Ветеринари не рекомендують висувні повідці

Питання: Зазвичай я вигулюю свого золотистого ретривера Джейка на висувному повідці, який ми обидва любимо. За правилами нашого місцевого парку вимагається, щоб собаки були на повідцях не довше 2 м, і забороняється використовувати висувні повідці. Чи не могли б ви озброїти мене аргументами, щоб я міг переконати їх змінити правила?

Відповідь: На жаль, не можу. Висувні повідці небезпечні для собак, і вони дають собакам уроки, які вони не повинні засвоювати.

Висувний повідець подовжується до 8 м і змотується у велику підпружинену пластикову ручку. Це означає, що Джейк може добігти до кінця повідця, який його різко зупинить, що може призвести до розриву трахеї, грижі міжхребцевих дисків або перелому шийних хребців.

Якщо Джейк добіжить до кінця повідця й вирве його у вас із рук, він може злякатися важкої пластикової ручки, яка голосно "переслідує" його, й продовжити бігти, опинившись на проїжджій частині.

Навіть якщо Джейк на стандартному 2-метровому повідцю, інший собака на висувному повідцю легко може підійти до нього ближче, ніж слід, і напасти на нього. Тому краще дотримуватися нинішніх правил парку.

Крім того, висувний повідець привчає собаку до того, що він отримує винагороду за поведінку, яка послаблює ваш контроль і загрожує його безпеці.

Якщо ви відмовитеся від висувного повідця й вигулюватимете Джейка на стандартному 2-метровому повідці, я думаю, ви обоє отримуватимете більше задоволення від прогулянок у парку.

Питання: У Вельвет, моєї 13-річної кішки, тече слина, й вона відмовляється від сухого корму. Ветеринар виявив у неї припухлість під язиком і збільшення прилеглих лімфатичних вузлів.

Біопсія показала, що у Вельвет сквамозна карцинома, й ветеринар із жалем повідомив мені, що лікування, найімовірніше, не допоможе. Я спустошена.

Що ви можете розповісти мені про сквамозну карциному ротової порожнини у кішок?

Відповідь: Карцинома сквамозних клітин (SCC) — найпоширеніша пухлина ротової порожнини у котів. У середньому захворювання починається у віці 12–13 років.

Фактори ризику включають вплив тютюнового диму, використання нашийника від бліх, а також вживання тунця або котячих консервів, коли вони їдять переважно м'яку їжу.

Клінічні ознаки включають втрату апетиту, млявість, зниження здатності до вилизування шерсті, слинотечу й неприємний запах з рота.

Найчастіше пухлина утворюється на язиці, під язиком або в яснах, іноді розхитується один або кілька зубів.

Хірургія, хімієтерапія й променева терапія допомагають тільки в тому разі, якщо їх розпочато на ранніх стадіях захворювання. Але навіть у цьому випадку виживають тільки 9,5 % кішок.

За матеріалами The Epoch Times USA