Україна знову стала президентсько-парламентською республікою

Рішення Конституційного суду України, який скасував політичну реформу 2004 року (набула чинності в 2006 році), що призвело до зміни політичної системи від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської, слід розглядати відразу в декількох аспектах, пише експерт Андрій Рябов у своїй колонці на сайті Московського Центру Карнегі.

Мабуть, найголовніше: напевно, недостатньо сприймати цю ситуацію тільки як важливий фрагмент у поточній політичній боротьбі нинішньої команди Віктора Януковича за зміцнення влади — за допомогою таких конституційних змін, які повинні істотно знизити роль парламенту і відповідно Кабінету міністрів. Без сумнівів, цей елемент має дуже велике значення. Але здається, що все-таки команда Віктора Януковича не тільки орієнтується на сьогодення, а й намагається дивитися в майбутнє.

Очевидно, що нинішня соціально-економічна ситуація дуже нестійка і почасти погіршується, і це відбивається на широких верствах населення. При цьому, як показує вся сучасна історія України, громадяни цієї країни достатньо швидко змінюють свої політичні симпатії, якщо відчувають помітне погіршення соціально-економічного становища. А оскільки надії на масовану російську допомогу у зв’язку з цілою низкою факторів не виправдалися, не виключено, що все це дає українській опозиції дуже непогані шанси — навіть незважаючи на те, що сьогодні опозиція явно переживає не кращий період і її лідери значною мірою ослаблені і дискредитовані.

Якщо припустити, що опозиція перемогла б, наприклад, на виборах 2012 року і сформувала свій кабінет міністрів, то відразу згадується досвід колишнього президентства Віктора Ющенка, який якраз керував країною в умовах дії конституційної реформи, що зробила Україну парламентсько-президентською республікою. Цей досвід показує: президент без свого кабінету міністрів, без підтримки парламентської більшості неспроможний по-справжньому проводити свою політику і змушений постійно вести боротьбу з кабінетом міністрів і парламентом буквально за кожен законопроект, за кожне рішення. І тому очолювана Януковичем Партія регіонів, розуміючи серйозність можливих загроз, які можуть бути пов’язані в тому числі з парламентськими виборами, вважала за краще обійти ці загрози, знову повернувши президентсько-парламентську республіку на Україні. Тепер результати парламентських виборів не будуть мати такого великого значення.

І ще одна дуже важлива деталь: згідно з нинішніми рішеннями, може бути скорочений і термін повноважень нинішнього українського парламенту. Якщо це відбудеться, команда Януковича могла б провести парламентські вибори в більш сприятливому для себе соціально-економічному становищі, ніж це було б, можливо, у 2012 році, а значить — отримати, напевно, більше шансів на представництво у складі нової Верховної Ради. Але багато хто говорить про те, що в цьому випадку неминучий розкол нинішньої парламентської коаліції і вихід з неї дрібних партій. Питання в тому, якою мірою це може вплинути на політичний курс, на лінію, якої зараз дотримується Партія регіонів і президент Віктор Янукович, і якою мірою це може створити деякі інші можливості. На мій погляд, це питання поки залишається відкритим.