Китай має намір влаштувати рейдерське захоплення Арктики

Через тиждень після вторгнення Росії в Україну сім країн — Канада, США, Норвегія, Ісландія, Швеція, Данія та Фінляндія — оголосили про вихід з Арктичної ради до подальшого повідомлення. Зараз єдиним членом Ради, що залишився, є Росія.

Оскільки Сполучені Штати та Канада відвернулися від Ради, Китайська комуністична партія (КПК) побачила лазівку. Сі Цзіньпін та його колеги, схоже, вкрай зацікавлені в освоєнні арктичного регіону. Питання, однак, чому?

Я звернувся за коментарем до Брігта Дейла, наукового керівника дослідницької групи «Довкілля та суспільство» в Нордландському дослідному інституті.

Чому, спитав я, Пекін так зацікавлений у цьому дуже не гостинному регіоні?

По-перше, сказав Дейл, Арктика має запаси ресурсів, які «готові до використання». Це «схоже на колоніальну ідею, яка для багатьох в Арктиці не є частиною історії, а проявляється щодня».

У сфері геополітики дискусії регулярно обертаються навколо ідеї «як можна експлуатувати ресурси Арктики на благо інших країн і водночас підтримувати уявлення про те, що про Арктику «дбають», — каже Дейл.

Дослідник сказав мені, що «використання природних ресурсів та експорт товарів завжди були тут частиною життєзабезпечення — прикладом тому може бути торгівля хутром, рибою та продуктами полювання на морських ссавців, яке тривало століттями, можливо навіть тисячоліттями».

Отже, видобуток «ресурсів з Арктики не є чимось новим». Однак сьогодні «ми бачимо підвищений інтерес до вуглеводнів, зокрема, але також і мінералів (підвищений інтерес у зв’язку з потребами розвитку зелених технологій) як із боку арктичних держав, так і з боку інших держав, [які] так чи інакше визначають себе як ті, що «мають інтереси в Арктиці», і це процес, який не лише відштовхує, а і приваблює місцеві спільноти та населення Арктики», — додав Дейл.

У Росії, близькому союзнику Китаю, «основна увага, як і раніше, приділяється нафті й газу, а також корисним копалинам — як основі їх економіки, а останні (доступ до корисних копалин), я вважаю, не менш важливі для китайців, ніж нафта й газ».

Крім того, за словами Дейла, «Північний морський шлях від Баренцева моря до Берінгової протоки має велике значення для китайців», оскільки він відкриває доступ до нових «рибальських угідь».

Усередині країни рибні запаси Китаю перебувають під загрозою краху. Як символ достатку в китайській культурі, риба — ключовий інгредієнт багатьох найпопулярніших страв країни. Арктичний регіон надає Пекіну можливість запобігти кризі, пов’язаною з рибою.

Крім того, Дейл відзначив, що корисних копалин рідкоземельних металів у регіоні вдосталь. Як писав раніше вчений Марк Роу, рідкоземельні метали, такі як неодим, празеодим, тербій і диспрозій, «є ключовими для світової революції електромобілів і відновлюваних джерел енергії, що лежить в основі технології батарей і вітряних турбін».

Китай лідирує в революції електромобілів та відновлюваних джерел енергії. Однак, щоби зберегти свої позиції, йому потрібний легкий доступ до цінних мінералів. Арктика надає такий доступ.

Якими є потенційні геополітичні наслідки арктичних амбіцій Китаю?

Я поставив це питання Індре Оверланду, провідному досліднику норвезького інституту міжнародних відносин.

«Що справді хотілося б Росії, — сказав він, — так це щоби китайці допомогли просунути її проекти з виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ) на півострові Ямал».

За словами Оверланда, така допомога «зробила б Росію менш залежною від європейського ринку газу». Однак, додав він, зараз «китайці не мають необхідних для цього технологій».

Оверланд додав: «Якщо росіяни не змогли легко придбати його самі досі, то й китайці не зможуть легко скопіювати його в західних та японських компаній поспіхом». Однак, «цілком можливо, що китайці й росіяни зроблять усе можливе, щоби спробувати працювати разом на півострові Ямал».

Під час обговорення можливостей співпраці Росії та Китаю в Арктичному регіоні дуже багато залежить від того, що відбувається в Україні. Оверланд сказав мені, що «російське вторгнення в Україну є як можливими мінусами, так і можливими плюсами для Китаю».

Можливий мінус очевидний; він продовжив: «Росія може зазнати поразки, а єдність і рішучість західних країн у захисті демократії зміцниться».

З іншого боку, «Китай може отримати доступ до російських природних ресурсів, включно з природним газом, нафтою, вугіллям, металом та зерном, зі значною знижкою», тоді як «попит Заходу на китайські сонячні батареї та інші товари для чистої енергії різко зросте через посилення бажання зменшити залежність від російського викопного палива», — сказав Оверланд.

Якщо Росія зазнає поразки в Україні, то арктичні амбіції Китаю можуть бути відкладені на невизначений термін. Однак якщо Росія здобуде перемогу, Китай, ймовірніше, отримає ключі від Арктики, що дасть змогу його підрядникам безкарно вести промисел і видобуток корисних копалин.

Автор: Джон Мак Гліонн (дослідник та есеїст).

За матеріалами The Epoch Times USA