Муміфіковану статую китайського ченця, якій близько тисячі років, було втрачено наприкінці 1990-х років. Пізніше її виявили за кордоном, але повернути її до Китаю поки що не виходить.
Чжан Гун, широко відомий як Чжан Цисан, чернече ім'я Пучжао (перекладається як «осяяти все навколо»), жив близько тисячі років тому за часів династії Північна Сун. Після того, як він звернувся до буддизму, він старанно займався духовним удосконаленням. За оцінками фахівців Чжан Гун помер у період з 1086 по 1094 роки нашої ери.
Дивно те, що його тіло не схильне до тліну. Воно зберігає позу медитації, на обличчі умиротворення та усмішка. Пізніше нетлінне тіло Чжана було муміфіковано та перетворено на золоте тіло, яке помістили у храмі Пучжао у селі Янчунь провінції Фуцзянь. Йому робили приношення і воскурювали пахощі, виявляючи таким чином повагу до його духовного подвигу, оскільки вважається, що досяг духовного просвітління.
Коли лідер компартії Мао Цзедун почав проводити в Китаї «Культурну революцію», він закликав хунвейбінів («червоні охоронці») викорінити «чотири пережитки» (колишні звичаї, колишню культуру, колишні звички та колишні ідеї). Так у Китаї почалося знищення традиційної культури, цінностей та вірувань.
Взимку 1966 року робоча група комуністів прибула до села Янчунь. Вони вимагали, щоб місцеві жителі віддали їм статую Чжан Гуна. Проте селяни вирішили сховати свою святиню. Статуя у висоту 1,2 метра та вагою близько 50 кілограмів. Було непросто переносити її гірськими стежками з місця на місце. Говорять, що в результаті її просто закопали в дикому полі.
Однак «революційна воля» робочої групи була непохитною: вони змусили мешканців села стати колінами на уламки порцеляни і сказали, що ті не встануть поки не скажуть, де знаходиться статуя. Тоді селяни пішли на хитрість. У їхньому селі була статуя іншого ченця Чен Гуна, але в ньому не було нетлінного тіла.
Згідно зі спогадами місцевого старожили Лінь Чуаня, один сільський житель заявив, що згоден показати, де знаходиться статуя нетлінного ченця і повів робочу групу до статуї другого ченця — Чен Гуна. Інші мешканці села зрозуміли задум свого односельця і до того, як туди прийшла робоча група, ножем скоблили обличчя статуї, щоб її неможливо було впізнати.
Пізніше робоча група публічно спалила цю фальшиву статую та зруйнувала храм Пучжао. Так статую Чжан Гуна було збережено.
Храм Пужао було відновлено лише через 20 років у 1993 році. Проте 15 грудня 1995 року мешканці села з подивом виявили, що статуя Чжан Гуна знову зникла. У бічній стіні храму була пробита дірка, незайманими залишилися лише халат і шапка, які носив святий чернець.
Жителі села поспішили до цегельного заводу, який знаходився за два кілометри від храму і був єдиним місцем, через яке можна виїхати із села. Їм вдалося з'ясувати, що вночі дорогою з села виїхав фургон, але хто був у фургоні і куди він прямував, ніхто не знає.
Поліція також не змогла нічого прояснити і жодних подальших пошуків, ініційованих мешканцями села, результатів не дали. Так загадковим чином зник буддійський скарб, який не покидав село майже тисячу років.
Пролетіло ще 20 років, змінилося покоління.
23 лютого 2015 року британська газета Daily Mail повідомила, що фахівці проводять дослідження певної муміфікованої статуї ченця і що за допомогою комп'ютерної томографії та ендоскопії було виявлено, що всередині статуї знаходяться останки людини, які відносяться до XI-XII ст.
У повідомленні також говорилося, що ченцем був майстер Лю Цюань (одне з прізвиськ ченця Чжан Гуна), що внутрішні органи у знайденому тілі були вилучені та що мумія буде виставлена на показ в Угорському музеї.
Ця новина привернула увагу китайців. Деякі мешканці провінції Фуцзянь одразу впізнали свою статую на фотографії.
Управління культурними реліквіями провінції Фуцзянь підтвердило, що це статуя Чжан Гуна. Потім місцеві чиновники заявили, що статуя ченця, що сидить, була вкрадена з Китаю і зажадали, щоб її повернули до Китаю. Однак в офіційних повідомленнях не згадувалося, хто ж зрештою її вкрав і як її змогли вивезти із країни.
Голландський архітектор і колекціонер антикваріату Оскар ван Оверім пізніше зізнався, що статуя належить йому, але при цьому він сказав, що купив її в Гонконгу в 1996 році, а попередній власник нібито придбав її у свого знайомого художника в Китаї.
У той період крадіжка та розграбування культурних реліквій у Китаї були в самому розпалі. У статті американського журналу Archaellogy від 2013 року йдеться про те, що близько 100 тисяч людей у займаються цим підпільним бізнесом, і що за останні 20 років вони розікрали не менше 400 тисяч стародавніх гробниць.
Наприкінці 2015 року два сільські комітети китайської провінції Фуцзянь подали позов в Амстердамі (Нідерланди), вимагаючи повернути статую Чжан Гуна. 12 грудня 2018 року Окружний суд Амстердама ухвалив, що громадські групи не можуть розглядатися як юридичні особи і, отже, не мають права на позов.
Потім ці два сільські комітети подали аналогічний позов до місцевого районного суду та виграли його. Однак між Нідерландами та Китаєм немає двосторонньої угоди про взаємне визнання цивільних судових рішень, тому рішення китайського суду не має сили у Нідерландах. На цьому справа наразі й закінчилася.
Згідно зі статистикою китайського товариства культурних реліквій, після першої опіумної війни 1840 року з Китаю за кордон було вивезено понад 10 мільйонів культурних реліквій. У Британському музеї у Лондоні зберігається понад 23 тисячі таких експонатів.
Щодо цих втрачених культурних реліквій у китайців завжди була подвійна думка. Одні вважають, що китайці мають зробити все можливе, щоби повернути їх назад. Інші впевнені, що якби ці реліквії свого часу не вивезли з Китаю, їх би знищила компартія під час своїх політичних кампаній, а так вони добре збереглися у зарубіжних музеях та приватних колекціях і можуть пропагувати китайську культуру.
Феномен нетлінності тіла людей, які займалися духовним удосконаленням, часто зустрічався в Стародавньому Китаї. Наприклад, нетлінне тіло шостого патріарха буддійської школи чань (дзен) Хуейнена вже понад 1300 років зберігається у храмі Наньхуа провінції Гуандун. За цей час він тричі піддавався вандалізму, зокрема й під час Культурної революції.
У 1996 році в селі Мяньшань провінції Шаньсі було виявлено 15 статуй, усередині яких були нетлінні останки святих ченців. Сьогодні це може бути найбільша група нетлінних тіл, коли-небудь знайдених у світі.
За матеріалами Epoch Times
Новини по темі: