• Під Севастополем ще цвіте осінь

  • Алла Лавриненко | Велика Епоха
    П'ятниця, 7 грудня 2012 року
Тепла, насичена фарбами осінь кличе на прогулянку. Недалеко від Севастополя поряд із селищем Любимівка протікає маленька річечка. Навесні її береги усипані гронами білої акації, а восени одягнені в багрець і золоте листя.

Грушеві та яблуневі сади навколо вже спорожніли, тільки ягоди шипшини ще червоніють на голих колючих гілках. По берегах річки в заростях ожини ще можна знайти стиглі чорні ягоди.

Сонце припікає як на початку літа. Але варто тільки хмарам затягнути небо, відразу стає мерзлякувато і хочеться зігрітися. Задовольнивши потяг до прекрасного, помилувавшись осінньої гамою листя, відображеного в гладі води урочистими деревами, мрієш про полум'я багаття.

Сухе листя добре горить, клуби диму повзуть уздовж берега, змішуючись із тонким пронизливим ароматом осені. У вугіллі поспіває картопля.

Маленький пікнічок із друзями, душевна бесіда, відблиски сонця на дзеркалі води серед яскраво-червоного листя — занурюють свідомість у стан умиротворення.
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...