ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Закон про вибори у Києві не ухвалили: що далі

Велика Епоха
Верховна Рада України у вівторок, 2 квітня, у другому читанні не змогла набрати більшість голосів, щоб ухвалити закон про призначення дати виборів депутатів Київради та міського голови міста Києва. «За» проголосували лише 209 депутатів. Що далі?

Фото: Володимир Бородін / Велика Епоха
Фото: Володимир Бородін / Велика Епоха
Кількатисячний мітинг киян та прихильників опозиції заблокував рух по вулиці Грушевського біля Верховної Ради у вівторок, коли Рада мала голосувати за закон про вибори міського голови міста Києва. Але ця акція не змусила регіоналів та комуністів проголосувати та назначити дату проведення виборів київського міського голови на 2 червня, як вимагала цього опозиція. Опозиція через це заблокувала Раду.

Олег Ляшко, позафракційний народний депутат України, а також член Радикальної партії Олега Ляшка, пропонує діяти радикальніше і закрити депутатів у сесійній залі.

«Треба їх заблокувати і не випускати, поки вони не проголосують. І закрити буфет, туалети закрити, медпункт закрити персональний, а також масажну кімнату і все інше позакривати і нехай сидять у сесійній залі. А ключі віддати громаді. Проголосують — люди відкриють, не проголосують — сидіть там у залі», — сказав Олег Ляшко.

Як зазначив пан Олег, аби зробити свої наміри реальністю, позафракційному депутату не вистачає кількості членів своєї Радикальної партії.

«Якщо б у мене була фракція кількістю у 150 чоловік чи хоча б у п’ятдесят чи у двадцять чоловік — я б так зробив», — повідомив під час інтерв’ю Олег Ляшко.

Члени партії «УДАР Віталія Кличка» налаштовані менш радикально, але рішуче.

«Ми будемо діяти законними методами, тактичними засобами опозиції для боротьби. В основному це публічний тиск», — сказав Валерій Карпунцов, член депутатської фракції «УДАР Віталія Кличка».

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook Володимир Бондаренко, член депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», 2 червня спливає останній термін легітимності повноважень Київради та в.о. мера Галини Гереги. І якщо вибори не відбудуться — вступає в силу норма прямої дії Конституції України, згідно з якою єдиним джерелом влади є український народ — тобто депутати-мажоритарники.

«Отже з 3 червня на території Києва єдиними легітимно обраними представниками народу є 12 опозиційних депутатів-мажоритарників, 10 з яких представляють фракцію «Батьківщина». Всі решта — «від лукавого», бо люди їх не обирали!» — каже пан Володимир.

Володимир Бондаренко також закликає киян не сплачувати місцеві податки, бо влада — нелегітимна.

«Ці люди у кабінетах — є простими грабіжниками і шахраями, що незаконно присвоїли повноваження. І з ними треба поводитися як із грабіжниками і шахраями, що влізли до нашої оселі», — упевнений пан Бондаренко.

Однією з головних причин, чому провладна більшість зволікає з голосуванням закону про вибори столичного голови — це очікування висновків Конституційного суду щодо того, якими мають бути ці вибори — позачергові чи чергові.

«Конституційний суд приступив до розгляду. Жалкую, що не по скороченій процедурі. Треба зрозуміти, що це за вибори. Конституційний суд має дати відповідь — позачергові можуть бути вибори ще раз чи все ж таки чергові, які проходять в Україні одночасно в останню неділю жовтня місяця», — повідомив Володимир Олійник, член депутатської фракції Партії регіонів.

Як повідомлялося раніше, голова фракції «УДАР» Віталій Кличко заявив, що вибори міського голови міста Києва мають відбутися 2 червня, на чому буде наполягати його фракція. Він також заявив, що закон про надання Київському міському голові прав і повноважень голови міської адміністрації має бути прийнятий не пізніше 2 квітня.