Найбільший смарагд у світі був представлений на міжнародній виставці мінералів і дорогоцінних каменів «Minergemas 2011», що проходила з 16 по 19 червня в Боготі, Колумбія.
Вага каменю становить понад 11000 карат або 2,27 кг (1 карат дорівнює 0,2 г). Цей велетень був витягнутий на світ 12 років тому шахтарями села Музо з надр смарагдової гори Фура, розташованої в 75 км на північ від Боготи в провінції Бояка.
Смарагд-рекордсмен уже демонструвався в інших країнах, проте в Колумбії з міркувань безпеки на загальний огляд поки не виставлявся. Побоювання влади країни цілком обґрунтовані, адже всього 20 років тому на території провінції Бояка тривали нещадні «смарагдові війни», які пам'ятають досі.
У виставковому павільйоні дорогоцінний камінь поміщений під скло, його охороняють 5 осіб, а подивитися на смарагд можуть не більше 15 осіб одночасно.
Як зазначають організатори виставки, смарагд-гігант унікальний, і тому не буде підданий ограновуванню або поділу на частини і ніколи не стане ювелірною прикрасою. Точна вартість каменю не визначена й досі. Відома лише сума попередньої оцінки — понад 150 млн доларів США.
Самородок має власне ім'я «Фура». Так назвали його індіанці племені музо, що населяють провінцію Бояка. Це ім'я прародительки колумбійського народу, яка, згідно з міфологією, і подарувала Колумбії незліченні запаси смарагдів.
За однією з легенд індійців, перші люди народу — жінка Фура та чоловік Тена — отримали в дар від бога вічну молодість. Однак бог поставив умову: ця вічність буде існувати при збереженні недоторканності їхньої любові один до одного.
І ось одного разу в місцевості народу музо з'явився хлопець на ім'я Сарбу, який шукав рідкісний за красою зелений камінь. Фура вирішила допомогти йому в пошуках і не змогла встояти перед чарівністю Сарбу. А коли Фура повернулася додому, то побачила, що Тена старіє у неї на очах. Умова бога про недоторканність любові була порушена, і Тена, втративши божественний дар, постарів і помер. Фура гірко проридала всю ніч, а потік її сліз обернувся прекрасними смарагдами.
Бог навічно поєднав цю трійцю, перетворивши Фуру і Тену на дві гори, а Сарбу — на річку між ними, яку називають «річкою шахтарів». І води річки, або «кров Сарбу», очищають і виносять на берег смарагди або сльози праматері Фури. Ось так красива і сумна легенда пояснює появу в надрах Колумбії величезної кількості дорогоцінних зелених каменів.
Видобуток самородків в Колумбії ведеться більше 400 років, а найстаріші і найбільші шахти трьох селищ Музо, Чівор і Пінья Бланка (провінція Бояка) поставляють до 60% світового запасу смарагдів. Камені відрізняються насиченим зеленим кольором, відсутністю тріщин і високою прозорістю, що робить їх дуже привабливими для справжніх цінителів коштовностей.