ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Чому сільськогосподарські кооперативи важливі для України

Велика Епоха
Чому в Україні і в усьому світі з кожним роком питання створення сільськогосподарських кооперативів стає все більш загостреним? Яка найголовніша проблема, що стримує їхній розвиток? Відповідь на ці питання дав Микола Гриценко, керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID АгроІнвест:

Фото з agroinvest.org.ua
Фото з agroinvest.org.ua
«По-перше, з кожним роком іде консолідація бізнесу, створюються транснаціональні торгові мережі, куди дядько із своєю продукцією попасти не може. Формуються досить жорстокі вимоги до ринку збуту продукції, збільшується кількість супермаркетів. Я наведу приклад. Ми виробляємо 26 млн тон картоплі, а споживаємо 6 млн, з них через торгові мережі продається лише 2—3 млн тон. Чому? Тому що 90% картоплі виробляється власниками особистих сільських господарств, які не можуть сформувати товарні однорідні партії, і якраз відсутність кооперативів не дає можливості вивести цю картоплю, овочі, фрукти та інше на той організований ринок із жорсткими умовами. Ця проблема з кожним роком посилюється і без кооперації ми сьогодні не зможемо її вирішити.

Інша тенденція — супермаркети хочуть напівфабрикати — заморожене, підготовлене. Можуть зробити таку продукцію і поставити на полиці тільки організовані виробники. Простий селянин без об’єднання, без кооперації цього зробити не може. Тому утворюються «ножиці» — продукція є, та в супермаркетах поставити не можуть. І селяни змушені продавати тільки на ринку або на обочині дороги.

Сьогодні найголовнішою проблемою, що стримує консолідацію дрібних виробників власників особистих селянських господарств, є питання податку на додану вартість.

Проста математика: є сільськогосподарське підприємство, яке є платником податку і виробником. Виробили на 10 тисяч гривень молока, здали. Організований виробник відносить матеріальні ресурси на собівартість і сплаті ПДВ не підлягає. Коли він продасть молоко, то отримає відшкодування ПДВ, сплачене на придбання матеріально-технічних ресурсів, і використає цю суму ПДВ на розвиток.

Тепер інший випадок: дядько продав молока на 10 тис. грн молока. При закупівлі матеріальних ресурсів він ПДВ сплатив, і ця сума в повному обсязі лягла на собівартість, бо він відшкодування ПДВ не отримує. І коли продав через кооператив, то офіційно кооператив має з нього зняти 20% ПДВ і заплатити державі, але жодного відшкодування ПДВ на ресурси дядько (кооператив) не отримує. Отже, утворюються ножиці нерівних умов при сплаті та отриманні відшкодування ПДВ.

Таким чином ми заганяємо через оце ПДВ дрібних виробників у тіньовий сектор економіки. Їм легше продати молоко, овочі, фрукти вздовж дороги, або як то кажуть „з поля“, тому що там немає цього ПДВ. Отже, поки не буде вирішена ця проблема, хоч і будуть державні дотації чи будь що інше, але ПДВ все це перекреслює».