• Петербург: Петропавлівська фортеця

  • Алла Лавриненко | Велика Епоха
    П'ятниця, 1 лютого 2013 року
Петропавлівська фортеця закладена 27 травня 1703 року на Заячому острові і мала початкову назву Санкт-Петербург. У виборі місця фортеці і розробленні її плану брав участь сам російський імператор Петро I.

Фортеця побудована з дерева і землі важкою працею кріпаків, солдатів і полонених шведів. Відразу після закінчення будівництва Петропавловку почали перебудовувати в камінь, оскільки повінь змила більшість земляних споруд. 

Фото: Алла Лавриненко

Шикувалися нові ворота, бастіони, каземати, підземні ходи. На стінах встановлювалися гармати. Але після закінчення Північної війни зі Швецією в 1710 році Петропавлівська фортеця втратила свою значимість військового оборонного об'єкта. Фортеця опинилася в центрі Санкт-Петербурга, що весь час розширювався. 

У квітні 1703 року в Петропавлівській фортеці розпочав роботу Сенат, що переїхав з Москви. В цей же час фортецю стали використовувати для утримання політичних в'язнів.

Першим страждальцем став син Петра I царевич Олексій. У різні часи за товстими стінами відбували ув'язнення в очікуванні вироку декабристи, княжна Тараканова, автор твору «Подорож з Петербургу до Москви» Олександр Радищев. За сміливі міркування про кріпосне право, про сумні реалії державного і суспільного життя письменник був засуджений до смертної кари, але був помилуваний і висланий у Сибір.

На території Петропавлівської фортеці було побудовано чимало споруд спеціального призначення. Серед них — Монетний двір, де чеканили всі металеві гроші, ордени і медалі; Комендантський будинок, де жив комендант фортеці і проводилися допити в'язнів; інженерний будинок для інженерно-будівельної команди фортеці, гауптвахта для вартових і заарештованих офіцерів фортеці. Для прародителя російського флоту, ботика Петра I, був споруджений Ботний будинок.

Спеціально для зустрічі човни-ботика були зведені Невські ворота і Комендантська пристань. Згодом саме з цих воріт виводили ув'язнених і відвозили по Неві до місця страти. На території фортеці в'язнів не страчували.

Побудована як військовий об'єкт фортеця ніколи не брала участі у військових діях, але перетворилася на в'язницю для політв'язнів з самого початку свого існування.

На початку XIX століття Петропавлівська фортеця була відкрита для огляду публіки, а в 1924 році стала музеєм.

На території фортеці встановлені пам'ятники володарям і в'язням — в глибині століть вщухли пристрасті, і тільки час розставив фігури по чорних та білих місцях.

Петропавлівська фортеця є відомим історичним об'єктом, але відвідування її залишає двояке враження. З одного боку — це архітектурний та історичний пам'ятник, досягнення інженерної думки, а з іншого — місце страждань людей.

Також можна пригадати, що Заячий острів ще називався Люст-Гольм, що в перекладі зі шведського означає «Веселий». Старовинна легенда розповідає, що на острові був сад, у якому співали й танцювали щасливі люди, що й визначило його веселу назву.

Порівнюючи дві історії цього маленького шматочка землі, омиваного холодними водами Неви, мимоволі починаєш віддаватися роздумам про причини і наслідки людських звершень і доль.
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...