важчі молекули, - так утворюється оранжевий туман, що огортає Титан.
Південна півкуля світліша, ніж екватор, а північна півкуля має темне кільце. Ці смугасті особливості, ймовірно, пов'язані з хмарами в атмосфері Титана.
[image error]
[image error]