Комуністична влада Китаю має давню звичку лаяти Сполучені Штати та "американський імперіалізм".
У 1950 році, через рік після захоплення влади в Китаї, компартія почала проводити освітню кампанію "Трьох поглядів", тобто ненависть, неповагу і презирство до "американського імперіалізму". Метою було знищити проамериканські погляди, що переважали на той час у китайському суспільстві.
14 липня 1956 року, виступаючи перед жителями Латинської Америки, Мао Цзедун заявив, що "американський імперіалізм — це паперовий тигр". Ця фраза пізніше була впроваджена в мислення кількох поколінь китайців.
Якщо говорити про нещодавні події, то 6 березня 2023 року під час парламентських сесій нинішній генсек КНР Сі Цзіньпін прямо розкритикував США, заявивши, що західні країни на чолі зі Сполученими Штатами проводять політику стримування і придушення Китаю.
Чому ж компартія Китаю (КПК) завжди лає США?
Хіба Сполучені Штати спочатку придушували КПК? Історичні факти свідчать про те, що США не тільки не чинили на неї тиску, а й неодноразово допомагали їй у критичні моменти.
Так, 1969 року Радянський Союз готувався завдати "хірургічного" ядерного удару по КНР. Напередодні інциденту США сповістили про це КПК, і водночас попередили СРСР: щойно ядерна ракета залишить радянський кордон, для США це означатиме початок Третьої світової війни, водночас усі міста Радянського Союзу перебувають у межах досяжності американських ядерних ракет. Таким чином Штати допомогли КПК уникнути ядерної війни з Радянським Союзом.
У 1972 році, проводячи "Культурну революцію", а також антирадянські та антиамериканські дії, КПК опинилася перед великою дилемою у внутрішній і зовнішній політиці. У цей час президент США Ніксон відвідав Китай і врятував КПК від небезпеки.
У 1978 році КПК опинилася на межі краху через "Культурну революцію", яка принесла країні величезні лиха. Щоб уникнути розвалу, їй довелося почати так звану "політику реформ і відкритості". США відкрили свої двері для Китаю і знову врятували КПК.
У 1990-ті роки, коли комуністичні режими в Радянському Союзі та країнах Східної Європи один за одним звалилися, КПК знову зіткнулася з кризою свого правління і США знову відкрили свої двері для неї.
У 2000 році США надали КНР постійний статус "нормальних торговельних відносин", який є найбільш сприятливим для зовнішньої торгівлі. У 2001 році США погодилися на вступ Китаю до Світової організації торгівлі. Після цього в Китай величезним потоком ринули американські інвестиції, а китайські товари заполонили ринок США. У результаті КПК отримала величезну вигоду від дефіциту торгового балансу з Америкою, і всього за 10 років стала другою за величиною економікою у світі.
Насправді зазирнувши в сучасну історію, нескладно виявити, що впродовж більш ніж ста років найбільше у світі Китаю допомагали саме США.
Так, на початку минулого століття цинський уряд підписав "Прикінцевий протокол" з 11 країнами Заходу, які брали участь у придушенні повстання іхетуанів (боксерів). Згідно з протоколом, Китай зобов'язався сплатити контрибуцію в розмірі 450 мільйонів таелів. Сполученим Штатам із цієї суми дісталося понад 32 мільйони таелів.
У 1908 році США офіційно оголосили, що повернуть половину цих грошей Китаю для субсидування китайських студентів, які навчаються в США.
З 1917 по 1921 роки США витратили ще частину контрибуції для будівництва в Пекіні лікарні та медичного коледжу.
У 1924 році Конгрес США ухвалив резолюцію про використання частини контрибуції, що залишилася, для створення Фонду просування китайської культури та освіти. Після цього фонд надав китайському Університету Цинхуа великі суми у вигляді студентських стипендій.
Багато китайських студентів, які навчаються в США за програмою "Контрибуція за боксерів" (Boxer Indemnity), стали елітою китайських академічних кіл і зіграли важливу роль у сприянні розвитку китайських гуманітарних наук і техніки.
