ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

На тлі неефективних військових дій Росії та міжнародного тиску — Китай змінює свою думку щодо України. Розкол у компартії

Велика Епоха
Чоловік викидає сміття з розбитого вікна під час прибирання кімнати у своїй квартирі, яка постраждала від вибуху російської ракети, у Краматорську, Донецька область, східна Україна, 5 травня 2022 року. (Yasuyoshi CHIBA/AFP)

Офіційні ЗМІ Китаю заговорили на два голоси щодо російсько-української війни. З одного боку, вони продовжили звинувачувати у всьому США, а з іншого опублікували повний текст інтерв'ю з українським міністром закордонних справ. На думку спостерігачів, це може означати існування розколу у найвищих ешелонах влади у Пекіні.

3 травня партійна газета «Гуанмін жибао» опублікувала статтю, в якій стверджувалося, що конфлікт між Росією та Україною має складні причини, проте «НАТО на чолі зі США вперто тримаються за менталітет холодної війни, що стало головною причиною кризи».

Авторами цієї публікації є Сюй Бу, президент Китайського інституту міжнародних досліджень, і Чень Веньбінь, співробітник Центру досліджень ідей Сі Цзіньпіна в галузі дипломатії.

Раніше, 30 квітня, головне інформаційне агентство компартії Китаю «Сіньхуа» опублікувало письмове інтерв'ю із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. В інтерв'ю український чиновник чотири рази згадав слово вторгнення, описуючи дії Росії в Україні. Зазвичай партійні ЗМІ та китайські чиновники намагаються уникати використання цього слова у такому контексті.

В опублікованому «Сіньхуа» інтерв'ю Кулеба наголосив, що російсько-українська війна загострюється не через Україну, а Україна просто реалізує своє право на самооборону. Він також зазначив, що глобальна продовольча криза та економічні проблеми, спричинені вторгненням Росії на територію України, становлять серйозну загрозу для економіки Китаю. Окупація Росією Криму та частин Донецької та Луганської областей у 2014 році не лише порушила суверенітет та територіальну цілісність України, а й стала серйозним викликом глобальній системі безпеки. Якщо Росію не зупинити зараз, то за кілька років вона викличе нові кризи.

Український міністр також висловив сподівання, що Китай закличе Росію припинити вогонь і стане одним із гарантів безпеки України.

З самого початку вторгнення Росії в Україну Пекін підтримував РФ у своїй пропаганді, дотримуючись такої самої риторики, як і Кремль. Китайські офіційні особи також заявляли, що США та НАТО використовують Україну для ведення війни, що є «украй аморальним». На цьому тлі публікація повного тексту ексклюзивного інтерв'ю Кулеби привернула велику увагу спостерігачів.

Так, експерт з Китаю та політичний оглядач Лі Яньмін в інтерв'ю виданню The Epoch Times сказав, що після двох місяців російсько-української війни влада Китаю стала змінювати своє ставлення до цього конфлікту. За його словами, публікація в партійних китайських ЗМІ інтерв'ю з міністром закордонних справ України відображає незручну ситуацію, в яку потрапило вище керівництво КНР, вимушене змінювати свою позицію на тлі неефективних військових дій Росії та міжнародного тиску.

Водночас підконтрольні компартії ЗМІ КНР продовжили свою колишню дипломатичну лінію, критикуючи НАТО. Це підкреслює суперечливу позицію влади Китаю щодо російсько-української війни та розкол усередині компартії на найвищому рівні. Хід російсько-української війни впливає на внутрішньопартійну боротьбу за владу, що посилюється напередодні ХХ З'їзду КПК. Він також став однією з важливих змін у розвитку нинішньої ситуації в Китаї, вважає Яньмін.

Політичний оглядач Чен Покун 3 травня розповів у своєму каналі на YouTube, що публікація агентством "Сіньхуа" повного інтерв'ю з Кулебою є "дуже незвичайною подією".

За його словами, це свідчить про те, що проросійська політика генсека КНР Сі Цзіньпіна натрапила на серйозне протистояння всередині партії, і зараз перед ним стоїть питання, яку позицію зайняти в українсько-російському конфлікті.

Чен сказав, що, з одного боку, Пекін уже зрозумів, що ситуація Росії в Україні безнадійна, а з іншого, китайські держпідприємства та китайські банки, які підпорядковуються Держраді, обмежують співпрацю з Росією, щоб уникнути санкцій. Таким чином, Пекіну не вдається реалізувати проросійську політику.

За матеріалами Epoch Times