9 травня в Монреалі пройшов форум, присвячений проблемі незаконного видаляння органів і порушення прав людини в Китаї. Експерти, що виступили, викрили цю практику і повідомили, що на сьогодні вона коштувала життя десяткам тисяч чоловік.
Екс-депутат канадського парламенту Девід Кілгур сказав, що більше 40 тисяч трансплантацій органів не мають указівки на джерело їх отримання. Фото: ru.clearharmony.netЕкс-депутат канадського парламенту Девід Кілгур сказав, що більше 40 тисяч трансплантацій органів не мають указівки на джерело їх отримання. Вивчення проблеми Девідом Мейтасом, адвокатом із прав людини, довело, що послідовники духовної практики Фалуньгун були основними жертвами викрадання органів у зв'язку з їхнім гарним станом здоров'я.
З 1999 року китайський режим прагне викоренити Фалуньгун. Сотні тисяч послідовників цієї практики були заслані в трудові табори, відправлені до класів «промивання мізків», в'язниць та інших центрів ув'язнення.
Своїм особистим досвідом поділилася на форумі людина, що вижила в китайській репресивній системі. Пана Вана неодноразово арештовували і відправляли в різні місця позбавлення волі, де нещадною експлуатацією намагаються знищити у в'язнях їхню людську свідомість. Він сам був вимушений працювати і зі шкідливими хімічними матеріалами, і робити прикраси, призначені для експорту.
Пан Ван також розповів, що його та інших ув'язнених послідовників Фалуньгун ретельно обстежували лікарі. «Чому так турбуються про здоров'я невинних людей, ув'язнивши їх?», - питав він тоді себе.
Ван сказав, що усвідомив причини цього тільки після знайомства із Звітом Кілгура - Мейтаса про убивче видаляння органів, опубліковане в 2006 році. Він зрозумів, що медичне обстеження потрібне було, щоб скласти базу даних для можливої трансплантації. Це пояснює швидкість отримання необхідних органів у Китаї. Тоді як в інших країнах для цього потрібні місяці й навіть роки, в Китаї період очікування органу не перевищує двох тижнів.
Репортаж CNN підтвердив цей факт. Один американець відправився до Китаю для проведення трансплантації. Лікарня, в яку він звернувся, надала йому апарат телепопередження. Як тільки буде знайдено сумісний орган, апарат задзвонить. Очікуючи орган, пацієнт має вільний час, щоб відвідати пам'ятки, магазини та ін. Вистачає кількох днів. «Орган на замовлення», його «донор», можливо, помер, але, швидше за все, він «поміщений» у лікарню, яка бере участь у цій історії жахів.
На думку пана Кілгура, ці жахи - наслідок «убивчого з'єднання тоталітарної влади і дикого капіталізму».
Д-р Джері Коффман, канадський представник товариства «Лікарі проти насильницького видаляння органів» (DAFOH) - організації, яка об'єднує лікарів, які виступають проти видаляння органів без згоди донора, - вивчав цю ситуацію і відзначає, що «велика частка органів у Китаї здобута без згоди донора». Дійсно, передача органів не відповідає культурі китайської нації. На думку д-ра Коффмана, видаляння органів у послідовників Фалуньгун відповідає поняттю геноциду. «Я - єврей, наша сім'я втратила багато своїх родичів у концентраційних нацистських таборах. Перед лицем цього звірства моя совість не дозволяє мені мовчати».
DAFOH прагне розкрити очі медикам на етичну сторону трансплантації у Китаї. У ряді інших вимог вона наполягає на забороні навчати китайських трансплантологів за кордоном із причини побоювання, що вони використають свої знання для скоєння злочинів проти людства. Також організація вимагає допуску в усі без винятку в'язниці та лікарні Китаю для вивчення проблеми.
Пан Кілгур уважає, що Олімпійські ігри - найбільш відповідний момент, щоб чинити тиск на китайський режим. Він підкреслив, що китайська влада не в змозі спростувати жоден із 32 елементів документального доказу насильницького видаляння органів, наведених у його Звіті: organharvestinvestigation.net.