Під впливом США деякі інші країни, які підписали "Заключний протокол", також повернули контрибуцію Китаю.
Коли Китай був у найбільшій небезпеці під час антияпонської війни, США надали йому велику кількість матеріальних і фінансових ресурсів, а також направили на допомогу групу добровольців, відому як "Літаючі тигри".
США також допомогли Китаю стати постійним членом Ради Безпеки ООН.
Крім того, на цей час 5 мільйонів китайців отримали американське громадянство.
Члени сімей і нащадки високопоставлених чиновників компартії Китаю мають особливу симпатію до США, вони люблять їздити в Штати і навіть не хочуть повертатися назад.
США є однією з основних країн, яку вибирають члени сімей чиновників КПК для навчання, імміграції та інвестування.
Так, Кун Дунмей, онука Мао Цзедуна, отримала в Пенсільванському університеті у США ступінь магістра в галузі міжнародних комунікацій.
Ден Чжифан, син Ден Сяопіна, навчався в Рочестерському університеті в США і отримав докторський ступінь з квантової фізики. Єдиний онук Ден Сяопіна, Ден Чжуоді, народився в США. Онука Ден Сяопіна, Чжо Юе, навчалася в середній школі та коледжі в США і закінчила коледж Велслі в Бостоні.
Цзян Мяньхен, старший син колишнього китайського генсека Цзян Цземіня, навчався в Університеті Дрекселя у Філадельфії. Цзян Чжичен, онук Цзян Цземіня, закінчив Гарвардський університет.
Ху Хайцін, дочка колишнього генсека Ху Цзіньтао, іммігрувала до США.
Сі Мінцзе, дочка нинішнього генсека Сі Цзіньпіна, навчалася в Гарвардському університеті.
Ян Цзечі, колишній член Політбюро ЦК КПК і директор Центрального управління закордонних справ, понад десять років живе в США з дружиною і дочкою.
Таких прикладів безліч. Як сказав один відомий китайський партійний пропагандист: "Антиамериканізм — це робота, а залишитися в США — це життя".
Чому КПК вважає США головним ворогом?
Попри те, що США надали велику допомогу Китаю і, зокрема, КПК, влада КНР знижує градус антиамериканської риторики тільки тоді, коли в неї виникають труднощі і вона хоче використати Сполучені Штати.
В інших же випадках Пекін не втомлюється називати США "закордонними ворожими силами номер один".
Для цього є, як мінімум, три основні причини:
По-перше, родоначальник комунізму Карл Маркс ненавидів капіталізм і виступав проти нього. Він вимагав, щоб комуністи за допомогою насильства повалили уряди в усіх капіталістичних країнах і замінили їх на свої.
Цей ген передали КПК, тому компартія Китаю всім своїм єством ненавидить капіталізм і, звісно, США, як лідера капіталістичного світу.
Друга причина полягає в тому, що марксистсько-ленінські цінності, яких дотримується КПК, докорінно відрізняються від універсальних цінностей, які відстоюють США.
Серед цих універсальних цінностей на першому місці стоїть віра в Бога, з якої випливають свобода, демократія, верховенство закону і права людини.
Однак комунізм, навпаки, пропагує атеїзм і боротьбу, з яких і походять деспотизм, диктатура та беззаконня.
Третя причина полягає в тому, що у США немає фундаментального конфлікту інтересів з китайським народом, а є конфлікт тільки з самою КПК.
КПК проводить політику "трьох монополій", тобто монополію на істину, владу та економіку.
Ця політика створила червону еліту, що складається з наймогутніших сімей партійних керівників. Використовуючи свою владу, вони монополізували всі найприбутковіші галузі китайської промисловості.
Відтоді, як у 2018 році вибухнула китайсько-американська торговельна війна, конфлікт інтересів між США і КПК значно загострився і привернув увагу людей у всьому світі.
Як можна зрозуміти з вищесказаного, у КПК є вагомі причини ненавидіти США.
За матеріалами Epoch Times