Хав'єр Бардем Анхель Енсінас - біографія

Можна сказати, що доля хлопчика була визначена ще в дитинстві. Малюк Хав'єр часто відвідував театр, де грала його мати, бачив, як вона нервує перед виходом на сцену. У 1974 році хлопчик отримав невелику роль у мінісеріалі «Ель-Пікаро» («Шахрай»).

У підлітковому віці зіграв у кількох телесеріалах, грав у збірній регбі Іспанії та їздив країною з незалежною театральною групою. Все йшло до того, що він стане актором, але Хав'єр вирішив, що хоче стати художником, і пішов вчитися до школи мистецтв Arte у Oficios в Мадриді. Зрештою, вирішивши, що йому ніколи не бути талановитим художником, Хав'єр працював офіціантом, охоронцем, робітником і навіть, намагаючись звести кінці з кінцями, раз виступив у стриптиз-барі. Саме це фінансове становище привело молодика до епізодичних ролей, а згодом до ремесла всього його життя.

У 1992 році завдяки своєму таланту і м'язистому тілу Бардем знімається у фільмі «Шинка, шинка», де дебютувала його майбутня дружина Пенелопа Круз. Ця роль принесла йому популярність і звання секс-символу, завдяки якому актор став дуже скептично ставиться до вибору ролей. Хав'єр Бардем так говорить про себе: «Я справді вважаю себе несексуальним, і це чудово для мене. У мене немає ніяких проблем із цим. Іноді я хотів би мати зовнішність Бреда Піта, але це не зачіпає мене в реальному житті. А по-друге, я щиро вірю, що людей, яких я хотів би зобразити на екрані або на сцені, зазвичай не такі красиві, як кінозірки. Бути гарним на екрані або бути красивим в реальному житті це не має значення, головне бути коханим близькими та іншими людьми».

Але Хав'єр і далі грав головні ролі красенів-чоловіків, поки у 2000 році не здобув роль веселого кубинського письменника нетрадиційної орієнтації Рейнальдо Аренаса у фільмі «Поки не настане ніч». За цю роль актор був нагороджений призом Венеціанського кінофестивалю і номінований на «Оскар». Він став першим іспанським актором, який був висунутий на номінацію «Оскар» за кращу чоловічу роль.

Ще одна роль паралізованого іспанського поета у фільмі «Море ізсередини» принесла Хав'єру Бардему практично всесвітню популярність. Фільм «Море ізсередини» отримав «Оскар» і «Золотий глобус» у номінації кращий фільм іноземною мовою, а Бардем, який зіграв головного героя, призи Каннського кінофестивалю і премію «Гойя» за кращу чоловічу роль.

Граючи поета Рамона Сампедро, прикутого до ліжка протягом більше ніж 30 років у результаті автокатастрофи, Хав'єр Бардем тільки голосом і мімікою передав увесь характер героя. А оскільки Хав'єр був набагато молодший за свого героя, йому доводилося щоранку близько п'ятої годинигримуватися.

Працюючи далі з провідними режисерами, у 2006 році Бардему надійшла пропозиція попрацювати з режисерами братами Коенами, які запропонували йому зіграти найманого вбивцю-психопата у фільмі «Старим тут не місце». За кращу роль другого плану Хав'єр був нагороджений «Оскаром» і «Золотим глобусом» у 2008 році.

На церемонію вручення «Оскара» актор привіз свою маму Пілар, і під час вручення нагороди, наприкінці свого виступу, сказав: «Мамо, це для вас, для наших бабусь і дідусів, для ваших батьків, Рафаеля і Матільди, це для акторів Іспанії, які принесли, так само як і ви, гідність і гордість нашій роботі. Це для Іспанії і для всіх вас».

Усі наступні ролі принесли акторові визнання і нагороди. А в 2007 році на зйомках фільму «Вікі Крістіна Барселона» доля зводить з майбутньою дружиною Пенелопою Круз. До цього актори ніколи не були у шлюбі. Пенелопа мала багато тривалих і нетривалих романів, а Хав'єр мав тривалі стосунки з перекладачкою Крістіною Пейлз. З Пенелопою він побрався у липні 2010 року, а 25 січня цього року у нього народився син, до того ж у цей день його номінували на «Оскар» за роль у фільмі «Бьютіфул», як кращого актора.